Рекомендації Венеційської Комісії щодо законодавства про політичні партії

Кодекс належної практики щодо політичних партій.

Верховенство права, демократія і права людини є трьома опорами

європейського (і, зокрема, Ради Європи) конституційного доробку. Тому по-

ложення про демократію, верховенство права та захист прав людини поряд із

нормами, які регулюють політичну систему і поділ влади, належать до основ-

них принципів держав – членів Ради Європи. Політичні партії є основними

акторами у будь-якому демократичному суспільстві, а тому вони користають

з переваг гарантування цих принципів державою та, відповідно, вони повин-

ні також поважати і підтримувати точно ті ж принципи. Останнє слід брати

до уваги в організації, функціонуванні та фінансуванні партій.

Політичні партії повинні дотримуватися цінностей, які виражені у

міжнародних правових документах щодо здійснення громадянських та полі-

тичних прав (Конвенція ООН та Європейська Конвенція про захист прав лю-

дини та основоположних свобод). Партії повинні поважати Конституцію та

закон. Проте ніщо не може перешкодити їм намагатися змінити як консти-

туцію, так і законодавство законними засобами8.

законодавство законними засобами8.

b) Демократія

18. Партії є невід’ємною складовою демократії, а їх діяльність повинна

забезпечити її належне функціонування. Отже, зобов’язання до внутрішньо-

го демократичного функціонування зміцнює цю загальну функцію. Хоча не-

багато європейських держав детально регулюють цю вимогу, деякі країни

вимагають, щоб внутрішня партійна структура і діяльність були демократич-

ними9. Цей позитивний досвід міг би бути поширеним у різних державах –

членах Ради Європи.

c) Недопущення дискримінації

19. Політичні партії не повинні діяти всупереч цінностям Європейської

Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та принципу

рівності. Партії не повинні дискримінувати осіб на жодній з засад, забороне-

них Конвенцією.

d) Прозорість і відкритість

20. Партії мають надавати доступ до їх програмних та ідеологічних до-

кументів і дискусій, до процедур прийняття рішень і до партійного бухгал-

терського обліку, щоб поліпшити прозорість та дотримуватися справжніх

принципів належного управління.

Питання фінансування політичних партій у світлі рекомендацій Венеційської комісії.

енеціанська Комісія:

беручи участь у забезпеченні фундаментальних принципів демократії, верховенства права та захисту прав людини, а також у контексті покращення їх демократичних гарантій,

відзначаючи із занепокоєнням проблеми, пов’язані з незаконним фінансуванням політичних партій, розкритими нещодавно в ряді країн-членів Ради Європи,

беручи до уваги основоположну роль політичних партій для демократії та враховуючи, що свобода об’єднань, у тому числі політичних, є фундаментальною свободою, яку захищає Європейська конвенція з прав людини, та одним з наріжних каменів справжньої демократії, так як це передбачено Статутом Ради Європи,

приділяючи особливу увагу практиці держав у сфері фінансування політичних партій,

визнаючи потребу подальшого сприяння встановленню стандартів у цій сфері на підставі цінностей європейської правової спадщини, прийняла наступні принципи:

1. Для цілей цих Принципів під політичною партією розуміється об’єднання осіб, однією з цілей діяльності якого є участь в управлінні публічними справами шляхом висунення кандидатів під час вільних та демократичних виборів.

2. Такі політичні партії можуть шукати та отримувати кошти за рахунок державного або приватного фінансування.

A. Постійне фінансування

a. Державне фінансування

3. Державне фінансування повинно передбачатись для всіх партій, представлених у парламенті.

4. Проте, з метою забезпечення рівності можливостей для різних політичних сил, державне фінансування може також виділятися політичним організаціям, які представляють істотну частину електорату та висувають кандидатів під час виборів. Рівень фінансування може бути визначений законодавцем на періодичній основі відповідно до об’єктивного критерію.

Для діяльності, пов’язаної виключно з політичною активністю партії, можуть встановлюватись податкові пільги.

5. Фінансування політичних партій з державного бюджету можливе за умови підконтрольності витрат політичних партій спеціальним державним органам (наприклад, Аудиторській палаті). Держави повинні сприяти політиці фінансової прозорості політичних партій, які отримують державне фінансування.

б. Приватне фінансування

6. Політичні партії можуть отримувати приватні фінансові пожертви. Пожертви від іноземних держав чи підприємств мають бути, однак, заборонені. Ця заборона не повинна перешкоджати фінансовим пожертвам від громадян, які знаходяться за кордоном.

Можуть бути встановлені також інші обмеження, зокрема, переважно, такі:

– максимальний розмір для кожного внеску;

– заборона пожертв від комерційних організацій (підприємств) або релігійних організацій;

– попередній контроль внесків членів партії, які мають намір бути кандидатами на виборах, з боку державних органів з питань виборів.

7. Повинна гарантуватися прозорість приватного фінансування кожної партії. Для досягнення цього кожна партія повинна щороку оприлюднювати річний фінансовий звіт за попередній рік, що має включати список усіх пожертв, крім членських внесків. Усі пожертви, що перевищують встановлений законодавцем розмір, мають бути обліковані та оприлюднені.

Б. Виборчі кампанії

8. З метою забезпечення рівності можливостей для різних політичних сил витрати на проведення виборчої кампанії мають обмежуватись верхньою межею, що відповідає ситуації в країні та є пропорційною кількості виборців.

9. Держава повинна брати участь у покритті витрат на виборчу кампанію шляхом фінансування, яке дорівнює певному відсотку зазначеної верхньої межі або є пропорційним кількості отриманих голосів. У такому фінансуванні, проте, може бути відмовлено тим партіям, які не досягнули визначеного порогу голосів.

10. Для покриття витрат на виборчу кампанію можуть робитися приватні внески, але їхній загальний розмір не повинен перевищувати зазначеної верхньої межі. Внески від іноземних держав або підприємств мають бути забороненими. Ця заборона не повинна перешкоджати фінансовим внескам від громадян, які знаходяться за кордоном.

Можуть бути встановлені також інші обмеження, зокрема, переважно, такі як заборона внесків від комерційних організацій (підприємств) або релігійних організацій.

11. Виборча фінансова звітність подається органу, відповідальному за нагляд за виборчим процесом, наприклад, виборчій комісії, у розумний строк після виборів.

12. Прозорість виборчих витрат має досягатись шляхом оприлюднення виборчої звітності.

В. Контроль та санкції

13. Будь-які порушення у фінансуванні політичних партій мають тягнути за собою санкції, пропорційні серйозності порушення, зокрема у вигляді втрати всього або частини державного фінансування в наступному році.

14. Будь-які порушення у фінансуванні виборчих кампаній мають тягнути за собою для партії або кандидата санкції, пропорційні серйозності порушення, зокрема у вигляді втрати або повного чи часткового відшкодування державного фінансування, сплати штрафу або іншої фінансової санкції, або скасування результатів виборів.

15. Зазначені вище правила щодо накладення санкцій мають застосовуватися обраними суддями (конституційного або інших судів) відповідно до закону.