Математичні (кількісні) методи аналізу масової документації

У 90-х рр. ХХ – на початку ХХІ ст. в Україні відбувалися (і досі відбуваються) глобальні процеси перетворення суспільства на інформаційне і поступова трансформація до «суспільства знань», що обумовлюється нестримним удосконаленням комп’ютерних технологій і проникненням інформаційних технологій в усі сфери життя. Методи інформатики впроваджуються в технічних, природничих та гуманітарних науках; відбуваються інтеграція та збагачення методичного апарату науки, процес органічного зростання методичного апарату інформатики тощо. Значного поширення набуває використання інформаційних технологій у соціальних науках, соціології, політології.

Зрощення інформатики з науковою та суспільною діяльністю нині здійснило певну революцію і в сучасному документознавстві: суспільство переходить на нові електронні форми документів, зручні для використання інформаційні технології та математичні методи обробки інформації.

Кількісні методи є аналізом явищ і процесів на основі системи кількісних показників, а математичні – це побудова на основі системи чисельних даних формально-кількісних, математичних моделей цих процесів і явищ.

Підстави застосування кількісних методів у роботі з документами:

1) опрацювання масової документації (статистичні матеріали, матеріали діловодства та особистого обліку тощо);

2) прагнення підвищити інформативну віддачу документів. Це викликано тим, що у документі поряд з відкритими (явними) відомостями присутня прихована (структурна) інформація (взаємозв’язки між показниками), яку можна витягти тільки за допомогою кількісних методів. Перевагою прихованої інформації є велика її об’єктивність, оскільки вона формується незалежно від позиції автора документа.

Використання математичних (кількісних) методів дозволяє:

– розшифрувати документи, написані на невідомих, «мертвих» мовах (метод підрахунку частоти складів і слів, близький до контент-аналізу);

– визначити автора документа (формальний аналіз особливостей стилю; метод діаграмної ентропії, який дозволяє визначити статистичні зв’язки між літерами і частоту зустрічальності кожного символу в тексті в процентному співвідношенні, а також парну зустрічальність цих символів);

– виявити приховану (структурну) інформацію, закладену в документі (метод контент-аналізу, метод кореляційного аналізу);

– обробити великі масиви інформації, що містяться в масовій документації (методи багатовимірного статистичного аналізу: метод аналізу варіаційних рядів, вибірковий метод, кореляційний та кластерний аналіз);

– проводити типологічні дослідження документів (методи автоматичної класифікації або кластер-аналізу).

Формалізований метод аналізу документів, або контент-аналіз. Це метод якісно-кількісного аналізу документів. Сутність його полягає в алгоритмізованому виокремленні в тексті певних елементів змісту згідно з метою та завданнями дослідження, класифікації виокремлених елементів відповідно до концептуальної схеми, їх підрахунку і кількісного представлення результатів. Завдяки цьому, по-перше, вдається уникнути суб’єктивізму, а по-друге, аналізувати, систематизувати і узагальнювати значні масиви документів.

Контент-аналіз ґрунтується на одноманітних стандартизованих правилах пошуку, обліку, обробки та обчислення кількісних показників, характерних для досліджуваного тексту. Його використання передбачає розгляд змісту тексту як сукупності повідомлень, подій, оцінок, міжособистісних стосунків, соціальних проблем, об’єднаних за допомогою єдиної концепції у певну цілісність. Хоча формально контент-аналіз і спрямований на вивчення тексту, головною його метою є дослідження віддзеркаленої в ньому реальності.

Потенційними об’єктами контент-аналізу можуть бути різноманітні документи, які містять текст: книги, періодичні видання, промови, урядові постанови, матеріали нарад, програми, листи тощо. Його використання є доцільним, якщо потрібен високий ступінь точності, об’єктивності аналізу матеріалу або якщо цей матеріал значний за обсягом і не систематизований. Ефективний він і в тих випадках, коли якісні характеристики, що їх вивчає дослідник, фігурують у досліджуваних документах з певною частотою. Без нього не обходяться під час дослідження мовних особливостей джерел інформації.

Застосування контент-аналізу потребує використання спеціальних прийомів, техніки. Методика контент-аналізу передбачає насамперед визначення категорій аналізу, які повинні бути адекватно відображеними у змісті досліджуваного документа (категорія аналізу – це загальні, ключові поняття, які відповідають дослідницьким завданням). Вони повинні визначати теоретичні поняття дослідження, мати відповідні ознаки (смислові одиниці) у тексті, можливості для однорідної реєстрації прикмет.

Після визначення категорії аналізу, їх інтерпретації, побудови теоретичної схеми дослідження настає процедура «накладання» згаданої схеми на конкретний текст. Тобто відбувається пошук для всіх категорій аналізу адекватних висловів у мові досліджуваних документів. Такі вислови є одиницями аналізу (смисловими одиницями). До них належать:

1. Окремі слова, словосполучення, терміни. Наприклад, економічні поняття: ринок, зайнятість, приватизація, управління тощо; політичні: демократія, референдум, вибори, влада тощо; моральні, правові поняття: закон, соціальні відхилення, норми, цінності тощо; соціальні: соціальний захист, соціальне самопочуття, бідність тощо.

2. Теми, повідомлення, висловлені у смислових образах, статтях, частинах тексту, які забезпечують повнішу характеристику змісту документа, ніж попередні одиниці аналізу.

3. Прізвища історичних діячів, політиків, видатних учених і діячів мистецтва, представників різноманітних соціальних спільнот, що є певним узагальненим типом діяча. Їх аналіз дає досліднику важливу інформацію про досліджувану епоху, домінування конкретних політичних, соціально-економічних ідей, впливу певних діячів на формування громадської думки тощо. До цієї групи можна також віднести згадування організацій, закладів, інших соціальних інститутів.

4. Судження, закінчена думка, логічний ланцюг. Це найбільш складні одиниці аналізу, оскільки мають великий ступінь конструктивності. Їх структура є більш диференційованою, ніж в інших одиницях аналізу, і містить кілька елементів.

Проведення контент-аналізу потребує попередньої підготовки дослідницьких документів. Обов’язковими серед них є: класифікатор контент-аналізу, кодувальна картка, бланк контент-аналізу та інструкція кодувальнику, каталог (список) проаналізованих документів.

Класифікатор контент-аналізу – загальна таблиця, яка містить список категорій і підкатегорій, присвоєні їм коди та одиниці аналізу.

Можна провести аналогію між класифікатором та анкетою, де категорії аналізу виступають у ролі запитань, а одиниці аналізу – у ролі відповідей на них.

Кодувальна картка – документ, який містить спеціальні таблиці для реєстрації одиниць аналізу.

Бланк контент-аналізу – методичний документ, в якому зафіксовані результати збору документальної інформації у змістовій або закодованій формі.

Інструкція кодувальнику – документ, який містить загальну характеристику документів, використаних як джерело інформації, принципи їх відбору для аналізу, опис одиниць аналізу і підрахунку. До неї належать правила кодування, обґрунтування можливих труднощів, інколи – термінологічний словник категорій аналізу.