ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО РОЗТАШУВАННЯ

ТА ПЛАНУВАННЯ РАДІОЛОГІЧНИХ. РЕНТГЕНОЛОГІЧНИХ ВІДДІЛЕНЬ ТА РЕНТГЕНКАБІНЕТІВ

Рентгенологічні відділення проектуються, як звичайно, у великих багатопрофільних лікарнях. Планування таких відділень повинно передбачити найкоротші комунікації з лікувальними відділення­ми та поліклінікою. Вікна відділень не повинні бути орієнтовані в бік лікувальних корпусів лікарні, житлових будинків та основних пішохідних переходів. Передбачається головним чином штучне ос­вітлення.

Крім приміщень для рентгенкабінетів у таких відділеннях є кабі­нет завідуючого відділенням (12 м²); кімната персоналу (3,25 м² на одну людину); чекальня (4,8 м² на один кабінет); кімната для перегля­ду знімків (15 м²); кімната для приготування розчину барію (4 м²); матеріальна (10 м²); приміщення для тимчасового зберігання рент­генівської плівки (8 м²); кімната особистої гігієни персоналу (3 м²); вбиральні для персоналу та хворих (3 м² на один кабінет).

Рентгенологічні кабінети різного призначення при їх розташу­ванні у стаціонарно-поліклінічному комплексі слід об'єднувати в окреме відділення (за винятком кабінетів інфекційних, туберкульоз­них та акушерських відділень). При цьому входи в рентгенкабіне­ти стаціонару та поліклініки повинні бути розділеними. Кількість рентгенкабінетів для загальних досліджень у стаціонарах передба­чається з розрахунку один кабінет на 200-250 ліжок, у поліклініках — один кабінет на 400 відвідувань за зміну.

Рентгенкабінет для загальних досліджень згідно з діючими СанПіН 2.08.02.89 має такі приміщення: процедурна з поворотним столом-штативом, стійкою для знімків, підсилювачем рентгенівського зображення (34-48 м²); кімната управління (10 м²); кабінет лікаря (10 м²); фотолабораторія (10-12 м²); ксеролабораторія (10-12 м²); вбиральня для пацієнтів (3 м²).

Рентгенофлюорографічний кабінет повинен мати такі приміщен­ня: процедурна (20 м²); фотолабораторія (6 м²); роздягальня (15 м²); чекальня (15 м²). Площі функціональних приміщень рентгенкабіне­тів спеціального призначення — томографічних, стоматологічних, уро­логічних, артеріо- і венографії, бронхоскопічних та інших незначною мірою відрізняються від наведених

ВІЙСЬКОВА ГІГІЄНА

Військова гігієна — це наука, що вивчає вплив фізичних, хімічних, біологічних та психологічних факторів середовища на організм війсь­ковослужбовців з метою збереження і зміцнення здоров'я та працез­датності (боєздатності) особового складу частин і підрозділів. Війсь­кова гігієна включає питання гігієни праці, комунальної гігієни (гі­гієна житла військовослужбовця, водопостачання), гігієни харчування особового складу, особистої гігієни тощо. В зв'язку з цим практичні завдання медичної служби Української армії охоплюють комплекс заходів контролю за розташуванням, харчуванням, водопостачанням військ, умовами праці в окремих родах військ, дотриманням правил особистої та колективної гігієни

Глава 17

МЕДИЧНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА РОЗТАШУВАННЯМ ВІЙСЬК

Розрізняють казармене та польове (табірне) розташування військ. До завдань медичної служби належить вибір ділянки під плану­вання табору і оцінка перебування особового складу в польових спорудах. Нижче наводимо методику контролю за перебуванням війсь­ковослужбовців у польових герметизованих сховищах.

Сховища — колективний засіб захисту військовослужбовців від несприятливих факторів у бойовій обстановці. Сховище складаєть­ся з основного приміщення завдовжки 4-6 м, завширшки 0,9-1,9 м і заввишки 1,6-2,1 м, тамбура та передтамбура й уміщує 6-20 осіб.

та бактеріальних засобів (БЗ) і для подавання чистого повітря в приміщення сховища. Повітря очищується в фільтрах-поглиначах, що діють як протигазова коробка. Повітря подається у сховище по­вітроводами за допомогою вентилятора з електричним або ручним приводом.

Для визначення умов перебування військовослужбовців у проек­тованих та діючих вентильованих сховищах можна використовува­ти такі формули

V = SK (для обчислення фактичного й необхідного об'єму венти­лювання), де К — об'єм сховища, м³; V — об'єм вентиляційного повітря, м³/год; s — кратність обміну повітря; N — кількість осіб у сховищі; Р — вміст вуглекислоти в повітрі сховища, %; ЗО — кількість вуглекислоти, що видихається одним військовослужбовцем за годину, л; 10 — коефіцієнт, який дає змогу виразити вміст вугле­кислоти в проміле.

Тривалість перебування військовослужбовців у герметичному ізольованому сховищі обчислюють за формулою

де t — допустимий час перебування військовослужбовців у сховищі, год; К — об'єм приміщення, м³; С — допустима концентрація вугле­кислоти, %; А — кількість вуглекислоти, що виділяється одним війсь­ковослужбовцем за годину, л; N — кількість осіб у сховищі.

Якщо потрібно визначити необхідну кратність обміну повітря, необхідний об'єм вентиляції чи допустиму кількість осіб, то вміст вуглекислоти у формулі проставляється на рівні гігієнічних нор­мативів для даного типу сховища.

Визначаючи тривалість перебування військовослужбовців у не-вентильованих сховищах, слід враховувати нормативи площі на од­ного військовослужбовця в таких приміщеннях: в позі сидячи — 0,5-0,75, в позі лежачи - 2,5-3,0 м².

Для підтримання в сховищах умов, що забезпечують збереження боєздатності військ, при спорудженні необхідно забезпечити такі санітарні нормативи повітряного середовища

Усередині сховища встановлюють фільтровентиляційний агрегат, опа­лювальний прилад і побутове обладнання.

За типом повітропостачання сховища поділяються на вентильо­вані, з регенерацією повітря та невентильовані.

Фільтровентиляційне обладнання складається з фільтровентиля­ційного агрегату типу ФВА-100 або ФВА-50, повітрозабірного та захисного пристроїв, засобів герметизації — герметичних дверей у тамбурі й завіси в передтамбурі. Цей агрегат призначений для очи­щення повітря від найдрібніших частинок та радіоактивного пилу, що залишилися в ньому після проходження фільтра грубої очистки й сітчастого олійного фільтра, а також від отруйних речовин (ОР)

Військове Спеціальне

сховище сховище

Вміст кисню, % 16-18 17-20

Вміст двоокису вуглецю, %:

під час роботи ФВА 1 0,5

при повній ізоляції 3-2 2

Температура повітря, °С 16-30 18-28

Швидкість руху повітря, м/с — 0,5

Відносна вологість повітря, % до 80 до 80

Об'єм вентиляції на 1 людину, м³/год 2 4

Глава 18

ГІГІЄНА ХАРЧУВАННЯ ВІЙСЬК

Харчування є одним з найбільш важливих, постійно діючих фак­торів, що забезпечує людині належний фізичний розвиток, високу працездатність та опірність шкідливим факторам середовища. Пра­вильно організоване харчування забезпечує високу боєздатність осо­бового складу.

Завдання медичної служби щодо контролю за харчуванням військ полягають у:

контролі за повноцінністю харчування (участь в розробці режи­му харчування, оцінка якості харчування лабораторними методами тощо);

контролі за санітарним станом об'єктів служби продовольчого постачання — кухонь, їдалень, складів продовольства, приготуван­ням та видачею їжі;

контролі за станом здоров'я особового складу служби продо­вольчого постачання.