Класифікація систем керування баз даних

За ступенем універсальності розрізняють два класи СУБД:

· системи загального призначення;

· спеціалізовані системи.

СУБД загального призначення—це складні програмні комплекси, призначені для виконання всієї сукупності функцій, пов'язаних зi створенням i експлуатацією бази даних інформаційної системи. СУБД загального призначення не орієнтовані на яку-небудь предметну область або на інформаційні потреби якої-небудь групи користувачів. Кожна система такого роду реалізується як програмний продукт, здатний функціонувати на деякій моделі ЕОМ у певній операційній системі i поставляється багатьом користувачам як комерційний виріб. Taкi СУБД мають засоби настроювання на роботу з конкретною базою даних. Використання СУБД загального призначення як інструментальних засобів для створення автоматизованих інформаційних систем, заснованих на технології баз даних, дозволяє icтотно скорочувати темпи розробки, заощаджувати трудові ресурси. Цим СУБД властиві розвинені функціональні можливості i навіть певна функціональна надмірність.

Спеціалізовані СУБД створюються в деяких випадках за неможливості або недоцільності використання СУБД загального призначення.

Системи керування базами даних можна поділити на 5 груп.

1. За використовуваною мовою спілкування:

· замкнені (ті, які мають власні самостійні мови спілкування користувачів із БД; вони забезпечують безпосереднє спілкування із системою в режимі діалогу, дозволяють працювати без програмістів);

· відкриті (у яких для спілкування з БД використовується мова програмування, «розширена» операторами мова маніпулювання даними (ММД), у цьому випадку необхідна присутність кваліфікованого програміста).

2. За кількістю підтримуваних СУБД рівнів моделей даних:одно-, дво-, трирівневі системи. Теоретично обґрунтований вибір трирівневої архітектури даних, однак на практиці СУБД для персональних ЕОМ часто поєднують концептуальний і внутрішній рівні подання.

3. За виконуваними функціями:

· операційні (які передбачають інші види обробки за одержанням інформації, що не зберігається в явному вигляді в БД);

· інформаційні (що дозволяють організувати збереження даних, пошук і видачу потрібних даних із БД і підтримувати їх доцільність і актуальність).

4. За сферою застосування:

· універсальні (які налаштовуються на будь-яку предметну область шляхом створення відповідної БД і прикладних програм);

· проблемно-орієнтовані на певні процедури обробки даних, властивих конкретній сфері застосування.

5. За режимами роботи:

· пакетні;

· з використанням телеобробки.

Автоматизовані інформаційні системи класифікуються:

1) за призначенням (фактографічні, документальні та змішані);

2) за мовами (замкнуті системи, системи з базовою мовою та змішані);

3) за локалізацією (локальні та розподілені);

4) за схемою додаткової обробки (постобробка та попередня обробка);

5) за структурами даних (ієрархічні, мережаного типу , реляційні).

За призначенням.

Документальні системи зорієнтовані на обробку та зберігання документа (порівняно великої за розміром послідовності символів) внутрішню структуру якого система (майже) повністю ігнорує, тобто він неподільний (атомарний) з точки зору системи. Споживачем результатів пошуку виступає, як правило, кінцевий користувач.

Фактографічні системи оперують фактами (даними) різних типів, що зв'язані в системі в більш чи менш складні структури. Дані, що є результатом пошуку, можуть стати складовою частиною звітів або використовуються різноманітними обчислювальними процесами.

Змішані системи включають в себе риси обох вищеназваних варіантів. Переважну більшість сучасних систем для ПК слід віднести до категорії змішаних.

Дескрипторні або документальні АІС (ДАІС) історично були першими. Спочатку їх мовою була нічим не обмежена природна мова. Перші ДАІС були призначені для пошуку книг та документів у бібліотеках і великих сховищах, тому їх і почали називати документографічними. Основним елементом інформаційного простору ДАІС була анотація або реферат книги, документа. Реферат повинен відображати ті риси, які цікавлять користувача. В ньому виділяються слова чи словосполучення, які в сукупності майже однозначно (в ідеалі точно) відповідають повному опису об'єкта, крім того, таких слів повинно бути відносно небагато. Їх називають ключовими словами або дескрипторами. Запит для ДАІС можна сформулювати у вигляді переліку дескрипторів, який на думку користувача характеризує потрібний реферат, а значить, і відповідний об'єкт. Алгоритм формування відповіді послідовно порівнює запит з кожним рефератом і вибирає такі, що пройшли порівняння. В таких системах запит називають пошуковим розпорядженням, а реферат - пошуковим образом.

2) за мовами(замкнуті системи, системи з базовою мовою та змішані).

Системи з базовою мовою передбачають взаємодію користувача СУБД і середовища якоїсь іншої мови програмування, де і виконуються більшість постпошукових перетворень даних. Такий підхід зручний для розробки різного роду систем як надбудов над СУБД, що дає можливість створювати високоефективні програми постпошукової обробки даних.

Замкнуті системи самостійно забезпечують користувача всіма необхідними засобами як для локалізації даних, так і для їх постпошукової чи передпошукової обробки. Недоліком таких систем є те, що в них відсутні (або малоефективні) засоби для розробки надбудов – проблемно-орієнтованих комплексів.

Змішані системи передбачають наявність можливостей двох попередніх підходів і є найпоширенішими на сьогодні.

3) за локалізацією(локальні та розподілені);

Локальність передбачає розташування всього програмного забезпечення і даних на одному ізольованому комп’ютері, а розподіленість означає розташування системи на мережі комп’ютерів з певною стратегією рознесення даних.

4) за схемою додаткової обробки(постобробка та попередня обробка);

Головним призначенням будь-якої системи баз даних є підтримка функцій локалізації даних, що зберігаються, але дуже важливою властивістю, що може значно підняти інтерфейсний рівень системи, є наявність постобробки даних після їх локалізації в базі даних, чи попередньої обробки.

5) за структурами даних(ієрархічні, мережеві, реляційні).

Структури даних, що підтримуються в СУБД - це важливий фактор, що впливає, як на виразову потужність, так і на ефективність функціонування. Для систем з ієрархічною структурою - базовою структурою даних є дерево, вони мають найвищу ефективність функціонування, але виразові можливості їх відносно низькі. Системи з структурами даних типу “мережа” мають значно кращі виразові можливості, але дещо програють у ефективності функціонування, точніше, від користувача вимагається значно вищий рівень кваліфікації для ефективної експлуатації таких систем. На сьогодні, найбільшого розповсюдження зазнали СУБД реляційного типу, для яких характерна найпростіша структура даних, суттєво підвищений рівень мов маніпулювання даними, що максимально употужнює виразові можливості.