Закон грошового обігу. Теорії грошей

Грошовий обіг. Рух грошей здійснюється в рамках грошової системи.Грошова система - це форма організації грошового обігу, яка історично формується в країні й закріплюється її законами. Елементи грош.с-ми.: а) масштаб цін національної грошової одиниці, якій забезпечує її купівельну спроможність; б) певний порядок карбування національних монет;в) емісія державних грошових знаків і порядок їхнього обігу (забезпечення, випуск, вилучення); г) організація й регламентація безготівкового обороту; д) організаційні центри грошового обігу (міністерство фінансів, казначейство, центральний емісійний банк).

Закон грошового обігу - основна вимога його полягає в дотриманні грошово-товарної збалансо­ваності. Теоретично кількість грошей, необхідна для обігу, може бути розрахована за формулою:

Г - кількість грошових одиниць, необхідних для обігу; Ц -сума цін товарів; О - швидкість обороту грошей.

Дана формула є досить загальною. В реальному житті кількість грошей, необхідних для обігу, залежить від набагато більшої кількості факторів. Тому застосовується формула дещо складніша:

ЦР - сума цін товарів, визначених для реалізації; ЦК - сума цін товарів, платежі по яких виходять за межі даного періоду; ЦП -сума цін товарів, строки платежів по яких наступили; ВР - сума взаємних розрахунків; О - швидкість обороту грошей. На практиці регулювання грошового обігу в країні здійснює центральний емісійний банк. В Україні таким банком є Націона­льний банк України.

Теорії грошей. 1) Раціоналістич­на — гроші є результатом згоди між людьми, які визнали необхідність спеціальних засобів для обслуговування мі­нового обороту. Вперше ця концепція була висунута Арістотелем у праці "Нікомахова етика". Різновидом раціоналістичної концепції єдержавна теорія гро­шей німецького економіста Г. Кнаппа.

2)Представники іншої концепції —еволюційного походження гро­шей — вказують на товарну природу грошей, стихійне виділення їх із загальної маси товарів і на їх особливе місце в економіці. Всебічно ця концепція була обгрунтована в роботах К. Маркса та його послідовників.

Інфляція : суть, причини, типи, соціально-економічні наслідки.

Надмірна кількість грошей в обігу породжує інфляцію. Вона може бути викликана скороченням виробництва товарів і послуг при незмінній грошовій масі або додат­ковим випуском (емісією) грошей в обіг при незмінній товарній масі. Інфляція - грошове явище- знецінення грошей через те, що в економіці їх стає більше, ніж потрібно. Розрізняють відкритий і подавлений типи інфляції.Відкритійінфляції властива тенденція до зростання цін. Вона формується в результаті двоякого механізму. Перший цемеханізм адаптивних інфляційних очікувань. В основі другого механізму відкритої інфляції лежить взаємо­зв'язок витрат і цін. Це так звана інфляція витрат (спіраль "зарплата - ціни"). Інфляція буває не тільки відкритою. В деяких випадках держа­ва, не демонтуючи причини інфляції, намагається подавити форми її прояву. Здійснюється це по-різному. Наприклад: тимчасове заморо­жування цін і доходів; отримання динаміки заробітної плати на рівні, який не перевищує темп зростання продуктивності праці;тотальний адміністративний контроль над цінами й доходами. В таких випадках відкрита інфляція переходить уподавлену. Якщо відкрита інфляція проявляється в загальному підвищенні цін, то подавлена - у хронічній нестачі товарів і послуг, їхньому перманент­ному дефіциті. Тому інфляційні очікування при подавленій інфляції можна назватидефіцитними (при відкритій - адаптивними).

Види інфляцій :

повзуча, галопуюча й гіперінфляція.Повзуча або регульована - ціни зростають поступово, але неухиль­но. Галопуюча - темпи знецінення грошей досягають 20-25% на місяць. Гіперінфляція - знеціненням грошей більш як на 50% на місяць. Стан економіки, коли поєднується застій (спад) виробництва з розвитком інфляційних процесів, отримав назвустагфляції.Дефляція - це вилучення з обігу частини надлишкової грошової маси, випущеної в період інфляції з метою зменшення платоспроможного попиту населення через фінансові і грошово-кредитні механізми.

Фактори інфляції : фінансування бюджетних потреб грошовою емісією; кредитна емісія; індексація доходів; дотації.