Методичні вказівки для студентів. Перше питання. Палеоліт (стародавній кам'яний вік) — перший і найтриваліший період кам'яного віку

Перше питання. Палеоліт (стародавній кам'яний вік) — перший і найтриваліший період кам'яного віку. Проблеми антропогенезу. Учення про природний добір Ч. Дарвіна. Трудова теорія Ф. Енгельса. Дріопітек, рамапітек, австралопітек. Найдавніші людські істоти: людина вміла (Homo habilis), пітекантроп (Homo erektus), неандерталець (Homo neanderhalensis). Проблема походження Homo sapiens. Поява людини на територiї України.

Друге питання. Ранній і середній палеоліт.

Ранній палеоліт (3 млн. – 150 тис. років тому) - олдувайський та ашельський етапи. Середній палеоліт (150 – 35 тис. років тому) – епоха мустьє. Обробка кременю та її техніка. Становлення мисливських суспільств: праобщина плеантропів, родова община неоантропів. Стоянки раннього та середнього палеоліту: Королеве, Рокосове, Каїк-Коба, За скельне VI, Молодове І, V, Кормань IV, Рихта та інш.

Територія сучасної України багата на знахідки періоду раннього палео­літу: досліджено стоянки поблизу сіл Лука-Врублівецька і Сокіл на Дністрі, в печері Кіїк-Коба в Криму, біля Житомира, а також поблизу сіл Королеве, Рокосове на Закарпатті та ін. Окремі крем'яні ашельські знаряддя виявлено поблизу міст Амвросіївка на р. Кринка та Ізюм на Сіверському Дінці. Останнім часом численну колекцію ашельських знарядь знайдено на стоянці Співак в долині р. Горинь на Волині. Ранньопалеолітичні пам'ятки України в різні роки вивчали Г. А. Бонч-Осмоловський,П. Й. Борисковський, О. П. Черниш, С. В. Смирнов, Ю. Г. Ко-лосов, О. С. Ситник, О. В. Колесник, Ю. В. Кухарчук, В. М. Степанчук, В. П. Чабай та ін. Важливий внесок у вивчення ашельської пори зробив В. М. Гладилін, який дослідив багатошарове поселення Королеве, де виявлено 14 різночасових горизонтів, що належали до ашельського, мустьєрського і пізньопалеолітичного періодів.

Основним заняттям людей раннього палеоліту було збиральництво (пло­ди, ягоди, їстівні корені, гриби), а також полювання на тварин, нерідко досить великих. У своїй трудовій діяльності люди раннього палеоліту використовували знаряддя, виготовлені з каменю, переважно кременю; були, напевно, і де­рев'яні.

Період середнього палеоліту датується 150- 35 тис. років тому. На період середнього палеоліту припадають значні кліматичні зміни, викликані більш тривалими і суворими зледеніннями.

За мустьєрського часу жили неандертальці — представники людини нового фізичного типу — кремезні, невисокого зросту (близько 160 см), з об'ємом мозку близько 1400 см³. Вони мали дуже похилий лоб з вели­ким надорбітальним валиком, нижню щелепу без підборідного виступу; лицева частина черепа значно виступала вперед.

У мустьєрську пору триває розвиток техніки обробки кременю та виго­товлення знарядь праці. Поряд з ручними рубилами, що в цей час дещо зменшуються в розмірі (так звані біфаси), з'являються також гостроконеч­ники і скребла. Гостроконечники були вістрями до списів, скребла вико­ристовувались як ножі. Основним заняттям людей мустьєрської пори було полювання на великих тварин — мамонтів, носорогів, бізонів, північних оленів тощо. В культур­ному шарі Старосільської стоянки в Криму серед решток тварин, на яких полювали її мешканці, переважають кістки дикого осла. Винятковою є знахідка в культурних шарах стоянки Заскельна VI (Колосовська) у Криму решток дельфінів, адже систематичне використання морських ресурсів розпочалося значно пізніше, вже в кінці пізнього палеоліту.

У мустьєрську холодну пору починається інтенсивне заселення печер. Мустьєрських стоянок і місцезнаходжень на території України виявлено і досліджено значно більше, ніж ашельських. Нині їх налічується близько 300: Кіїк-Коба (верхній шар), Молодове, Ак-Кая, Кодак і Орел у Надпоріж-жі, Деркул на Сіверському Дінці, Антонівка в Донбасі, Іллінка під Одесою, гроти Старосілля, Чокурча, Кабазі і Шайтан-Коба, Заскельне в Криму, Радо­мишль і Рихта на Волині, Замкова Гора в Закарпатті та ін- Важливими є багатошарові стоянки на Дністрі—Молодове І, V, Стінка, Пронятин, Єзупіль та ін.; на Донбасі — Антонівка, Білокузьминівка; на Дніпрі — Кодак, Орел, Скубова Балка; на Поліссі — Житомирська, Ріхта, Жорнів.

В мустьєрську епоху з'являються перші поховання. Рештки кількох по­ховань неандертальської людини виявлені в Криму, у тому числі в печері Кіїк-Коба, та під навісом скелі Заскельна VI (Колосовська) поблизу м. Бі-логірськ. Покійників клали у скорченому стані, обкладали кістками тварин, Що вказує на виникнення якихось початкових форм первісної релігії і вірувань.

Третє питання. Верхній (пізній) палеоліт. Доба Homo sapiens. Ранній палеоліт (3 млн. – 150 тис. років тому) - олдувайський та ашельський етапи. Середній палеоліт (150 – 35 тис. років тому) – епоха мустьє. Обробка кременю та її техніка. Становлення мисливських суспільств: праобщина плеантропів, родова община неоантропів. Стоянки раннього та середнього палеоліту: Королеве, Рокосове, Каїк-Коба, За скельне VI, Молодове І, V, Кормань IV, Рихта та інш.

Верхній або пізній палеоліт ( 35 – 10 тис. років тому). Фази верхнього палеоліту рання, середня, пізня, фінальна. Дослідники Х. Вовк, П.П. Єфименко, П.Й. Бориськовський, М.Я. Рудинський, О.П. Черниш, І.Г. Шовкопляс, І.Г. Подоплічко, С.М. Бібіков, В.Н. Станко, Л.Л. Залізняк та інш.

Епоха кроманьйонця. Пластинчата техніка обробки кременю. Знаряддя праці. Природне середовище. Спосіб життя - тип річного господарства (моделі господарської адаптації, господарсько-культурні типи). Стоянки мисливців на мамонтів: Межиріч, Мізин, Гінці та інш. Житла. Мистецтво. Стоянки мисливців на бізонів: Велика Аккаржа, Анетівка, Сагайдак, Нововолодимирівка, Амвросіївна, Муралівка, Янісоль та інш. Прийоми охоти на бізонів. Зброя. Житла. Мисливці прильдовикових гір: знаряддя, житла, стоянки (Сюрень, Аджи-коба, Шан-Коба, грот Скелястий, Буран-Кая, Молочний Камінь). Мисливці на північого оленя: основні елементи річного господарського типу. Устрій мисливських суспільств: община, плем’я.

Культурні спільноти прильодникової Європи: Оріньяк, Селет, Гравет, східний Гравет, мікрогравет (епігравет). Пізньопалеолітичні археологічні культури – осокорівська, шан-кобинська, красноліська, свідерська.

У вивчення палеоліту України значний внесок зробили П. П. Єфіменко, П. І. Борисшвський, О. П. Черниш, І. Г. Шовкопляс, М. І. Гладких, О. О. Кро­това, В. Н. Станко та ін.

У процесі повсякденної трудової діяльності розвивається мислення людини, набуваються позитивні знання, складаються вірування і звичаї, виникає мистецтво. Як один із проявів суспільної свідомості за пізнього палеоліту вини­кають різні форми релігійних вірувань: тотемізм, магія, анімізм.

Мистецтво пізнього палеолітуіснувало в кількох формах: декора­тивно-ужитковій, образотворчій (скульптура, графіка, живопис), музичній. Під час розкопок пізньопалеолітичних поховань нерідко траплялися прикраси, виготовлені з бивня мамонта або черепашок: підвіски, буси, пронизки.У Мізині виявлено браслети, виготовлені з бивня мамонта. Один з них суцільний, другий складається з п'яти окремих смужок. Обидва вони мають складний врізний орнамент. Мізинські браслети належать до унікальних зразків прикладного мистецтва Європи, аналоги яким поки що невідомі. До зразків декоративно-ужиткового мистецтва слід відносити і розпис фарбами на кістках Мізинського і Межиріцького жител. Дуже цікавою і важливою знахідкою є уламок бивня з Межирічів з вирізьбленим складним малюнком, в якому вбачають план самого поселення. На унікальному по­хованні двох дітей на стоянці Сунгир (Росія) зібрано кілька тисяч прикрас.

Мезоліт (VIII – V тис. до н.е.) – доба мікролітичної обробки кременю. Дослідники - П.П. Єфименко, М.Я. Рудиський, М.в. воєводський, О.О. Формозов, В.М. Даниленко, Д.Я. Телєгін, В.Н. Станко, Л.Л. Залізняк та інш. Матеріальна культура, господарство, соціальний устрій Природне середовище. Спосіб життя. Поява лука та стріл, човна, лижів, ручних нарт. Способи полювання та рибальства. Одяг. Пам'ятки – Ігрень 8, В'язівок 4а, Мирне. Мезолітичні могильники: Волоське та Василівка. Археологічні культури мезоліту -кукрецька, гребінківська, донецька, Платівський Став, шпанська, мурзак-кобинська, кудлаївська, пісочнорівська. зимініківська, яніславицька.

З точки зору матеріальної культури мезоліт є перехідним пе­ріодом від палеоліту до неоліту. Це час значних досягнень людства в опану­ванні сил природи, удосконаленні знарядь праці і помітних змін у соціа­льній структурі та духовному житті. У мезоліті масово поширюється зброя дальньої дії — лук і стріли. За значенням винайдення лука і стріл порів­нюють з відкриттям вогнепальної зброї в епоху середньовіччя. У мезолітичну епоху відбулося приручення собаки.

Поширення лука і стріл зробило полювання ефективним, більш безпеч­ним, сприяло індивідуалізації цього заняття, шо зумовило значне скоро­чення дичини, особливо на окремих замкнених територіях, наприклад у Криму.

У мезоліті триває вдосконалення техніки обробки кременю. Найбільш ранніми, досить поширеними, формами мікро­літів були пластинки і вістря з затупленою спинкою, косі вістря. З мезолітичною епохою пов'язана поява знарядь для обробки дерева — сокир і тесел. Відомо два типи сокир: так званий тип транше і сокира-різак.

Печерний живопис, відомий за пізньопалеолітичної доби, в мезоліті зни­кає. Проте виявлено цікаві наскельні зображення мезолітичного часу. В межах України вони зафіксовані в гротах Криму і на плитах Кам'яної Могили на р. Молочній поблизу м. Мелітополя.

Основна література

Археологія України // За ред. Л.Л. Залізняка. – К., 2005. – С.24-106.

Археология Украинской ССР. - К., 1985. - Т.1

Бибиков С.Н. Древнейший музыкальный комплекс из костей мамонта: очерк материальной и духовной культуры палеолитического человека. – К., 1981.

Бунятян К.П. Давнє населення України. – К.,1999. – Розділ І.

Винокур І.С., Телєгін Д.Я. Археологія України. - Тернопіль, 2002. – С.17-46.

Гавриленко І. М. Списометалки в господарстві населення України доби мезоліту-енеоліту // Археологія. – 2002. - №2, С. 37-47.

Давня історія України / За ред. П.П.Толочко. – К., 1994. – Кн.1.

Забавін В. О. Пам’ятка первісного мистецтва в Північно-Східному Приазов’ї // Археологія. – 2008. - №1. - С. 89-93.

Залізняк Л. Л. Ранній мезоліт України // Археологія. – 1995. - №3. - С. 3-17.

Залізняк Л. Л. Пізній мезоліт України // Археологія. – 1995. - №4.- С. 3-16.

Залізняк Л.Л. Первісна історія України. – К.,1999.

Залізняк Л. Л. Полісько-дніпровська катастрофа фінального палеоліту з позиції археології // Археологія. – 2008. - №3. - С. 5-10.

Залізняк Л. Л. Періодизація та культура диференціація верхнього палеоліту України // Археологія. – 2010. – №4. – С.3-4.

Залізняк Л. Л., Степанчук В. М. , Вєтров Д. О., Товкайло М. П., Озеров П. І. Гравет Центральної України та його історична доля // Археологія. – 2007. - №2, С. 3-9.

Мацкевий Л. Г. Захід України: критерії визначення кінця палеоліту і початку мезоліту // Археологія. – 2001. - №3. - С. 17-24.

Мезолит СССР. - М.: Наука, 1989.

Оленковський М. П. Долотоподібні знаряддя у відтворенні деяких аспектів пізньопалеолітичного господарського укладу // Археологія. – 2002. – №2. – С. 31-37.

Палеолит СССР. - М.: Наука, 1984.

Смирнов С. В. Про деякі методологічні засади вивчення неандертальських поховань // Археологія. – 1990. – №2. – С.14-24.

Смирнов С. В. До питання про історичну оцінку неандертальських поховань // Археологія. – 2001. - №1, С. 3-9.

Ступак Д. В. Дослідження епігрветських стоянок півдня Середньої Десни // Археологія. – 2011. – №1. – С. 51-68.

Тойнбі А.Д. Дослідження історії. В 2-т. – К.,1992. – Т.1.

Чмихов М.О., Кравченко Н.М., Черняков І.Т. Археологія та стародавня історія України. – К., 1992.

Семінарське заняття №2

Тема: „Епоха неоліту”

Питання для обговорення

1. Передумови неолітичної революції.

2.Неолітичні культури України:

а) буго-дністровська;

б) лінійно-стрічкової кераміки;

в) сурська (сурсько-дніпровська);

г) дніпро-донецька;

д) ямково-грібенцевої кераміки.

е) Криш- Старчево та інш.

3. Світогляд людини епохи неоліту

4. Багатоваріантність розвитку людства за кам’яної доби