Структура юридичної психології

Суміжний характер юридичної психо­логії, зумовлений її тенденціями і тяжінням, з одного боку, до загальної психології, а з другого — до юриспруденції, спричиняє певні труднощі у формуванні її системи. Побудова останньої внаслідок комплексного характеру досліджуваних питань залежить від домінуючої основи в сис­темі наукових знань, а також від цілей і завдань, що стоять перед наукою. Побудова системи юридичної психології за принципами загальної пси­хології означала б не розв'язання проблеми, а коментування окремих психологічних закономірностей фрагментарними відомостями з галузі юриспруденції, тобто поширення проблем власне юридичної психології в константному і пошуковому матеріалах загальної психології.

До структури системи юридичної психології послідовно входять ті, вже сформовані напрями, за предметом дослі­дження яких визначаються її окремі частини. Одним із таких розділів є кримінальна психологія, що вивчає психологічні основи формування антисоціальної установки, психологічну структуру злочину, діагно­стику виникнення і розвитку груп антисоціального напряму. Цей роз­діл охоплює також вивчення психологічної сторони профілактичної діяльності в її загальносоціальному аспекті і попередження злочинів. Існуючі форми і методи профілактичної діяльності потребують удо­сконалення на основі аналізу практики застосування педагогічних, соціальних, кримінологічних і психологічних даних. Профілактика, що охоплює окремі групи осіб і застосовується щодо конкретних ін­дивідів, вимагає знання та урахування психологічних особливостей групи і особистості, правильної діагностики їхньої спрямованості, ставлення до моральних цінностей, виявлення і прогнозування ступе­ня позитивного впливу, що може бути ефективним у тому чи іншому випадку.

Особлива частина юридичної психології охоплює психологію судочинства, яка вивчає значний комплекс питань, пов'язаних із пси­хологічними сторонами судово-слідчої діяльності. До них, зокрема, належать проблемні питання психологічної характеристики процесу­альної діяльності, що розглядаються як визначальні в організації судово-слідчої роботи, професійні якості осіб, які здійснюють прова­дження у справах, психологічні основи доказування, організації та планування слідчої і судової роботи. Даний розділ охоплює також питання, що характеризують психологічні основи окремих процесу­альних дій, таких як слідчий огляд, допит, пред'явлення для впізнання, перевірка показань на місці, слідчий експеримент, обшук, призначен­ня і провадження судово-психологічної експертизи.

В юридичній психології з огляду на характер досліджуваних нею закономірностей як відносно самостійні виділяють чотири основні галузі: правову, кримінальну, судову та пенітенціарну психологію. У свою чергу, кожна галузь відповідно до своєї спрямованості дослі­джує групи психічних закономірностей, що належать до її предмета.

Правова галузь покликана вивчати психологічні особливості дії права як чинника соціальної регуляції поведінки людини чи групи людей, психологічні закономірності правотворчого процесу, психологічні механізми правосвідомості та праворозуміння.

Кримінальна психологія вивчає: а) психічні закономірності, пов'язані з формуванням антисоціальних установок, мотивів учинен­ня злочину і протиправних дій, поведінкою осіб, які характеризуються делінквентністю (схильністю рр правопорушень); б) психологію формування груп правопорушників, роль конкретних обставин та чинни­ків, що сприяють їхній появі; в) форми і способи діяльності, спрямо­ваної на попередження антисоціальних тенденцій.

Судова психологія як предмет дослідження включає проблематику, що стосується психологічної характеристики правоохоронної діяль­ності, пізнавальних процесів, пов'язаних із доказуванням, психологіч­них основ проведення окремих процесуальних дій, а також аналізу психологічної сторони формування внутрішнього переконання. До предмета судової психології належить і вирішення комплексу питань, Що характеризують психологічний аспект профілактичної діяльності У сфері судочинства.

Пенітенціарна психологія вивчає психологічні особливості пост-кримінальної поведінки і відбування покарання у відповідних устано­вах. Предмет її дослідження — психологічна структура особи, яка відбуває покарання; психологічну сторону формування мікрогруп та їхньої спря­мованості; методи впливу та їх оптимальне поєднання, що застосову­ються з метою створення необхідного психологічного клімату, та ін. До предмета пенітенціарної психології входить також система заходів, які забезпечують розроблення і застосування прийомів виховного впливу, навчання педагогічного персоналу (вихователів), формування у них навичок, необхідних для здійснення виховних функцій.