Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). Чотири категорії пацієнтів медичного опромінення, рекомендовані гранично-ефективні дози

Допустимі рівні радіаційного опромінення населення в Україні регламентуються Державним гігієнічним нормативом — Нормами радіаційної безпеки України (НРБУ-97), затвердженими наказом МОЗ України № 208 від 14.07.97р і введеними в дію з 01.01.98 р. Ці норми включають систему принципів, критеріїв, нормативів та правил, виконання яких є обов'язковою нормою в політиці держави щодо забезпечення протирадіаційного захисту людини і радіаційної безпеки. НРБУ-97 є основним державним документом, що встановлює систему радіаційно-гігієнічних регламентів для забезпечення прийнятих рівнів опромінення як для окремої людини, так і для суспільства в цілому. Ці регламенти спрямовані на запобігання виникненню детерміністичних (нестохастичних) ефектів у осіб, що зазнали опромінення, і обмеження на прийнятому рівні ймовірності виникнення стохастичних ефектів. НРБУ-97 регламентують вимоги протирадіаційного захисту в умовах практичної діяльності в разі нормальної експлуатації індустріальних та медичних джерел іонізуючого випромінювання, аварійного опромінення населення, а також хронічного опромінювання за рахунок техногенно-підсилених джерел природного походження.Стосовно медичного опромінення виділяють 4 категорії пацієнтів:Категорія АД— онкологічні хворі, особи з ургентними станами, травмами тощо, які зазнають медичного опромінення за життєвими показаннями, хворі, які потребують дослідження для диференціальної діагностики природженої серцево-судинної патології Рекомендована гранична ефективна доза для цієї категорії становить 100 м3в за рікКатегорія БД — хворі, яким проводять дослідження за клінічними показаннями у разі неонколопчних захворювань для встановлення (уточнення) діагнозу, визначення схеми лікування Рекомендована гранична ефективна доза — 20 м3в • рік ^\Категорія ВД — особи з груп ризику, працівники установ з шкідливими умовами праці, особи, які підлягають спеціальному професійному відбору, медичним оглядам, хворі, що зняті з обліку теля радикального лікування окологічних захворювань Рекомендована гранична ефективна доза — 2 м3в • рік^-1.Категорія ГД — особи, які проходять всі види профілакти­чних обстежень (крім зазначених у категорії ВД), а також особи, що їх обстежують за спеціальними медичними програмами Ре­комендована гранична ефективна доза — 1 м3в • рік^-1Для категорій АД та БД додатково вводяться обмеження еквівалентних доз опромінення найбільш радючутливих органів, тканин кришталика ока — до 150 м3в • рік^-1, гонад жіночих — 200 м3в • рік^-1, гонад чоловічих — 400 м3в • рік^-1, червоного кісткового мозку — 400 м3в • рік^-1.

55.(2)(2)Методи вивчення впливу факторів навколишнього середовища на стан здоров’я населення.За визначенням ВООЗ, здоров*я- це стан фізичного,духовного та соціального благополуччя, а не лише відсутність хворіб.У практичній діяльності лікарів-гігієністів викор поняття здоров*я як середньо статистич величини. За доп цього оцінюється стан здоров*я у групі людй з однаквоими соціально-економічними умовами.Тому такий метод дає 95% точності.Всі ознаки,які не вкладаються у ці 95% особин популяції є похибкою від норми(від здоров*я).Метод є дуже популярний і його широко використовують лікарі-гігієністи та лікарі лікувального профілю. Цей метод коротко можна сформулювати так:1)стан здоров*я визначається у особин з однаковими соціально-економічними умовами, 2)норма(здоров*я) - це к-сть людей,які входять до 95% довірчого інтервалу 3)довірчий інтревал - це той рівень, в межах якого організм не переходитьь на патологічний рівень саморегуляції. Методи вивчення мають багато своїх позитивних та негативних рис. Н-*д, майже у кожному визначенні не враховують стан популяції загалом, сторни діяльності кожної з людей популяції, групи людей.З цього випливає,що не існує ідеального методу визначення здоров*я,який би був придатний на усі випадки.Існує к-ка понять здоров*я,що має різне тлумачення:1) загально-патологічне, за допомогою нього подається методологічна установка на вивчення здоров*я. 2)популяціне здоров*я(здоров*я групи,населення,популяції),3)індивідуальне здоров*я. Понятття індивідуально здоров*я повинне розглядатись з 2 позицій: 1) теоретична - те,чого л.дина повиина пранути,але якого важко досягти. 2)практична - фактична х-ка здоров*я конкретно взятої людини.Яким методом користуватись лікарю гігієністу,залежить від кожного конкретного випадку. В теперішному часі рівень здоров*я населення можна охарактеризувати такими показниками:1)медичними(смертність,народжуваність, фізичний розвиток, інвалідність), 2)соціальне благополуччя(демографічна ситуація,сан-гіг показники чинників НС, спосіб життя,рівнь мед допомоги) 3)психічними(захв на психіч хвороби, частота виникнення невротичних станів, психопатій, психологічний мікроклімат).

56(2)(2).Методика інтегральної оцінки стану навколишнього середовища.Методика інтегральної оцінки стану навколишнього середовища передбачає проведення якісного та кількісного аналізу його забруднення.Зміст якісного аналізу стану навколишнього середовища заключається у порівнянні результатів інструментального або лабораторного дослідження з гігієнічними нормативами та наступною їх оцінкою. Оцінка може бути:-в межах норми;- на рівні граничнодопустимих рівнів, концентрацій;- перевищує граничнодопустимі рівні, концентрації;- кратність перевищення ГДР, ГДК (в скільки разів).Це є традиційна оцінка стану навколишнього середовища.За її результатами можна “прогнозувати” зміни в рівні здоров’я населення. І, навпаки, за характером змін в рівні здоров’я населення можна давати прогноз, оцінку перевищення гранично-допустимої концентрації (ГДК) забруднювача. Так, наприклад, якщо ми знаємо кратність перевищення ГДК атмосферних забруднювачів:- в 1 раз: характерно те, що зміни в стані здоров’я відсутні;- в 2-3 рази: спостерігаються зміни в стані здоров’я за деякими функціональними показниками;-в 4-7 разів: визначаються виражені фізіологічні зміни;- в 8-10 разів: характерним є збільшення специфічної та неспецифічної захворюваності;- в 100 разів: реєструються гострі отруєння;- в 500 разів і більше: будуть летальні отруєння.Подібні оціночні таблиці є для води, грунту, шуму.Такий метод простий, доступний, але основний недолік методу – він не дає уяви про приоритетні забруднювачі.Саме тому і проводять кількісну оцінку (аналіз) стану навколишнього середовища.Існує дві методики такої кількісної оцінки:Перша: Розрахунок інтегрального індексу забруднення за його кратністю перевищення ГДК.Друга: Оцінка в балах (бальна оцінка).

57.(2)(2)Фактори ризику навколишнього середовища, їх класифікація та вплив на формування здоров’я населення. Це фактори,які володіють негативним впливом на здоров*я людини,її життєдіяльність та на її потомство. Класифікувати ф-ри ризику НС можна на: хімічні,фізичні,бологічні та соціальні. Хімічні фактори ризику НС – це різноманітні шкідливі речовини,викиди заводів,фабрик,важкі метали, вихлопні гази,які з*являються у НС внаслідок діяльності людини. Нормує вміст хім. Р-н у атмосф повітрі, воді,грунті такий показник як ГДК. Перевищення цього показника понад норму призводить до багатьох негативних наслідків: погіршення стану природи, стану здоров*я людей. Н-д, перевищення вмісту хім. Р-н у повітрі призводить до захворювань на бронхіальну астму,гості та хронічні бронхіти, риніти, алергічні реакції. У зв з стрімким розвитком промисловості людина страждає від негативного впливу на органзм таких важких металів як свинець,ртуть, кадмій. Люди,особливо ті,які мають відношення до машинобудування, різноманітної праці пов*язаної з цими металами страждають на т.звані гострі чи хронічні отруєння цими металами: сатурнізм(отруєння свинцем),меркуріалізм(отруєння ртуттю). Вода – речовина, які споживають усі люди на Землі, тому чистота води дуже впливає на здоров*я населення. Вміст у воді радіоактивних речовин, металів, органічних речовин значним чином веде до розвитку різноманітних хворіб.

До фізичних чинників відносять: електромагнітне випромінювання, УФ і ІЧ випромінювання, шум і вібрація, погодні умови., шум має загальнобіологічну дію, яка призводить до змін в багатьох органах та системах людини. Тривала дія шум фактора викликає функц розлади ЦНС, ССС, впливає на перебіг та розв гіпертонічної хвороби. Зміни на клітинному рівні можуть призводити до зниження загальної резистентності організму. Серед населення, що працює і проживає в умовах підвищеного шуму, частіше реєструються випадки зниження слуху, функціональні зміни ЦНС, вегетативно-судинні порушення, ішемічна хвороба серця та ін. Тривалий вплив вібрації викликає фахове захворювання — вібраційну хворобу. Розрізняють загальну і локальну вібрації. Локальна вібрація зумовлена коливаннями інструмента й устаткування, що передаються до окремих частин тіла. При загальній вібрації коливання передаються всьому тілу від механізмів через підлогу, сидіння або робочий майданчик. Найбільш небезпечна частота загальної вібрації 6—9 Гц, оскільки вона збігається з власною частотою коливань внутрішніх органів людини. Врезультаті виникає резонанс, це призводить до переміщень і механічних ушкоджень внутрішніх органів. При тривалій дії вібрації високої інтенсивності в організмі людини виникають пат реакції. Характер та ступінь важкості захворювання залежать від амплітуди І частоти вібрації, від індивідуальної чутливості організму і ряду супровідних факторів: шуму, переохолодження, перенапруження під час роботи. Розрізняють два види вібраційної хвороби: від дії локальної та загальної вібрації. В основі першої лежать зміни, що виникають головним чином у нервовій і серцево-судинній системах та опорно-руховому апараті. У результаті дії ЕМП на людину можливі гострі та хронічні форми порушення фізіологічних функцій організму. Ці порушення виникають в результаті дії електричної складової ЕМП на нервову систему, а також на структуру кори головного та спинного мозку, серцево-судинної системи.У більшості випадків такі зміни в діяльності нервової та серцево-судинної системи мають зворотній характер, але в результаті тривалої дії вони накопичуються, підсилюються з плином часу, але, як правило, зменшуються та зникають при виключенні впливу та поліпшенні умов праці. Тривалий та інтенсивний вплив ЕМП призводить до стійких порушень та захворювань. Отже, електромагнітне випромінювання як хвороботворний чинник слід розглядати на підставі клінічних та експериментальних матеріалів. Сумісну дію цих випромінювань широкого діапазону можна класифікувати як окрему радіохвильову хворобу. Тяжкість її наслідків знаходиться у прямій залежності від напруженості ЕМП, тривалості впливу, фізичних особливостей різних діапазонів частот, умов зовнішнього середовища, а також від функціонального стану організму, його стійкості до впливу різних чинників можливостей адаптації. Біологічні чинники –це вплив на здоров*я людини м/о, бактерій вірусів, грибів. На сьогоднішній день є багато бактеріальних,вірусних,грибкових захворювань, які значно ускладнюють і роблять неприємним життя людей. Від багатьох хворіб є ліки, одні потребують профілактики.

До соціальних факторів належать вплив колективу, в якому працює людина, умови проживання, умови праці, умови навчання, спілкування з іншими людьми, економічний стан. Ці фактори теж можуть мати негативний вплив на психологічне здоров*я особи.

58.(2)(2)Основні шляхи та засоби гігієнічного навчання та виховання різних груп населення. Гігієнічне виховання та навчання населення – це необхідна складова профілактики хворіб. Для різних вікових груп населення потрібно проводити різні види гігієнічного навчання, щоб донести цю інформацію до людей.

Для дітей гігієнічне навчання та виховання проводять у вигляді навчальних ігор чи картинок, щоб забезпечити максимально зорове запам*ятовуання потрібних правил за допомогою кольорових картинок, цікавих персонажів. Перед проведенням цих ігор потрібна консультація психологів, щоб чітко визначити для яких саме груп дітей які саме ігри та в який спосіб провести навчання.

Для підлітків гігієнічне навчання слід проводити у вигляді бесід, перегляду тематичних фільмів. Слід зважати на те,що підлітки є соціально-конфліктною віковою групою, вони завжди на будь-яку ситуацію мають свою думку,тому усю інформацію слід подавати особливо ретельно та уважно, під наглядом та з консультаціями психологів.

У лікувально-профілактичних закладах, державних закладах існують так,звані санбюлетні, що повідомляють про профілактику сезонних захворювань, епідемічних захворювань, як захистити себе від впливу негативних чинників НС, та тематика їх залежить від відділення, в якому знаходиться цей сан бюлетень(тематичні санбюлетні).

Також є центри здоров*я, що розробляють брошури,журнали, відмітки в газетти, де висвітлюють проблеми здоров*я сучасних людей, як вберегтись від найпоширеніших захворювань.

59(2)(2)Зони спостереження для вивчення впливу навколишнього середовища на стан здоров’я населення. Визначення поняття. Вимоги до вибору зон спостереження.Зона спостереження - це чітко окреслена територія(нас пункт/пункти) з нас-ням,що на ній проживає, в якій реєструються (дослідна зона) чи не реєструються (контрольна зона) підвищені понад норму рівні поширення досліджуваногго чинника. Зони спостереження використовуються у схемах для вивчення впливу навколишнього середовища на стан злоров*я населення. В окреми випадках ЗС вважають певні підприємства чи заклади(школа,дит.садок), в яокму вивчається чинник,найчастіше,вироб середовища. У ЗС вивчається сан-гіг ситуація, продиться лабораторне та інструмент дослідження інтенсивності впливу всіх провідних чинників. Потім у ЗС вивч здоров*я всього населення, яке там проживає , або окремих його груп. Рекомендується вибирати групи населення,що найчастіше піддається впливу досліджуваного чинника. Основною вимогою до вибору зон спостереження є дотримання одних і тих самих умов в дослідній і контрольній зоні. Тобто, якщо ми обираємо групу населення:чоловіки, віком 30-40 років, середнього рівня заробітку, з дітьми, одружені, благополучно знаходяться в шлюбі, на яких діє один і той ж чинник НС, то водній іт й ж групі повинно дотримуватись усіх цих правил.

60.(2)(2)Поняття про епідеміологічний метод вивчення стану здоровя населення та основні способи його реалізації. Епідеміологічний метод — це сукупність різноманітних спо­собів вивчення здоров'я населення, що перебуває під впли­вом різних ендогенних (генетичних, вікових, ендокринних та ін.) і соціальних та природних екзогенних (фізичних, хімічних, біологічних та ін.) чинників середовища перебування.Епідеміологічний метод передбачає комплексне вивчення як навколишнього середовища, так і передусім особливостей впливу його на організм і здоров'я людини.Існують 4 різновиди епідеміологічного методу вивчення здо­ров'я населення, а саме: санітарно-статистичний метод, метод медичного обстеження популяцій, метод клінічного спостері­гання за людьми, які спеціально відібрані (волонтерами), та метод натурного експерименту серед широкого загалу населення.При цьому використовують такі методики дослідження, як фізичні, хімічні, фізико-хімічні, біологічні, медико-географічні,клінічні, фізіологічні, біохімічні, токсикологічні, санітарно-ста­тистичні та ін. Метод санітарного обстеження є одним з основних прийомів у роботі санітарного лікаря під час вивчення чинників сере­довища (навколишнього, виробничого, житлового і т. д.), які впливають на здоров'я та санітарно-побутові умови життя людей, і полягає в здійсненні візуального спостереження та санітарного опису чинника або об'єкта, що підлягає дослід­женню.Виділяють 2 різновиди методу санітарного обстеження: са­нітарний опис (оцінка санітарного стану об'єкта за зовнішні­ми ознаками) та поглиблене санітарне обстеження з викорис­танням інструментально-лабораторних досліджень чинників навколишнього середовища.Метод гігієнічного експерименту передбачає проведен­ня експерименту (досліду) в реальних умовах (метод натур­ного гігієнічного експерименту) або його проведення в умо­вах лабораторії (метод лабораторного гігієнічного експери­менту).Виділяють 2 різновиди методу натурного гігієнічного експе­рименту: натурний, що стосується вивчення особливостей впливу чинників навколишнього середовища на здоров'я лю­дей; та натурний, що стосується вивчення кількісних і якісних характеристик природного середовища, які склалися внаслі­док трудової та побутової діяльності людини.Суть методу лабораторного гігієнічного експерименту поля­гає в тому, що в лабораторних умовах на математичних, кібер­нетичних, санітарно-технічних та інших моделях і установках проводиться експеримент або з вивчення впливу чинників навколишнього середовища на здоров'я людини, або з вивчення окремих чинників навколишнього середовища.Метод санітарної експертизи передбачає дослідження та розв'язання будь-яких питань особами, які володіють сукупніс­тю спеціальних знань у галузі гігієни і санітарії. До числа об'єктів, що підлягають санітарній експертизі, належать пит­на вода, продукти, підприємства громадського харчування, дитячі дошкільні та загальноосвітні установи, лікувально-профілактичні заклади, книги, дитячі іграшки, одяг тощо.