Предмет і завдання юридичної психології

Юридична психологія - одна з галузей загальної психології. Об'єктом вивчення психологічної науки є загальні закономірності свідомості і поведінки людини як суб'єкта діяльності. Психічні процеси і властивості особистості специфічно проявляються і формуються в різних видах діяльності, у зв'язку з чим виділяються прикладні галузі психології, що досліджують відповідні теоретичні та практичні проблеми поведінки людини (педагогічні, соціальної психології, психології праці, патопсихології та ін.)

Виділення юридичної психології як самостійної наукової галузі дослідження та навчальної дисципліни пов'язано з особливими правовими аспектами людської діяльності. Людина як особистість формується і існує в системі суспільних відносин, будучи соціальною істотою, для якого характерні цілеспрямованість і саморегуляція. Необхідною умовою існування будь-якої суспільної формації, як відомо, служать розроблені людьми норми права, які регулюють поведінку і взаємини між індивідами, між особистістю та суспільством.

Предметом юридичної психології є вивчення закономірностей поведінки людей в системі правових відносин, а також структури і видів юридичної діяльності. Юридична психологія здійснює синтез основ психологічних знань та основ юриспруденції. Будучи соціальною істотою, людина організовує свою діяльність відповідно до визначених правил-нормами поведінки, обов'язковими для конкретних груп, класів або суспільства в цілому. Як зазначає В. Л. Васильєв, всі норми поведінки можна розділити на екотехніческіе (регулюють використання природних ресурсів і знарядь праці) і соціальні норми, які регулюють відносини між людьми. Соціальні норми включають в себе звичаї, мораль і право. Звичаї (традиції) впливають на організацію поведінки представників певних етнічних і релігійних груп; мораль - прийняті в суспільстві норми моральної поведінки (наприклад, християнські заповіді, правила лицарської честі, культури поведінки), які можуть призводити суб'єкта не до юридичної відповідальності, а тільки до суспільного осуду. І, нарешті, право - це прийняті в суспільстві закони поведінки, що вимагають утримання від дій, що завдають окремим особам, групам осіб або державі в цілому різні види збитків, або вчинення необхідних дій у певних умовах як виконання громадянського обов'язку.

Завдання, які покликана вирішувати юридична психологія, опосередковані різноманіттям і складністю теоретичних і практичних проблем, які входять в сферу діяльності працівників юриспруденції. До основних завдань юридичної психології можна віднести наступні:

- Вивчення психологічних механізмів протиправної поведінки; факторів, що сприяють формуванню злочинної мотивації та цілеспрямованості; способів їх профілактики;

- Розробка психологічних методів визначення властивостей і станів особистості, а також вивчення їх впливу на поведінку особистості в криміногенної ситуації;

- Вивчення вікової динаміки протиправної поведінки та факторів, опосередковуючи злочинність серед неповнолітніх;

- Вивчення психологічних механізмів зростання злочинності в умовах соціально-економічних і політичних перетворень у суспільстві;

- Розробка ефективних методів організації виправно-трудової діяльності засуджених та прогнозування їх готовності до ресоціалізації;

- Розробка раціональних методів взаємодії з потерпілими та свідками з метою отримання об'єктивних свідчень у справі;

- Вивчення психологічної структури професійної діяльності працівників правоохоронної системи (слідчих, адвокатів, суддів, прокурорів), здійснення профессиография та психографії їх діяльності;

- Забезпечення участі фахівців у проведенні судово-психологічної експертизи в процесі розслідування і розгляду кримінальних справ, а також інших видів правопорушень;

- Забезпечення психологічної служби в правоохоронній системі з метою надання консультативної та практичної допомоги посадовим особам у цій системі при здійсненні їх процесуальних дій (проведення слідчого експерименту, обшуку, допиту, впізнання) з дотриманням передбачених законом свобод і прав особистості громадян;

- Розробка психодіагностичних методів профвідбору та лонгітюдного контролю діяльності посадових осіб системи правоохорони, формування адекватної мотивації і профілактики професійної деформації.