Застосування нових інформаційних технологій у документознавчих дослідженнях

Процес використання кількісних методів значно спростився у зв’язку з застосуванням електронно-обчислювальних машин (ПК), що дозволили автоматизувати процес розрахунку кількісних показників. Починаючи з кінця 1950-х – початку 1960-х рр. у дослідженнях документів кількісні методи застосовувалися у поєднанні з інформаційними технологіями.

Нові інформаційні технології являють собою методи роботи з інформацією, засновані на застосуванні сучасних технічних засобів (комп’ютерів, сканерів, модемів та ін.) та програмного забезпечення.

Процес комплексного застосування кількісних методів та інформаційних технологій при обробці документів пройшов у своєму розвитку два основних етапи. Перший охоплював 1960-ті – першу половину 1980-х рр., отримавши назву «ера великих ЕОМ». Він характеризувався використанням великих ЕОМ з обмеженим обсягом пам’яті та програмним забезпеченням, яке часто вимагало при роботі з документом присутності посередника-програміста. Другий етап – час «мікрокомп’ютерної революції» кінця 1980-х – 1990-х рр., що надав дослідникам персональний комп’ютер з комерційним програмним забезпеченням, що дозволило практично виключити з «ланцюга дослідження» посередника-програміста.

Конкретні форми аналізу документів дозволили розробити на теоретичному рівні методику їх обробки на основі кількісних методів та інформаційних технологій. Для того, щоб проаналізувати документ на комп’ютері, його піддавали процедурі формалізації і кодування. При формалізації весь текст документа структурували, виділяючи однорідні об’єкти або однакові категорії. Потім на етапі кодування виділеним об’єктам або категоріям привласнювали цифрові коди. Необхідність кодування диктувалася тим, що «великі ЕОМ» обробляли інформацію тільки в кількісній формі. На етапі «великих ЕОМ» виникали обмеження в застосуванні кількісних методів при аналізі документів, інформація яких була слабо структурована (напр., оповідні твори). При формалізації подібних документів частину інформації не вдавалося перевести в кількісну форму, і вона губилася. Цей недолік було усунуто в період «мікрокомп’ютерної революції», коли були розроблені повнотекстові бази даних. Нові комп’ютерні технології дозволили обробляти всю інформацію оповідного документа, проводити інформаційний пошук і навіть встановлювати лакуни (пропуски) та інтерполяції (пізніші вставки) у тексті документа.

Поява нових програмних і технічних засобів (мультимедійних систем, сканерів тощо) в період «мікрокомп’ютерної революції» дозволила як знайти нові методи аналізу писемних документів, так і обробляти інші види документів (кінофотодокументи, фонодокументи та ін.).

Використання комп’ютерів і комп’ютерних мереж призвело до появи електронних документів, багато з яких є мультимедійними, поєднуючи текст, комп’ютерну графіку, відео, анімацію, звук. Для їх опрацювання необхідно використовувати нові методи аналізу, і навіть спеціальну мову (напр., HTML-мову).

Різні види програмного забезпечення надали можливість вивчати документи у наступних напрямках:

- статистичні пакети (STATISTICA для Windows, Statgraphics, SPSS (Statistical Package for the Social Science) тощо) дозволили аналізувати як статистичну документацію, так і документи з некількісною інформацією за допомогою широкого набору математико-статистичних методів;

- електронні таблиці (Lotus 1-2-3, Quattro Pro, Excel і ін.) дають можливість ефективно працювати зі статистичними документами, які представлені у формі таблиць;

- системи управління базами даних (DBASE, FoxPro, Paradox тощо) дозволили обробляти статистичні документи, структуровану масову документацію, що має єдиний формуляр (особисті справи, анкети тощо), текстові (наративні) джерела, зображення;

- текстові редактори надали можливість проводити різні операції з текстами документів;

- графічні редактори, а також нові комп’ютерні технології (мультимедійні системи), засновані на використанні сканерів, відеотехніки, дозволи зберігати та аналізувати документи з графікою;

- програми комп’ютерного картографування та географічні інформаційні системи (Atlas * GIS, ARC / INFO, MapInfo та ін.) дали можливість відтворювати і обробляти картографічні документи.