СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОГО КОБЗАРСЬКОГО МИСТЕЦТВА У ДОНБАСІ

Дегтярьова Лідія Омелянівна

Викладач-методист КЗ Сєверодонецьке

Обласне музичне училище

ім. С. С. Прокоф’єва

Постановка проблеми.У світовому духовному просторі Україна утверджує себе непересічними явищами, до яких у першу чергу треба віднести кобзарство. Характерно, що пам’ять про кобзарів свято зберігається у найглибших верствах українського народу, вона є дієвим чинником збереження традицій духовного життя нації, формування національної самосвідомості. Кобзарство – визначне явище української культури. Воно тісно пов’язане з історією України. Кобзарі та бандуристи завжди були духовними наставниками народу, несли в своїх піснях правду, пробуджували народну совість, душу. В об’єднаннях старосвітських кобзарів відбувалося постійне духовне, морально-етичне і фахове виховання від молодого «підмайстра» до поважного «панотця». Тільки свідомо опустившись на найнижчу сходинку соціального стану (жебрацтво), зламавши гординю, людина могла ступити на шлях духовного життя. До того ж кобзарювали часто сліпці та скалічені на війнах чоловіки, які знали, що таке страждання, самі були милосердними і надіялись на людське милосердя.

Кобзарство – суто українське явище, служило збереженню духовності українського народу. У кобзарських піснях і думах оспівані сторінки драматичної історії українського народу, герої національно-визвольного руху, постаті козацьких гетьманів. Значна увага в репертуарі кобзарів приділялася побуту, родинним стосункам, моралі людських взаємин.

Проблема узагальнення спадщини видатних діячів української культури є актуальною на сучасному етапі розвитку суспільства. Вона тісно пов’язана з проблемою збереження та розповсюдження досвіду духовної традиції кобзарів в процесі формування духовних цінностей у молоді.

Мета статті – висвітлити розвиток професійного кобзарського мистецтва на теренах Донецької та Луганської областей.

Виклад основного матеріалу.Першим проявом професійного навчання можна назвати Кобилкіна Івана Тихоновича, який, будучи за фахом баяністом, самотужки навчився грати на бандурі. Іван Тихонович деякий час очолював дитячу музичну школу в місті Старобільську Луганської області. Тут було відкрито клас бандури і навчалося гри на бандурі чимало дітей, а деякі з них продовжили навчання в музичному училищі (Пашковська Олена та інші). Також професійне навчання було в ДМШ м. Перевальська Луганської області. Тут відкрила клас бандури в ДМШ Плашкіна Марта Миколаївна. Вона приїхала за сімейними обставинами з Західної України і виховала талановитих учнів, що продовжили навчання гри на бандурі в подальшому: Н. В. Нагорнова, Л. В. Коханська, Л. В. Хабенко, І. М. Бордилюк та інші. Нажаль, Марта Миколаївна недовго працювала у нашому краї, вона згодом повернулася на Західну Україну.

Справжня підготовка професійних бандуристів у Донбасі почалася з відкриттям класу бандури в м. Сєверодонецьку в 1967 році.

В 1966 році було створено музичне училище в м. Сєверодонецьке Луганської області, а в 1967 році сюди на роботу приїхала випускниця Київської консерваторії ім. П. І. Чайковського Дегтярьова Лідія Омелянівна, яка навчалася у Харківському музичному училищі у П. Г. Іванова та у консерваторії у професора С. В. Баштана.

На той час в Сєверодонецьку було дві дитячі музичні школи, класу бандури в них відкрито не було, бо був спротив директорів цих закладів, один з них заявив, що це не Україна, а Малоросія і бандура тут не буде популярна. Звичайно у такому регіоні, де нема кобзарських коренів, працювати було складно. Та викладач Л. О. Дегтярьова вірила в успіх започаткованої справи. Не було підготовлених по спеціальності учнів, важко набрати дітей, бо немає масової моральної підтримки населення. Доводилось об’їздити дві області, прослуховувати молодь в будинках культури, загальноосвітніх школах, музичних салонах, приймати на 1 курс музичного училища без спеціальної підготовки, тільки за музичними даними. Та все ж поступово клас бандури в училищі розширюється, було створено ансамбль бандуристів, проводиться велика концертна робота: в школах, на підприємствах міста і області. Студенти музичного училища почали виїздити на республіканські та міжнародні конкурси і незмінно ставали переможцями. В 2011 році Сєверодонецькому училищу виповнюється 45 років, за цей час випущено 45 бандуристів, лауреатами конкурсів стали 29 студентів. Ансамбль бандуристів веде і донині концертну діяльність, виступав в області, Білорусії, Литві, Латвії, Естонії. Бандуру тепер знають в Донецькому краї і шанують, викладач часто виступає зі своїми учнями. Випускники Сєверодонецького музичного училища очолюють класи бандури в п’яти ВНЗ України:

Л. В. Коханська (Федорова) – Заслужена артистка України, професор Національної музичної академії України;

Н. В. Нагорнова (Морозевич) – професор, Заслужений діяч мистецтв – праціє в Одесі, очолює також тріо «Мальви» Одеської філармонії, гастролює по всьому світу.

В 1992 році відкрито клас бандури в Донецькій консерваторії, очолює його також випускниця Сєверодонецького музичного училища О. М. Бордилюк (Симонова). Нею створено також ансамбль, який гастролює по Україні, Фінляндії та ін. З роками бандура набуває шанувальників і в Донецьку.

Випускники сєверодонецького музичного училища класу Л. О. Дегтярьової очолюють клас бандури в Харківському музичному училищі – Л. В. Панова, в консерваторії – кандидат мистецтвознавства, доцент Мандзюк (Валерко), в Академії культури – Н. В. Мельник (Глушакова), яка створила чудову капелу бандуристів, що гастролює по всьому світу.

Потрібно вказати, що Л. О. Дегтярьова грала на бандурі Харківського типу, яку вона потім презентувала Харківському товариству ім. Г. Хоткевича. Її учні, що працюють у Харкові, продовжують славні традиції харківського способу гри, започатковані Г. Хоткевичем.

В університеті ім. І. Котляревського м. Харкова започатковано Міжнародний конкурс ім. Г. Хоткевича за підтримки дочки Г. Хоткевича, яка щоразу приїздить з Франції на час проведення конкурсу, рівень якого дуже високий. Все це сприяє розвитку професійного зростання бандуристів.

Зараз відкриті класи бандури в багатьох містах і селищах Луганської та Донецької областей. Учні Л. О. Дегтярьової працюють в містах, районах: Новопсков, Білокуракіне, Старобільськ, Кремінне, Луганськ. В дитячих музичних школах працюють справжні ентузіасти і патріоти України: О. О. Іванова, Л. К. Піляєва, Л. В. Ширай, О. М. Бережна, Т. О. Наумчева, С. В. Зеленська та інші.

В 1980 році в м. Луганськ приїхала працювати Фалалєєва Валентина Геннадіївна. Вона навчалась в Дніпропетровському музичному училищі, потім в Київській консерваторії в класі професора С. В. Баштана. Спочатку Валентина Геннадіївна працювала в дитячій музичній школі № 4, а в 1987 році відкрила клас бандури в музичному училищі м. Луганська. За час роботи В. Г. Фалалєєвої випущено близько 40 випускників. Зараз у м. Луганську відкрито класи бандури в чотирьох музичних школах, деякі випускники працюють в інших містах України, близько 15 стали лауреатами конкурсів, фестивалів.

В 1988 році біло організований при училищі м. Луганська ансамбль бандуристів «Конвалія», який являється неодноразовим лауреатом конкурсів.

В 2003 році В. Г. Фалалєєва відкрила клас бандури в Інституті культури та мистецтв, а в 2008 році В. Короленко відкрила клас бандури в Педагогічному університеті. Ансамбль «Конвалія» зараз – це зведений колектив коледжу та Інституту культури та мистецтв, бере активну участь в концертній діяльності Луганська та області.

Висновки. Таким чином, дякуючи ентузіастам українського народного мистецтва Л. О. Дегтярьовій, В. Г. Фалалєєвій та їхнім випускникам, бандура впевнено крокує по землі Донбасу та України.

Резюме.У статті розповідається про процес становлення професійного кобзарського мистецтва в Донбасі, особливості роботи в цьому краї.

Ключові слова: кобзарство, професійне виконавство, бандура.

Резюме.В статье рассказывается о процессе становления профессионального кобзарского искусства в Донбассе, особенности работы в этом крае.

Ключевые слова: кобзарство, профессиональное исполнительство, бандура.

Resume.In the article is told about becoming professional kobza-player art in Donbasse, features of work herein krae.

Keywords: kobza-player, professional carrying, bandura out.

УДК 785’ 781.68