Європейський виборчий доробок: загальні стандарти у сфері виборчого права

Протягом більш як десяти років Європейська Комісія «За демократію

через право», або Венеціанська Комісія, відіграє ключову роль у часто захоп-

люючих конституційних змінах, які відбуваються у Європі. Застосовуючи

порівняльний підхід, вона допомагає формувати різні аспекти європейського

конституційного доробку∗∗.

Динамізм є ознакою усієї роботи Комісії. Європейський конституцій-

ний доробок не є застиглим і незмінним; як і сама демократія, він увесь час

розвивається і поширюється. Він побудований на міжнародних стандартах,

але також і на цінностях, які, будучи поширені по Європі, виражені у транс-

національний спосіб («транс-конституціоналізм»).

Завдання Комісії щодо консультування країн та допомоги їм у консо-

лідації їх демократичних систем полягає у застосуванні європейського конс-

титуційного доробку як складових їх конституцій та законів, які тоді самі

входять у цей доробок.

Разом із правами людини та верховенством права демократія є одною із

трьох опор європейського конституційного доробку. А демократія без виборів

немислима. Тому не дивно, що з самого початку Комісія виявила активне

зацікавлення виборчими справами, зокрема виборчим правом. Дійсно, посту-

пово вона визначила один специфічний аспект європейського конституційного

доробку – європейський виборчий доробок,

Сам текст поділяється на дві частини. Перша пояснює підхід Комісії до

виборчих питань та роз’яснює її методи. Друга використовує напрацювання

Комісії для визначення різних аспектів європейського виборчого доробку.

Європейський виборчий доробок заснований на п’яти принципах:

загальне, рівне, вільне, пряме виборче право і таємне голосування∗

. Усі вони звичні поняття, проте їх практичні рамки потребують уважного розгляду, і

Комісія робить це кожного разу, коли розглядає питання виборчого права.

a. Правові засади

Національне право надає якнайповніші гарантії конституційних прин-

ципів виборчого права. Конституції часто гарантують їх прямо19, а виборчі

закони і навіть підзаконні акти деталізують їх застосування.

У той же час національне право не є єдиним відповідальним за той

факт, що ці базові принципи спільні для всієї Європи. Важливими є також

міжнародні гарантії. Конституційні принципи виборчого права прямо ствер-

джуються Міжнародною конвенцією про громадянські і політичні права, за

винятком прямого виборчого права, яке передбачається в контексті20. У Євро-

пі спільним стандартом є стаття 3 першого Протоколу до Європейської кон-

венції про права людини, яка ясно стверджує право на вільні вибори із таєм-

ним голосуванням, а судові рішення визнають, що інші принципи виплива-

ють із цього положення21. У виборчій галузі, як і в інших, міжнародний за-

хист прав людини гарантує мінімальні стандарти, а національне право має

можливість рухатися далі і гарантувати більш широкі політичні права22.

b. Гарантування конституційних принципів виборчого права: загальні

умови

Проголошення принципів європейського виборчого доробку і навіть

розкриття їх у деталізованому регулюванні не достатні для того, щоб гаран-

тувати їх запровадження. Повинні задовольнятися також три загальні умови:

- по-перше, виборчий закон повинен мати певну стабільність, яка за-

хищає його від партійно-політичних маніпуляцій;

- по-друге, повинні існувати процедурні гарантії, які забезпечують без-

стороннє застосування цих принципів;

- по-третє, не може існувати справжньої демократії, поки не дотри-

муються основні права, зокрема, свобода вираження поглядів, зібрань

і об’єднань.

і загальні умови розглядаються нижче.

2. Рівні регулювання і стабільність виборчого законодавства

Процедурні гарантії

Будь-який закон, яким би досконалим не був, є просто порожньою обо-

лонкою, поки він не наповнений належним чином, і виборчий закон не є

винятком. Матеріальні принципи європейського виборчого доробку будуть

дотримані тільки тоді, якщо формальні принципи також дотримуються, а саме:

вибори повинні організовуватися безстороннім органом, а також повинна існувати