МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ Й ОЦІНКА ХАРЧОВОГО СТАТУСУ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

Визначення і оцінку стану (статусу) харчування військовослуж­бовців, які проходять службу, належить здійснювати при первин­ному медичному обстеженні в частині за участю гарнізонної військо­во-лікарської комісії. Відтак стан харчування молодого поповнення контролюють щомісячно впродовж 6 місяців.

Стан харчування військовослужбовців оцінюється за даними ви­значення інтегрального антропометричного показника — індексу ма­си тіла (ІМТ) і показника фізичної працездатності.

Залежно від маси тіла військовослужбовці поділяються на три групи: І — з оптимальною масою тіла; II — з пониженою масою тіла; III — з гіпотрофією (недостатньою масою тіла) (табл. 130, 131).

Військовослужбовці, які мають понижену масу тіла або гіпотро­фію, піддаються додатковому обстеженню, яке включає вимірюван­ня обводу плеча як показника ступеня розвитку м'язової маси; оцінку фізичної працездатності як показника функціонального стану орга­нізму.

Обвід плеча вимірюють зліва на рівні його середньої третини за допомогою сантиметрової стрічки. Нормативне значення для вікової групи 18-25 років становить не менше 26 см, а для вікової групи 26-45 років — не менше 27 см.

Фізична працездатність визначається за результатами виконан­ня двох фізичних вправ — присідання і віджимання на руках від підлоги. Фіксують максимальну кількість присідань за 60 с і макси­мальну кількість віджимань за 60 с. Отримані результати порівню­ють з нормативними (табл. 132).

Таблиця 132 Нормативи контрольних фізичних вправ

Вправи Вік, років
_____________________________________________ 18-25________ І______ 26-45 _____ __

Число присідань за 60 с 45-50 40-45

Число віджимань за 60 с 15-20 10-15

Примітка: фізична працездатність оцінюється на "задовільно" — при виконанні нормати­вів; "незадовільно" — при невиконанні нормативів.

Одержані показники в результаті визначення маси тіла і фізич­ної працездатності оцінюють за табл. 133.

Таблиця 133 Комплексна оцінка харчового статусу військовослужбовців

Харчовий Індекс Обвід Фізична працездатність Вжиті заходи

^статУ^{с масн плсча}- ^см присідання І віджимання

тіла

Нормальний 19,5-22,9 менше 26 менше 45 менше 15 Встановленим

порядком

19.4 більше 26 більше 45 більше 15 Встановленим

порядком

Понижений 19,4 менше 26 менше 45 менше 15 Додаткове

харчування, рекомендації

18,5-19,4 менше 26 менше 45 менше 15 Додаткове

харчування, рекомендації

18.5 більше 26 більше 45 більше 15 Додаткове

харчування, рекомендації

Недостатній 18,5 і нижче менше 26 менше 45 менше 15 Госпіталізація,

обстеження, лікування

Військовослужбовці, харчовий статус яких оцінюється як нормаль­ний, проходять медичний огляд у встановленому порядку.

За військовослужбовцями, у яких визначено понижений харчо­вий статус, встановлюється динамічний лікарський нагляд з медич­ним оглядом не рідше ніж два рази на місяць, обов'язковим щотиж­невим зважуванням і визначенням фізичних показників працездат­ності. Одержані дані заносяться в медичну книжку. Особливу увагу звертають на зниження маси тіла за місяць:

військовослужбовці, у яких виявлено зниження початкового зна­чення маси тіла від 5 до 10%, підлягають скеруванню в гарнізонну військово-лікарську комісію для визначення потреби в додатково­му харчуванні;

військовослужбовці, у яких виявлено зниження початкового зна­чення маси тіла більше ніж на 10%, підлягають скеруванню в ліку­вальний заклад для стаціонарного обстеження, лікування.

Військовослужбовці з пониженим харчовим статусом відповідно

до наказу MO № 445 від 15.12.1990 p. на підставі висновків військо­во-лікарської комісії наказом по частині отримують додаткове хар­чування в межах половини передбачених для них норм продоволь­чого пайка на строк не більше 3 місяців.

Критерієм відміни або продовження видачі додаткового харчу­вання є досягнення або недосягнення нормативних значень маси тіла і фізичної працездатності.

За наявності клінічних показників або збереження пониженої ма­си тіла по досягненні 3-місячного строку диспансерного динамічно­го нагляду й отриманні додаткового харчування військовослужбов­ці підлягають скеруванню в лікувальний заклад для стаціонарного обстеження та лікування.

Обов'язково розробляються рекомендації, які передбачають щад­ний режим фізичної підготовки і занять:

скорочення часу навчально-бойової підготовки до 5 год і само­підготовки до 2 год, звільнення від несення вартової служби і на­рядів;

проведення фіззарядки лише за першим і другим варіантами початкової фізичної підготовки, виключивши біг на 1000 м;

скорочення планової фізичної підготовки до 1 год на тиждень, виключення рукопашного бою, бігу на довгі дистанції, подолання перешкод, лижної підготовки.

Харчовий статус решти особового складу оцінюється в процесі чергових медичних оглядів, обстежень.

Контроль за вивченням і оцінкою харчового статусу військово­службовців, консультативною і методичною допомогою лікарям час­тин покладається на фахівців санітарно-епідеміологічних закладів і

гарнізонних військово-лікарських комісій.

Таблиця 134

Примітка: Щотижневі доповіді по молодому поповненню подаються в зростаючому підсум­ку. Підсумкові доповіді за цією формою подаються і по завершенні призову.

Спеціалісти санітарно-епідеміологічних закладів у процесі гігіє­нічного обстеження частин зобов'язані здійснювати вибірковий конт­роль за станом фактичного харчування військовослужбовців і до­триманням норм харчування й використовувати його результати як інтегральний показник рівня організації харчування в частині.

Спеціалісти гарнізонних військово-лікарських комісій здійсню-

ють контроль за роботою медичної служби частин стосовно осіб з пониженим і недостатнім харчовим статусом (табл. 134).

Для написання обґрунтованого висновку необхідно оцінити ре­зультати всіх проведених досліджень, режим харчування, його ра­ціональність та регулярність дотримання.

Рекомендації повинні бути обгрунтованими та конкретними, сто­суватись умов побуту, способу життя військ, рівня фізичної актив­ності, учбової та бойової діяльності.

18.3. ДОСЛІДЖЕННЯ БОРОШНА ТА ХЛІБА В ПОЛЬОВИХУМОВАХ

Правила відбору проб борошна та хліба.Для дослідження бо­рошна з кожної партії відбирають вихідний зразок. Вихідний зра­зок відбирають за допомогою щупа, який належить до комплекту ЛГ-1. Борошно вихідного зразка ретельно перемішують і відбирають середній зразок для лабораторних аналізів. Маса середнього зразка повинна становити 400...500 г, але не більше 2 кг. Зразок, призначе­ний для дослідження, повинен мати супровідний документ.

Перед відбором проби хліба для аналізу ретельно оглядають всю партію, а потім відбирають середній зразок. Проби для аналізу можна відбирати не раніше ніж через 3 год і не пізніше ніж через 12 год від початку випікання.

Визначення кислотності борошна.Відважують 5 г борошна і заливають у конічній колбі 30-40 мл дистильованої води. Через пів­години суміш збовтують, додають 3 краплі 1% розчину фенолфта­леїну й титрують 0,1 н. розчином їдкого натру до появи рожевого забарвлення.

Приклад. На титрування витрачено 2,3 мл 0,1 н. розчину їдко­го натру, кислотність борошна становитиме

Якість помелу, кількість висівок, мінеральних домішок та свіжість борошна визначають за допомогою пробірки "Новус" за методом, описаним у главі 6.

Визначення кислотності хліба.50 г подрібненої м'якушки кла­дуть у колбу, невеликими порціями доливають 250 мл дистильова­ної води. Хліб ретельно розтирають скляною паличкою до утворення однорідної кашки, дають їй відстоятися упродовж години, після чо­го фільтрують. Відбирають 50 мл фільтрату й титрують 0,1 н. роз­чином NaOH із фенолфталеїном до виникнення рожевого забар­влення.

Приклад. На титрування 50 мл фільтрату (що відповідає 10 г хліба; витрачено 10,8 мл 0,1 н. розчину NaOH, на 100 г хліба — 108 мл 0,1 н. розчину, а 1 н. розчину в 10 разів менше, тобто 10,8 мл. Таким чином, кислотність хліба становить 10,8°.

Визначення пористості хліба.З м'якушки вирізають кубик хлі­ба, кожне ребро якого дорівнює 3 см, об'єм усього кубика 27 см³. Кубик подрібнюють і скочують у маленькі тугі кульки кожна за­вбільшки як горошина.

У мірний циліндр місткістю 50-100 мл наливають 25 мл води, куди й занурюють кульки з хліба. Зазначають поділку, до якої під­нявся рівень води. Наприклад, якщо рівень установився на позначці 37, то об'єм скачаного хліба (без пор) становить 37-25=12 мл. Пори­стість 27-12=15 см³, або приблизно 55,5 % (Х=15-100:27).