Ім. М. П. Драгоманова (м. Київ

)

Постановка проблеми. Фахова підготовка майбутніх вчителів музики у вищому педагогічному навчальному закладі входить до структури їх професійної підготовки і передбачає оволодіння студентами комплексом спеціальних знань, умінь і навичок із дисциплін історико-музикознавчого, теоретичного, вокально-хорового та інструментального циклів. Особливого значення у рамках фахової набуває музично-інструментальна підготовка, що здійснюється переважно у процесі опанування курсу “Основний музичний інструмент”. Даний практичний курс вивчається не лише у педагогічних вищих навчальних закладах, а й у консерваторіях, училищах культури та ін. У зв’язку з цим видається важливим виокремлення мети, ролі і завдань цього курсу саме при підготовці майбутніх вчителів музики.

Аналіз останніх публікацій. Проблематика музично-інструментальної підготовки майбутніх вчителів музики вже неодноразово була у полі зору багатьох науковців. Так, були досліджені питання щодо специфічної виконавської інтерпретації вчителів музики, що має бути спрямована на дитячу аудиторію (І. Ф. Гажим); досліджена важливість і необхідність професіоналізації навчання у класі основного інструменту (М. П. Черниш, В. Є. Ханаєва, Г. М. Падалка). Однак, не дивлячись на те, що питання музично-інструментальної підготовки майбутніх вчителів музики вже давно досліджуються багатьма вченими, досі не вироблено єдиного погляду та остаточно не конкретизовано зміст цієї підготовки, її місце у фаховій підготовці фахівців даного профілю.

Мета статтіполягає у визначенні мети, ролі, завдань та принципів відбору навчального матеріалу курсу “Основний музичний інструмент” (фортепіано) у фаховій підготовці майбутніх вчителів музики.

Основний матеріал. У науковій літературі фахова підготовка майбутніх вчителів музики розуміється як така підготовка, що передбачає здобуття, поглиблення та інтеграцію загальнопедагогічних та спеціальних музичних знань; створення спеціальних умов для формування особистості сучасного вчителя-просвітителя, спеціаліста широкого гуманітарного профілю, і з цією метою – на оволодіння цілісною системою філософських, моральних, естетичних і музично-педагогічних знань, а також, що дуже важливо, вміння застосовувати здобуті у ВНЗ знання на практиці [5]. Поглиблення фахової компетенції майбутніх вчителів музики є запорукою того, що молоді спеціалісти зможуть на належному рівні виконувати свої професійні обов’язки у стінах загальноосвітньої школи.

Фахову підготовку майбутнього вчителя музики забезпечують навчальні дисципліни предметно-фахового циклу, метою яких є всебічна гуманітаризація процесу музичної освіти, інтеграція її з іншими видами художньої творчості, багатопрофільність музичної освіти та фундаменталізація набутих навичок. Зміст фахової музично-педагогічної підготовки майбутніх вчителів музики полягає у засвоєнні ними системи узагальнених знань про закономірності розвитку теорії та історії музики, про сутність та специфіку музичного мистецтва як засобу художнього відображення дійсності, його суспільно-історичної зумовленості і соціальної значущості; знань основних категорій музичного мистецтва і музикознавчих понять, необхідних у практичній діяльності (зміст і форма твору, музичний образ і музична мова, музична драматургія, засоби музичної виразності тощо, а також розуміння інтонаційної природи музичного мистецтва, його жанрової основи, художньо-структурних особливостей різних музичних жанрів) [5].

Теоретичний блок фахової підготовки майбутніх вчителів музики складають музично-історичні та музично-теоретичні знання. Музично-історичні знання дозволяють майбутньому вчителю музики отримати цілісну картину виникнення та розвитку музики як виду мистецтва, проаналізувати її стилістичну еволюцію через призму різних епох та народів, ознайомитися з кращими зразками творів багатьох композиторів під час слухання музики на лекціях тощо. Основними навчальними дисциплінами даного блоку є історія української та зарубіжної музики.

Музично-теоретичні знання конче необхідні вчителю музики і для отримання професії, і для здійснення професійної діяльності. Без наявності музично-теоретичних знань вчитель музики не зможе проаналізувати та усвідомити структурну будову музичних творів, засвоїти значний комплекс знаків та позначень, що використовуються у нотному тексті. Окрім того, вивчення таких дисциплін як сольфеджіо, гармонія, поліфонія необхідне для розвитку мелодичного та гармонічного слуху – тобто для професійних навичок.

Вокальна підготовка майбутніх вчителів музики як складова фахової у науковій літературі розглядається як процес, спрямований на максимальний розвиток здатності студентів до глибокого усвідомлення змісту музичних образів та втілення їх у досконалій співацько-виконавській формі. За словами О. В. Маруфенко специфіка вокальної підготовки вчителя музики передбачає акцентування уваги саме на педагогічній спрямованості вокального навчання студентів. Зміст їх вокальної підготовки, на думку дослідниці, зумовлено метою та завданнями, які відповідають майбутній практичній педагогічній діяльності з формування вокальної культури школярів. Дана цільова установка передбачає здобуття майбутніми вчителями музики теоретичних знань та практичних навичок, пов’язаних з вокально-педагогічною діяльністю; розуміння сутності процесу голосоутворення та його вікової специфіки; свідоме володіння навичками діагностування та корекції співацького процесу школярів [2].

Окрім індивідуальних занять з постановки голосу майбутні вчителі музики систематично займаються у хоровому класі. Процес їхньої професійної підготовки у хорі сприятиме:

1) формуванню гармонійно розвиненої особистості;

2) створенню умов для розкриття і розвитку творчого потенціалу кожного студента та його подальшої самореалізації;

3) підготовці до організації та проведення вокально-хорової діяльності у класній та позакласній роботі;

4) розвитку у студентів професійних вмінь та навичок співу у хорі;

5) вихованню у студентів професійних навичок керування хоровим колективом на основі оволодіння методами роботи з хором, дидактичними принципами і знанням психофізіологічного процесу співацької діяльності;

6) вивченню кращих зразків хорового мистецтва, які будуть сприяти музичному, художньому та естетичному вихованню студентів.

Особливої уваги у фаховій підготовці майбутніх вчителів музики заслуговує інструментальна підготовка. Інструментальна підготовка майбутніх вчителів музики передбачає, окрім усього іншого, опанування студентами вмінням добре грати на музичному інструменті. Оскільки провідною навчальною дисципліною даного блоку фахової підготовки є курс “Основний музичний інструмент” (у більшості випадків – фортепіано), ми вважаємо за необхідне визначити:

1) місце і роль курсу “Основний музичний інструмент (фортепіано)” у фаховій підготовці майбутніх вчителів музики;

2) мету і завдання курсу “Основний музичний інструмент (фортепіано)”;

3) принципи відбору навчального матеріалу у фортепіанній підготовці майбутніх вчителів музики.

Як ми вже зазначали вище, провідною навчальною дисципліною інструментального блоку фахової підготовки майбутніх вчителів музики є курс “Основний музичний інструмент”. Також у навчальному плані наявні й такі дисципліни як “Додатковий музичний інструмент” та “Акомпанемент”. У якості основного інструменту у більшості випадків виступає фортепіано, а для тих студентів, основним інструментом яких є баян (акордеон), гітара чи скрипка фортепіано є додатковим інструментом.

Таким чином, незалежно від того, який саме музичний інструмент для того чи іншого студента є основним, всі майбутні вчителі музики отримують фортепіанну підготовку. І це не дивно, адже саме фортепіано є загальновизнаним універсальним інструментом і володіє найбільшим звуковим діапазоном – понад 7 октав. До того ж, у більшості загальноосвітніх шкіл у класі, де проходять уроки музики зазвичай є фортепіано, чого не можна сказати про інші інструменти. Також варто зауважити, що під час проведення уроку музики вчителю постійно необхідно виконувати ті чи інші твори (або їх фрагменти) на інструменті і, у разі потреби, одночасно з виконанням, наприклад, мелодії, диригувати однією рукою. У випадку з гітарою, баяном чи скрипкою одночасне виконання навіть простої мелодії і диригування є фізично неможливим (у випадку зі скрипкою неможливим буде також і проспівування вчителем мелодії, що ще більше ускладнить процес). До того ж, вчителю музики часто доводиться виконувати уривки з опер, балетів, симфоній – тобто творів, які були написані для ансамблю, оркестру, оркестру з хором та ін. Зробити він це може, користуючись обробками цих творів. А от кількість обробок для фортепіано значно більша, ніж для інших інструментів.

Реальне звучання твору композитора, що об’єктивно існує у вигляді нотного запису, можливе лише у процесі його художньої інтерпретації виконавцем. Цим визначається значення музичного виконавства взагалі та виконавської діяльності вчителя музики зокрема. Вищі педагогічні навчальні заклади, де проходять професійну підготовку майбутні вчителі музики не готують музикантів концертно-виконавського профілю, однак виконавство є складовою частиною творчої діяльності студентів як під час навчання, так і під час майбутньої професійної діяльності. Зміст, рівень сформованості та характер окремих умінь і навичок у цій області визначаються метою і формами музичного виконавства в умовах загальноосвітньої школи.

Фортепіанна підготовка, як складова інструментальної, займає особливе місце у професійно-педагогічній підготовці вчителя музики, вся практична діяльність якого пов’язана з інструментом, вимагає відповідних виконавських навичок, вміння самостійно проникати у зміст твору і творчо доносити його до учнів. Виконавська майстерність залежить від професійної спрямованості підготовки і виявляється у єдності загальнопедагогічного і виконавського факторів діяльності студентів у навчанні.

Л. А. Смірнова виокремлює такі завдання, що вирішує курс “Основний музичний інструмент (фортепіано)” у загальній професійній підготовці майбутніх вчителів музики:

1) формування діалектичного мислення, наукового світогляду, гуманістичних ідеалів і переконань;

2) розвиток музичного мислення, музично-слухових уявлень, пізнавальних інтересів, навичок емоційного сприйняття музики та її емоційної інтерпретації;

3) формування виконавських умінь і навичок, піаністичної майстерності;

4) формування дослідницьких умінь і навичок, навичок самостійної роботи, творчої активності;

5) підготовка до педагогічної практики та самостійної роботи у загальноосвітній школі [4].

Л. Г. Арчажникова у своїх працях зазначає: “…Найважливіша роль у підготовці висококваліфікованого вчителя музики належить курсу “Основний музичний інструмент (фортепіано)”. Практика показує, що володіння інструментом є необхідною умовою для здійснення вчителем музики його професійної діяльності на високому рівні. Під час уроку вчителю доводиться не лише виконувати сольні твори чи їх фрагменти, а й виконувати роль акомпаніатора під час хорового співу, диригувати однією рукою, грати партитуру. Володіння фортепіано сприяє підвищенню рівня музично-естетичної підготовки, розвиває художній смак, розширює музичний кругозір, створює умови для більш глибинного вивчення музичної літератури. В процесі оволодіння інструментом формуються естетичні смаки і переконання, професійна майстерність майбутнього вчителя, вдосконалюється його виконавська культура, конкретизуються музично-теоретичні знання, розвиваються особистісні якості”. Для виконання цих завдань Л. Г. Арчажникова рекомендує використовувати при підготовці майбутніх вчителів музики такі методичні прийоми:

1) вивчення різноманітних спеціальних програм;

2) знайомство з різними стилями і формами фортепіанного письма, виховання вміння розкривати художній образ твору на основі опрацювання нотного тексту та власного виконавського досвіду;

3) виховання навичок самостійної роботи над музичним твором;

4) робота над шкільним репертуаром зі слухання музики [1].

Говорячи про фортепіанну підготовку майбутніх вчителів музики не можна оминути важливого і нічим незамінного елементу цієї підготовки – музичного твору. Цікавою з цього приводу є думка В. Г. Ражникова. Вчений наголошує, що не дивлячись на те, що головна увага викладача у фортепіанних класах педагогічних вузів має бути спрямована на особистість студента, значення музичного твору у фортепіанній педагогіці завжди залишатиметься суттєвим не лише тому, що це матеріал, на базі і з допомогою якого проходить процес виховання вчителя-музиканта, а і тому, що саме музичні твори згодом стануть для вчителя музики у школі головним засобом вирішення виховних завдань [3].

Л. А. Смірнова наголошує, що необхідними і основоположними принципами відбору навчального матеріалу у музично-виконавському курсі “Основний музичний інструмент (фортепіано)” є принципи системності, історизму, всебічності розгляду навчального процесу, взаємозв’язку історичного та логічного підходу в інтерпретації системи наукових знань, інтелектуалізація змісту навчання. На основі цих принципів дослідниця виокремлює 3 основних аспекти у вивченні навчального матеріалу у класі фортепіано: історичний, стильовий та жанровий [4].

Основною формою роботи з курсу “Основний музичний інструмент (фортепіано)” є індивідуальне заняття. З цього приводу Л. Г. Арчажникова зазначає: “…Основною формою навчальної і виховної роботи у класі фортепіано є індивідуальне заняття. Специфіка побудови індивідуальних занять створює всі умови для всебічного вивчення психологічних особливостей кожного студента, а відповідно до цього, для здійснення диференційованого підходу у навчанні. Кожне індивідуальне заняття включає в себе виконання ряду завдань, що спрямовані на формування цілісної особистості вчителя музики” [1].

Висновки.Отже, головною метою музично-інструментальної підготовки майбутніх вчителів музики є підготовка всебічно розвиненої особистості, що здатна професійно володіти музичним інструментом (виконувати сольні твори, виступати у ролі акомпаніатора, добре читати з аркушу, вміти підбирати на слух і т. д.), знати і використовувати на практиці досягнення передової музично-педагогічної думки та методики індивідуального навчання, використовувати різні види музичної діяльності задля формування у школярів інтересу до музичного мистецтва і потреби у спілкуванні з ним. Таким чином, фортепіанна підготовка, як різновид інструментальної, займає особливе місце у фаховій підготовці вчителя музики, вся практична діяльність якого пов’язана з інструментом, вимагає відповідних виконавських навичок, вміння самостійно проникати у зміст твору і творчо доносити його до учнів.

Резюме. Стаття “Роль музично-інструментальної підготовки у фаховій підготовці майбутніх вчителів музики” присвячена актуальній проблемі визначення місця, ролі, мети і завдань музично-інструментальної підготовки у фаховій підготовці майбутніх вчителів музики, що здійснюється переважно у процесі опанування практичного курсу “Основний музичний інструмент”.

Ключові слова: фахова підготовка, вчитель музики, фортепіано.

Резюме.Статья “Роль музыкально-инструментальной подготовки в специальной подготовке будущих учителей музыки” посвящена актуальной проблеме определения места, роли, цели и задач музыкально-инструментальной подготовки в специальной подготовке будущих учителей музыки, которая осуществляется преимущественно в процессе освоения практического курса “Основной музыкальный инструмент”.

Ключевые слова:специальная подготовка, учитель музыки, фортепиано.

Resume. The article “The role of music and instrumental training in special training for future music teachers” is devoted to the urgent problem of defining the place, role, goals and objectives of music and instrumental training in special training for future music teachers, which occurs mainly in the completion of a practical course “The main musical instrument”.

Key words: special training, a music teacher, piano.

Література

1. Арчажникова Л. Г. Формирование профессиональных качеств учителя музики в процессе инструментальной подготовки. В оп.: Профессиональная направленность музыкального образования в педагогическом вузе / Л. Г. Арчажникова. Вып.1. – М.: Просвещение, 1987. – 145 с.

2. Маруфенко О. В. Формування вокально-слухових навичок майбутнього вчителя музики: автореф. …дис. канд. пед. наук / О. В. Маруфенко. – К., 2006. – 20 с.

3. Ражников В. Г. Три принципа новой педагогики в музыкальном обучении / В. Г. Ражников // Вопросы психологи. – 1988. – № 1. – С. 34-39.

4. Смирнова Л. А. Принципы отбора учебного материала для профессиональной подготовки учителя музыки: автореф. дис. … канд. пед. наук / Л. А. Смирнова. – М., 1991. – 19 с.

5. Тарарак Н. Г. Міжпредметні зв’язки вокально-хорових дисциплін у фаховій підготовці майбутнього вчителя музики: автореф. дис. … канд. пед. наук / Н. Г. Тарарак. – Харків, 2008. – 20 с.

УДК 378.016:37.091.12:78:071.4-051