Методичні вказівки для студентів. Перше питання. Неоліт (VII – IV тис

Перше питання. Неоліт (VII – IV тис. до н.е.) Передумови та риси неолітичної революції. Скотарство виросло із мисливства і було справою чоловіків, бо вони добре розумілися на звичках тварин і могли легше їх приручити. Майже всі великі господарські тварини — бик, свиня, коза, вівця — були приручені в неоліті. Землеробство виникло зі збиральництва, яким займалися переважно жін­ки, що поступово від збирання корисних рослин перейшли до їх виро­щування. Вважають, що на Україну через Балкани злаки потрапили до неолітичних племен буго-дністровської культури, а потім їх почали вирощувати й інші племена, які проживали на території України, або ж вони були принесені з Середнього Подунав'я населенням культури лінійно-стрічкової кераміки. Розвивається і рибальство. Влітку рибу ловили сітками, а взимку, під льодом, — загорожами і вершами.

У техніці виготовлення знарядь з'являються нові прийоми: розпилю­вання, шліфування каменю, наприкінці неоліту — свердлення. Саме ці нові способи обробки каменю і дали назву всьому періоду (нео — новий). Важливою рисою неоліту є поява глиняного посуду — кераміки. Кера­міка — одне із значних досягнень людської культури. Вона значно сприя­ла покращенню умов життя людини, зокрема, дала можливість робити більші запаси продуктів харчування та вживати варену їжу. З появою глиняного посуду значно збільшується осілість людей. Посуд покривали орнаментом. Особливо був поширений візерунок з від­тисків гребінцевого штампу, прокреслених ліній, ямок, наколів тощо. За технологією, формою, орнаментацією глиняний посуд у різних племен чи їх груп був далеко не однаковим, бо кожна група первісного населення робила все це часто по-своєму. Тому для вчених такі знахідки мають дуже важливе значення, оскільки допомагають за типами кераміки визначати район поширення культури окремих племен, територію їх розселення.

Важливі перетворення в господарській діяльності неолітичної людини (приручення тварин, винайдення землеробства), як і досягнення в розвитку техніки виготовлення знарядь, інколи називають "неолітичною револю­цією".

Друге питання Перехід до відтворювального господарства. Неолітичні культури – Криш- Старчево, буго-дністровська, лінійно-стрічкової кераміки, дніпро-донецька, німанська (волинська), донецька, сурська, таш-аїрська, Азово-Дніпровська, ямково-гребінцевої кераміки. Могильники Маріупольського типу.

Третє питання. В неоліті набули дальшого розвитку релігійні уявлення. Посилюється віра у потойбічне життя не лише тілесної людини, а й її душі. Про це свід­чать факти часткового чи повного трупо спалення, наприклад, у дунайських племен. Важливо, що при трупоспаленнях виявлено знахідок не менше, ніж при трупопокладеннях. У колективних ямах періоду дніпро-донецької культури інколи зустрічаються лише черепи померлих членів роду; вва­жають, що у такий спосіб тут вшановували культ предків.

У могильниках і на поселеннях неоліту України виявлено зразки образотворчого мистецтва. У землеробсько-скотарських племен, наприк­лад, з'являються перші антропоморфні статуетки. На більш північних територіях Східної Європи відомі зображення людини, вирізьблені з кістки чи дерева. У Маріупольському могильнику виявлено кілька зображень тварин, виконаних у тій же техніці різьблення по кістці. Але справжнім досягненнями неолітичної епохи на території України в галузі розвитку образотворчого мистецтва слід вважати зображення на плитах так званої Кам'яної Могили в долині ріки Молочної, поблизу Мелітополя.

Мальовничий горб Кам'яної Могили, що складається з велетенських брил пісковику, привертав до себе пильну увагу первісних митців. Його гроти й навіси ховають у собі численні сцени, що включають зображення фігур тварин, людей, різноманітних геометричних композицій тощо.

Значна частина цих зображень зосереджена у так званому Гроті ма­монта — вони вкривають його стелю і стіни. Тут є зображення чотирьох биків, що створили оборонне коло, а трохи далі — група з трьох оленів, які йдуть один за одним. Всього в Гроті мамонта налічується до 15 зображень окремих фігур. Всі вони мають сліди пофарбування червоною вохрою. Очевидно, в даному разі ми маємо справу зі святилищем неолітичного часу. Сюди, на мовчазну гору, з поселень, сліди яких відкрито поблизу Кам 'яної Могили, піднімалися лише служителі культу—шамани або жерці — для здійснення таїнства мисливсько-ловецької магії. Мабуть, не випадково всі фігури тварин "поранені" якимось гострим інструментом. Ці картини передають процес символічного вбивання диких тварин, що в первісному суспільстві завжди передувало реальному полюванню.

Кам'яна Могила є важливим історичним джерелом для розуміння ха­рактеру образотворчого мистецтва і вірувань неолітичного населення Ук­раїни. Місце цієї пам'ятки — в одному ряду з живописом палеолітичної епохи, відомими карельськими петрогліфами, сибірськими писанцями тощо.

Четверте питання. Багатоваріантність розвитку людства за кам’яної доби. Формаційний підхід. Цивілізаційна концепція розвитку – О.Шпенглер та А.Тойнбі. Особливості кам’яної доби на Україні.

Основна література

Археологія України // За ред. Л.Л. Залізняка. – К., 2005. – С.90-106.

Археология Украинской ССР. - К., 1985. - Т.1

Бунятян К.П. Давнє населення України. – К.,1999. – Розділ І.

Буров Г.М. Использование морских ресурсов первобытным населением Крыма // Старожитності степового Причорномор’я і Криму - Запоріжжя, 2001. – Вип..Х. - С.11-21.

Винокур І.С., Телєгін Д.Я. Археологія України. - Тернопіль, 2002. – С.46-63.

Гладких М.І. Історична інтерпретація пізнього палеоліту. – К.,1991.

Даниленко В.Н. Неолит Украины. - К., 1969.

Давня історія України / За ред. П.П.Толочко. – К., 1994. – Кн.1.

Залізняк Л.Л. Первісна історія України. – К.,1999.

Залiзняк Л. Нариси стародавньої iсторiї України. - К.: Абрис, 1994.

Костенко Ю. В. Нові матеріали з неолітичного поселення в урочищі Біла Гора біля Полтави // Археологія. – 1989. – №4. – С. 124-125.

Котова Н.С. Неолитизация Украины. – К.,2002.

Титова О. М., Кепін Д. В. Про можливість використання етнографічних паралелей при реконструкції неолітичних жител // Археологія. – 2002. – №2. – С. 47-53.

Тойнбі А.Д. Дослідження історії. В 2-т. – К.,1992. – Т.1.

Чмихов М.О., Кравченко Н.М., Черняков І.Т. Археологія та стародавня історія України. – К., 1992.

Шаповалов Г.І. Найдавніші уявлення про водну стихію та її прояви обожнювання (від мезоліту до бронзової доби) // Старожитності степового Причорномор’я і Криму - Запоріжжя, 2001. – Вип..ІХ. - С.11-21.

Самостійна робота

Опрацювати

1. Доба кам'яного вiку на територiї України

Вклад у вивчення початкових етапів палеоліту України Г.А. Бонч-Осмоловського, П.Й. Борисковського, О.П. Черниша, С.В. Смирнова, Ю.Г. Ко-лосова, О.С. Ситника, О. Колесника, Ю.В. Кухарчук, В. М. Степанчук, В. М. Гладіліна, В.П. Чабай та ін.

Культурні спільноти прильодникової Європи: Оріньяк, Селет, Гравет, східний Гравет, мікрогравет (епігравет). Пізньопалеолітичні археологічні культури – осокорівська, шан-кобинська, красноліська, свідерська.

2. Мезоліт (VIII – V тис. до н.е.) – доба мікролітичної обробки кременю. Дослідники - П.П. Єфименко, М.Я. Рудинський, М.В., О.О. Формозов, В.М. Даниленко, Д.Я. Телєгін, В.Н. Станко, Л.Л. Залізняк та інш. Матеріальна культура, господарство, соціальний устрій Природне середовище. Спосіб життя. Поява лука та стріл, човна, лижів, ручних нарт. Способи полювання та рибальства. Одяг. Пам'ятки – Ігрень 8, В'язівок 4а, Мирне. Мезолітичні могильники: Волоське та Василівка. Археологічні культури мезоліту -кукрецька, гребінківська, донецька, Платівський Став, шпанська, мурзак-кобинська, кудлаївська, пісочнорівська. зимініківська, яніславицька.

Індивідуальне творче завдання

Теми рефератів

1. Обробка кременю та її техніка у період раннього палеоліту

2. Стоянка раннього та середнього палеоліту Корольове.

3. Пластинчата техніка обробки кременю

4. Культурні спільноти прильодникової Європи

5. Числа у графіці палеоліту

6. Стародавній музикальний комплекс із кісток мамонта

7. Палеолітичне мистецтво