ІІ. Практична робота студента під керівництвом викладача

Інструкція

До практичного заняття № 5

Тема: «психічні процеси в нормі та патології.

пізнавальна діяльність»

Спеціальність: лікувальна справа

Обладнання: - роздатковий матеріал,

- стимульний матеріал до психодіагностичних методик,

- презентація

Джерела інформації:

Вітенко І.С., Чабан О.С. Основи загальної та медичної психології. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003

www.psi-look.in.ua

Мета: - сформувати наукове уявлення про пізнавальні психічні процеси та її характеристики;

- навчитися визначати основні характеристики пізнавальних процесів;

- наголосити на особливостях роботи з хворими з розладами пізнавальної сфери;

Студент повинен знати:

- відчуття, їх зв'язок зі скаргами хворих; характеристики сприйняття.

- види, типи пам’яті, операції мислення, його функції.

- мова, її функції, види; уява, її значення при хворобі.

Студент повинен уміти:

- Провести дослідження видів пам’яті

- Вивчати увагу та швидкість її переключення

- Досліджувати мислення, інтелект

- Визначати та інтерпретувати індивідуальну хвилину.

Перелік практичних навичок:

- Діагностики IQ.

- Діагностики сприймання часу, пам’яті, уваги.

Хід роботи

І. Теоретична конкретизація знань

Тестове опитування

1. Психічний процес, що полягає в цілісному відображенні предметів і явищ об’єктивної реальності як результат синтезу інформації, що надходить внаслідок подразнень аналізаторів, це

а) відчуття;

б) сприймання;

в) мислення;

г) пам'ять.

2. Процес відображення окремих властивостей предметів і явищ об’єктивної реальності при їх безпосередній дії на аналізатор, це:

а) відчуття;

б) сприймання;

в) мислення;

г) пам'ять.

3. Процес опосередкованого і узагальненого відображення людиною предметів і явищ об’єктивного світу в їх суттєвих зв’язках і відношеннях, це:

а) відчуття;

б) сприймання;

в) мислення;

г) пам'ять.

4. Підвищення діяльності одних аналізаторів при втраті або відсутності інших:

а) компенсація;

б) контраст;

в) синестезія;

г) сенсибілізація.

5. Залежність сприйняття від попереднього досвіду:

а) апперцепція;

б) вибірковість сприйняття;

в) константність сприйняття;

г) цілісність сприйняття.

6. Яке з наведених понять не є видом мислення?

а) наочно-дійове;

б) наочно-образне;

в) словесно-логічне;

г) абстрактно-дійове.

7. Автор першого тесту для оцінки відносно стійкої структури розумових здібностей людини?

а) Біне;

б) Равен;

в) Векслер;

г) Айзенк.

8. Що не є формою олігофренії?

а) дебільність;

б) імбецильність;

в) ідіотія;

г) деменція.

9. Здатність індивідуума зафіксовувати, зберігати і відтворювати дані колишнього досвіду, це:

а) пам'ять;

б) увага;

в) уява;

г) мовлення.

10. Процес створення нових образів, ідей в емоційному стані на основі попереднього досвіду, це:

а) пам'ять;

б) увага;

в) уява;

г) мовлення.

11. Спрямованість і зосередженість свідомості на певному предметі чи явищі, що становить інтерес, в результаті чого вони відбиваються найбільш чітко, повно і ясно, це:

а) пам'ять;

б) увага;

в) уява;

г) мовлення.

12. Система знаків, що є засобом людського спілкування, мисленої діяльності, способом вираження самосвідомості особистості, передачі і зберігання інформації, це:

а) пам'ять;

б) увага;

в) уява;

г) мовлення.

13. Об’єм короткочасної пам’яті, що не залежить від об’єктів, від способу їх пред’явлення (магічне число Міллера)?

а) 7 ± 2;

б) 5 ± 1;

в) 9 ± 2;

г) 10 ± 3.

14. Обсяг уваги (якщо матеріал знайомий):

а) 7 ± 2;

б) 5 ± 1;

в) 9 ± 2;

г) 10 ± 3.

15. Встановіть вид пам’яті за наступними характеристиками: цілеспрямоване, стимулюється волею, стійке, створюється на рівні ІІ сигнальної системи, залежить від інтересів, установки на час, повторювання, стану людини та сили подразника, це

а) мимовільна;

б) довільна;

в) короткочасна;

г) довготривала.

16. Визначте тип уваги за наступними характеристиками: зникає потреба у вольовому спрямуванні, увага свідома, доцільна, без напруження, підтримує активну діяльність:

а) мимовільна;

б) довільна;

в) післядовільна;

г) довготривала.

17. Спосіб створення образів уявою, що полягає в об’єднанні в ціле елементів дійсності, які існують окремо:

а) аглютинація;

б) доповнення;

в) акцентування;

г) схематизація.

18. Асоціативне запам’ятовування не здійснюється:

а) за суміжністю;

б) за схожістю;

в) за контрастом;

г) за схематизацією.

19. Міцне і точне збереження в короткочасній пам’яті образів в результаті короткочасного одноразового пред'явлення матеріалу:

а) ейдетичне;

б) образне;

в) емоційне;

г) асоціативне.

20. Афазією є порушення:

а) мовлення;

б) мислення;

в) пам’яті;

г) уваги.

ІІ. Практична робота студента під керівництвом викладача

1. Інтелект. Визначення коефіцієнта IQ.

1.1. Робота з методикою Прогресивні матриці Равена.

1.2. Підрахунок результатів за ключем.

1.3. Інтерпретація результатів.

1.4. Поради щодо покращення результатів.

1. Пізнавальні психічні процеси.

2.1. Відчуття . Сприймання. «Індивідуальна хвилина» Халберга

2.2. Пам'ять. Тест Крепеліна Тест 10 слів.

2.2. Увага. Червоно-чорні таблиці Шульте-Горбова

3. Психологія роботи з хворими з розладами пізнавальних психічних процесів.

ІІІ. Контрольні питання до закріплення знань з теми «Особистість. Психічні якості особистості»

- Відчуття і скарги хворого. Розлади відчуттів.

- Характеристика сприймання, класифікація розладів сприймання і тактика роботи медичного працівника з хворим

- Пам’ять, її фізіологічний механізм, види, типи. Розлади.

- Методи дослідження, оцінка, самооцінка і тренування пам’яті.

- Фізіологічні основи уваги, значення її в житті людини. Види розладів уваги, засоби їх усунення

- Мислення, його функції, види і розлади мислення.

- Уява. Способи творення образів уявою. Фантазії, мрії. Місце уяви в лікувальному процесі.

- Мова та її функція, зв’язок із мисленням та інтелектом.

- Види мовлення (усне монологічне, усне діалогічне, писемне, внутрішнє мовлення).

- Поведінка медичного працівника по відношенню до пацієнтів при розладах пізнавальної діяльності.