Структура конституційно-правового інституту державної влади в Україні. Ст. 80 - жовта

Відштовхуватися від того, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову гілки. Поняття «інститут держави»уживається у широкому та вузькому розуміннях. У широкому – це один із соціальних інститутів Інститути: законодавчої, виконавчої, судової, контролюючої, глави держави. Також вона х-ся легальністю, легітимністю, законністю. Державну владу здсн. Механізм д-ви(держ апарта, установи, службовці, фінансові кошти і засоби. Державна влада здсн. за доп методів переконання заохочення рекомендування державного примусу.

81. Поняття органу держави, його ознаки та конституційний статус.Орган держави — частина державного апарату — група осіб, або одна особа, що має юридично визначену державо-владну компетенцію для виконання завдань і функцій держави. Кожний орган держави створюється для здійснення певного виду діяльності. Державні органи управління діляться на: -законодавчі -виконавчі -судові - - контролюючі- органи з окремим статусом (президент, НБУ, ГП).Ознаки органу держави:1) формується державою або безпосередньо народом (наприклад, парламент) відповідно до закону і функціонує на його основі; 2) має передбачені конституцією або іншими законами спеціальні функції, які він здійснює від імені держави;3) має державно-владні повноваження, що дозволяють йому здійснювати юридичне обов'язкові дії: а) видає нормативні та індивідуальні акти; б) здійснює контроль за точним і неухильним виконанням вимог, передбачених цими актами; 4) функціонально взаємодіє із іншими органами в процесі реалізації своїх повноважень. 5) складається із службовців, що перебувають в особливих правовідносинах один з одним і органоном. До системи державних органів України належать: 1) орган законодавчої влади — ВРУ(4 розділ) ; 2) глава держави — Президент України (5 розділ) ; 3) органи виконавчої влади, що поділяються на: вищі (Кабінет Міністрів України); центральні (міністерства, державні комітети, центральні — ор­гани виконавчої влади зі спеціальним статусом); місцеві (обласні, районні, міст Києва і Севастополя державні адміністрації, голови місцевих державних адміністрацій, відді­ли і управління обласних і районних державних адміністрацій, адміністрація державних підприємств, установ)(6 розділ); 4) органи судової влади — Конституційний Суд України та су­ди загальної юрисдикції (8 і 12 розділи; 5) органи місцевого самоврядування, до яких входять: сільська, селищна, міська рада; сільський, селищний, міський голова; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні й обласні ради; органи самоорганізації населення;(11 розділ) 6) контрольно наглядові органи, до яких належать: Генеральна прокуратура(7 розділ) та її органи на місцях; податкові адміністрації, санітарні, контрольноревізійні та інші державні інспекції.

82. Класифікація державних органів:1) за місцем у системі державного апарату: первинні, що формуються безпосередньо народом як джере­лом влади і мають представницький характер; вторинні, що формуються первинними органами, походять від них і підзвітні їм; 2) за способом утворення: виборні, які обираються населенням чи представницькими ор­ганами; призначувані, що призначаються главою держави чи вище­стоящими органами; 3) за часом функціонування: постійні, які створюються без обмеження строку дії для вико­нання основних завдань держави; тимчасові, які створюються для вирішення невідкладних за­вдань, викликаних надзвичайними обставинами; 4) за способом прийняття рішень: одноособові, в яких рішення приймаються керівником особис­то, який несе за нього персональну відповідальність; колегіальні, в яких рішення приймаються після обговорення шляхом голосування (простою чи кваліфікованою більшістю голосів); 5) за територіальними межами діяльності: центральні, рішення яких поширюються на всю територію та населення держави; місцеві, рішення яких поширюються на певну адміністратив­нотериторіальну одиницю; 6) за змістом, напрямом діяльності: законодавчі органи, які мають представницький характер та правотворчі функції; виконавчі органи, які здійснюють виконавчорозпорядчі функції; судові органи, які мають незалежний характер, підкоряються лише закону і здійснюють функції правосуддя; контрольнонаглядові органи, які здійснюють контрольнонаглядові функції; 7) в залежності від широти компетенції: органи загальної компетенції - президент, уряд; органи спеціальної компетенції - міністерства, служби, агентства; 8) залежно від правових форм діяльності: правотворчі; правозастосовні; правоохоронні.