Способи забезпечення цивільного позову у справах про контрафакцію й піратство

До способів забезпечення цивільного позову у справах про контрафакцію й піратство належать:

• заборона вчиняти певні дії;

• накладення арешту;

• застосування тимчасових заходів.

Заборона вчиняти певні дії

Відповідно до ст.53(1) Закону України «Про авторське право і суміжні права», до завершення розгляду справи по суті суддя одноособово має право винести ухвалу про заборону відповідачеві, щодо якого є достатні підстави вважати, що він є порушником авторського права або суміжних прав, вчиняти до винесення рішення чи ухвали певні дії, а саме: виготовлення, відтворення, продаж, здавання в прокат, ввезення на митну територію України та інше передбачене законом використання, а також транспортування, зберігання або володіння з метою введення в цивільний обіг примірників творів, у тому числі комп’ютерних програм і баз даних, а також записаних виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення, щодо яких припускається, що вони є контрафактними, і засобів обходу технічних засобів захисту.

Судова заборона вчинення певних дій стосується відповідача. Практично це може бути й інша особа, відносно якої є достатні підстави вважати, що вона є порушником авторських або суміжних прав. Заборона вчинення певних дій не повинна застосовуватися в тих випадках, коли позов є недостатньо обгрунтованим. У цивільних справах судова заборона не може бути винесена до подання позовної заяви. Перелік дій, які не можна здійснювати на основі судової заборони, слід вважати приблизним.

8.2.2. Накладання арешту

Відповідно до ст.53(2) Закону України «Про авторське право і суміжні права», за наявності достатніх даних про вчинення порушення авторського права або суміжних прав орган дізнання, слідства або суд зобов’язані вжити заходів для забезпечення розшуку й накладення арешту на:

• примірники творів (у тому числі комп’ютерних програм і баз даних), записаних виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення, щодо яких припускається, що вони є контрафактними, а також засоби обходження технічних засобів захисту;

• матеріали й обладнання, призначені для їх виготовлення і відтворення;

• документи, рахунки та інші предмети, що можуть бути доказом вчинення протиправних дій.

Для накладення арешту на названі матеріали, обладнання і документи не вимагається, щоб вони фактично використовувалися для виготовлення ймовірно контрафактних примірників.

8.2.3.Застосування тимчасових заходів

Відповідно до ст.53(3) Закону України «Про авторське право і суміжні права», у разі, якщо відповідач по справі порушення авторського права або суміжних прав відмовляє у доступі до необхідної інформації чи не забезпечує її надання у прийнятний строк, робить перешкоди у здійсненні судових процедур, або з метою збереження відповідних доказів щодо інкримінованого порушення, особливо у випадку, коли будь-яке відстрочення може завдати непоправної шкоди особі, яка має авторське право або суміжні права, або коли є очевидний ризик того, що доказ буде знищено, суд або суддя одноособово мають право за заявою заявника застосовувати тимчасові заходи до пред’явлення позову або до початку розгляду справи за участю іншої особи (відповідача) шляхом:

• винесення ухвали про огляд приміщень, в яких, як припускається, відбуваються дії, пов’язані з порушенням авторського права або суміжних прав;

• накладення арешту і вилучення всіх примірників творів (у тому числі комп’ютерних програм і баз даних), записаних виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення, щодо яких припускається, що вони є контрафактними, засобів обходження технічних засобів захисту, а також матеріалів і обладнання, що використовуються для їх виготовлення і відтворення;

• накладення арешту і вилучення рахунків та інших документів, які можуть бути доказом вчинення дій, що порушують або створюють загрозу порушення (чи підтверджують наміри вчинення порушення) авторського права або суміжних прав.

Тут перелічені тимчасові заходи, які мають право застосовувати суд або суддя одноособово за заявою заявника до пред’явлення позову або до початку розгляду справи за участю відповідача. В основу цього пункту покладено положення про можливість винесення ухвал про здійснення обшуку в ході провадження в цивільних справах.

Часто власникам прав відомо, в якому приміщенні можуть бути незаконні товари і обладнання для виготовлення копій, однак їм важко оволодіти ними. У випадках, коли ордер на обшук не може бути отриманий у ході провадження в цивільних справах, власники права змушені звертатися із заявою про порушення кримінальної справи, внаслідок чого іншій стороні може бути заподіяна більш серйозна шкода порівняно з отриманням ним ордера на обшук без порушення кримінальної справи.

Цей арешт товарів у порядку «ex parte» (без повідомлення відповідача) став важливим і ефективним інструментом захисту від контрафакції й піратства, який фактично зменшує тягар, що несуть на собі міліція та інші відповідні державні органи.