Редмет і завдання кримінальної психології

Предмет кримінальної психології. Злочинність і злочини як соціальне явище вивчаються багатьма науками: кримінологією, кримінальної статистикою, науками кримінального права та процесу, криміналістики, і звичайно, кримінальної психологією. В одному і тому ж об'єкті кожна з названих наук має свій предмет дослідження, з якого випливають свої завдання і визначається структура даної науки.

Кримінальна психологія, будучи самостійною гілкою більш широкої науки - юридичної психології, вивчає психічні явища, факти, психологічні механізми і психологічні закономірності особистості злочинця, скоєних ним злочинів і злочинності як масового соціального явища. При визначенні предмета кримінальної психології важливо враховувати чотири моменти.

По-перше, кримінальна психологія, як і будь-яка галузь психологічної науки, не обмежується лише вивченням та описом психіки людини, в даному випадку злочинця, не обмежується виявленням психологічних феноменів. Вона покликана їх пояснити, розкрити закономірності та механізми злочину як діяльності. Такий підхід дозволяє подолати описовість, констатацію лише фактів, що підміняє психологічні дослідження соціологічними.

Від точного визначення предмета науки залежить розробка і застосування методів дослідження. Специфічні психологічні особливості особистості правопорушника і кримінальних груп, а також психологічні аспекти їх кримінальної діяльності неможливо досліджувати соціологічними методами, тут потрібні психологічні методи дослідження, адаптовані до умов, в яких кримінальної психологією вивчаються злочинність і злочинець.

По-друге, дане вище визначення предмета направлено проти спроб звуження проблем кримінальної психології до рамок тільки фіксації фактів, а адже головне завдання будь-якої науки, що вивчає дійсність, полягає в передбаченні розвитку тих чи інших подій. Значить, для кримінальної психології важливо прогнозувати розвиток кримінальної ситуації в країні на основі розкриття механізмів самовідтворення злочинності.

По-третє, в кримінальній ситуації є дві сторони: злочинець чи злочинна група і потерпілий (постраждалі). Розвиток подій в чому залежить від поведінки жертви злочинного посягання. Вивчення психології потерпілих стає важливою проблемою кримінальної психології.

Для кримінальної психології важливо дослідити обставини і фактори, що сприяли формуванню особистості злочинця або виникнення кримінальної групи, і що важливо було б вжити, щоб злочин було попереджено. І тут ми виходимо на превентивний аспект кримінально-психологічних досліджень.

По-четверте, для кримінальної психології першорядне значення має вивчення психології злочинних Співтовариств (які сообщества бувають, як вони виникають, які внутрішні психологічні механізми їх існування та ін.)

Зрештою вивчення психологічних явищ, механізмів і закономірностей в області злочинності потрібно для того, щоб використовуючи психологічні та інші, рекомендовані кримінальної психологією кошти, можна було б активно впливати на злочинність, звужуючи сфери та форми її прояву.

Завдання кримінальної психології. Виходячи з визначення предмета, можна сформулювати такі основні завдання кримінальної психології:

1) вивчення психології особистості злочинця, особливостей різних типів злочинців, розробка їх класифікації;

2) вивчення психології злочину як особливого виду діяльності (мотиви, способи вчинення, механізми психологічного захисту і самовиправдання людини, яка вчинила суспільно небезпечне діяння);

3) вивчення психології злочинних співтовариств (види спільнот - випадково виниклі, організовані злочинні групи, злочинні організації; особливості дії в них психологічних механізмів їх існування, згуртування, активності та ін);

4) психологічне вивчення злочинності як масового соціального явища (основні її психологічні характеристики, тенденції, соціально-психологічні причини і т.д.);

5) дослідження психологічних механізмів відтворення злочинності в суспільстві та розробка психологічних способів її профілактики;

5)розробка психологічних аспектів віктимології (віктимологія - вчення про жертви злочинного посягання) та розробка на цій основі психологічних заходів забезпечення особистої безпечної життєдіяльності.