ДОСЛІДЖЕННЯ ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ВОДИ

Температуру води визначають безпосередньо біля вододжерела звичайним термометром, кулька якого обгорнена марлею або ватою. Термометр занурюють у воду на 10 хв.

Колірність води визначають описово, органолептично. Воду на­ливають у посуд із безбарвного скла й визначають характер забарвлення та його інтенсивність, наприклад, жовте, блідо-жовте, ледь помітне.

Вода, смак якої належить визначити, повинна мати кімнатну тем­пературу. Якщо вода холодна або тепла, її відповідно підігрівають або охолоджують. Потім набирають у рот ковток води, тримають кілька секунд, випльовують і відмічають відчуття, визначивши ха­рактер смаку та його інтенсивність, а також бал (гіркий, слабкий, невизначений, сильний, 2 бали, 4 бали).

Для визначення запаху воду бажано підігріти до 40-60°С. Нали­вають півсклянки або півколби із широкою шийкою, накривають долонею, енергійно струшують і одразу ж визначають запах (харак­тер, інтенсивність, бал (гнильний, слабкий, 3 бали)).

Визначаючи реакцію води па лакмус, змочують синій та черво­ний лакмусові папірці й через 5 хв відмічають зміну їх кольору.

Для.визначення аміаку в колориметричну пробірку наливають 5 мл води, додають 50 мг (10 крапель 50% розчину) сегнетової солі, одну ампулу або 5 крапель розчину Несслера. Другу пробірку (ета-

лон) вставляють поряд із першою в компаратор і порівнюють от­римане забарвлення із забарвленням еталона. Кількість аміаку 0,05-1,0 мг визначають, дивлячись зверху вниз, від 1,5 мг і більше — при розгляданні збоку. Цифри на еталоні вказують вміст аміаку (мг/л). За відсутності кольорових еталонів кількість аміаку набли­жено визначають за табл. 135.

Для визначення нітритів 5 мл води підкислюють 2 краплями розведеної сірчаної кислоти, додають 50 мг (1 таблетку або 5 кра­пель) реактиву Грісса, нагрівають, не доводячи до кипіння, вичіку­ють 5 хв, потім компарують, порівнюючи з еталонами. Кількість від 0,003 до 0,04 мг визначають при роздивлянні збоку. Цифри на ета­лоні вказують вміст нітритів (мг/л). За відсутності кольорових ета­лонів кількість нітритів наближено визначають за табл. 136.

Таблиця 135

Критерії визначення вмісту аміачного азоту у воді польовим експрес-методом

Забарвлення при Забарвлення прн Вміст аміачного

розгляданні збоку розгляданні зверху азоту, мг/л

Немає Немає 0,04

Немає Надзвичайно слабо-жовтувате 0,08

Надзвичайно слабо-жовтувате Слабо-жовтувате 0,2

Дуже слабо-жовтувате Жовтувате 0,4

Слабо-жовтувате Світло-жовтувате 0,8

Слабо-жовтувате Жовте 2,0

Жовте Інтенсивне жовто-буре 4,0

Каламутнувате, різко-жовте Буре, розчин каламутний 8,0

Інтенсивно-буре, розчин каламутний 20,0

Таблиця 136 Визначення вмісту азоту нітритів' у воді польовим методом

Забарвлення при Забарвлення при Вміст азоту

розгляданні збоку розгляданні зверху нітритів, мг/л

Немає Немає > 0,001

Ледь помітне блідо-рожеве Надзвичайно блідо-рожеве 0,002

Дуже блідо-рожеве Блідо-рожеве 0,004

Блідо-рожеве Світло-рожеве 0,02

Блідо-рожеве Рожеве 0,04

Рожеве • Інтенсивно-рожеве 0,07

Інтенсивно-рожеве Червоне 0,2

Червоне Яскраво-червоне 0,4

При визначенні хлоридів у колбу до 50 мл досліджуваної води додають 50 мг (один порошок) хромовокислого калію й титрують із градуйованої піпетки 0,24% розчином азотнокислого срібла до по­яви червоно-бурого забарвлення. Кількість азотнокислого срібла (мл), витрачену на титрування, множать на 10, отримуючи вміст хлоридів у 1 л води.

Визначаючи окисність, у колбу до 50 мл досліджуваної води додають 5 мл H2SO4 (1:3), 4 мл 0,08 н. розчину марганцевокислого

калію й кип'ятять 10 хв. Знявши з вогню, додають із градуйованої піпетки 4 мл розчину солі Мора (0,98%). Далі до знебарвленої рі­дини доливають розчин марганцевокислого калію до появи світло-рожевого забарвлення (перше титрування). Після цього визначають титр марганцевокислого калію (поправковий коефіцієнт К), для чо­го в ту ж колбу наливають 4 мл розчину солі Мора й потім титру­ють із піпетки розчином марганцевокислого калію (друге титруван­ня) до появи слабо-рожевого забарвлення. Поправковий коефіцієнт обчислюють за формулою

де 4 — кількість солі Мора, мл; А₂ — кількість розчину марганце­вокислого калію для другого титрування, мл.

Окисність води (мг О₂/л) визначають за формулою

X = [(4 +А)К-4]-0,2-20.

Протокол дослідження води

Дата

вододжерела__________________

Місце розташування вододжерела .

Можливі джерела забруднення___

Санітарно-технічний благоустрій _
Кількість води ________________

дебіт джерела на годину

____ : прозорість______

____ , смак___________

Хімічні показники
Висновок ________