Сутність інформаційної системи

Інформаційна система (далі – ІС)– це сукупність різноманітних взаємопов'язаних або взаємозалежних усебічних відомостей про стан об'єкта управління та процеси, що відбуваються на ньому і які виражені в показниках і інших інформаційних сукупностях, зібраних та оброблених за допомогою технічних (інформаційних і обчислювальних) засобів за визначеною методикою та заданих алгоритмах, і які відповідають вимогам керівної системи при її впливі на керовану.

Інформаційні системи– це сукупність інформації, апаратно-програмних і технологічних засобів, засобів телекомунікації, баз і банків даних, методів процедур обробки даних, які реалізують функції збирання, передавання, обробки і накопичення інформації для підготовки і прийняття ефективних управлінських рішень

Сучасний етап економічного розвитку підприємств характеризується розширенням і удосконаленням форм і методів керування з використанням інформаційних систем компанії. Розвиток інформаційних систем (ІС) наочно демонструє ефект маятника: централізована модель обробки інформації на базі мейнфреймів, яка домінувала до середини 1980-х років, усього на кілька років поступилася розподіленій архітектурі однорангових мереж персональних комп'ютерів, але потім почався зворотний рух до централізації ресурсів системи, і на сьогодні в центрі уваги опинилася технологія «клієнт - сервер», що ефективно поєднує перева­ги своїх попередників.

Характерною рисою сучасних ІС є ієрархічна організація, у якій централізована обробка і єдине керування ресурсами ІС на верхньому рівні сполучаються з розподіленою обробкою на нижньому рівні. Подібна побудова ІС є свого роду компромісом між бажанням використовувати комфорт графічного інтерфейсу індивідуальних додатків і вимоги максимальної доступності даних для всіх клієнтів системи, підвищення швидкості обробки, простоти адміністрування і зниження експлуатаційних витрат.

На цій підставі можна зробити такі висновки про особливості сучасних ІС:

• повне використання потенціалу настільних комп'ютерів і середовища розподіленої обробки;

• модульна побудова системи, що припускає існування безлічі різних типів архітектурних рішень у рамках єдиного комплексу;

• економія ресурсів системи за рахунок централізації збереження й обробки даних на верхніх рівнях;

• наявність ефективних централізованих засобів мережного і системного адміністрування, що дозволяють здійснювати наскрізний контроль за функціонуванням мережі і керування на всіх рівнях ієрархії, а також забезпечують необхідну гнучкість і динамічну зміну конфігурації системи.

Можна зробити висновок, що на сьогодні можливі чотири форми організації стратегії функціонування інформаційних систем компанії:

1) централізоване збереження й обробка інформації при централізованому керуванні економіко-виробничими об'єктами (традиційна АСУ);

2) централізоване збереження й обробка інформації при де централізованих або незалежних системах керування;

3) розподілене збереження й обробка інформації при централізованому керуванні;

4) розподілена обробка і збереження при децентралізованому керуванні,

Інформаційні системи сприяють розв'язку комплексу завдань, реалізація яких на базі використання сучасних методів управління, застосування економіко-математичних методів і моделей, комплексу технічних засобів та інформаційних технологій забезпечує автоматизацію виконання функцій і процедур управління (складання документів, облік, планування аналіз, формування, звітність, прийняття рішень тощо). Вони ще здавна знаходять (в тому чи іншому вигляді) досить широке застосування в життєдіяльності людства. Це пов'язано з тим, що для існування цивілізації необхідний обмін інформацією — передача знань, як між окремими членами і колективами суспільства, так і між різними поколіннями.

Найдавнішими і найпоширенішими ІС слід вважати бібліотеки. І, дійсно, здавна в бібліотеках збирають книжки (або їх аналоги), зберігають їх, дотримуючись певних правил, створюють каталоги різного призначення для полегшення доступу до книжкового фонду. Видаються спеціальні журнали та довідники, що інформують про нові надходження, ведеться облік видачі.

Сучасна інформаційна система в заданій сфері діяльності організації дозволяє забезпечити вирішення таких завдань:

· прямий, своєчасний доступ до інформаційного продукту (точну інформацію про хід виробничого процесу в просторі та часі);

· ефективну координацію внутрішньої діяльності та оперативне розповсюдження різноманітних повідомлень;

· ефективнішу взаємодію із суміжниками по технологічних маршрутах за рахунок використання більш інформованих та наочних засобів відображення та передачі-прийому повідомлень;

· виділення необхідного і неперервного часу для менеджерів всіх ланок на такі високоефективні види діяльності, як аналіз та прийняття рішень за рахунок зменшення часу на здійснення малопродуктивної діяльності;

· використання якісно кращої технології системного аналізу та проектування оперативного управління на нижній та середніх ланках управління виробництвом.

Основними вимогами до технології ІС в процесах управління є:

· можливість зберігання великих обсягів різнорідної за форматом і способом представлення інформації;

· забезпечення засобами ефективного пошуку необхідної інформації в базах даних;

· забезпечення доступу багатьох користувачів до ресурсів ІС;

· можливість інтеграції в загальнодержавні ІС і в систему міжнародного обміну інформацією.