Педагогічного університету імені Володимира Винниченка

Постановка проблеми. У багатогранному процесі професійного становлення вчитель музики – поняття різнобічне і поліфунціональне, в соціальному плані представляє синтез окремих професій (педагога, вокаліста, диригента, аранжувальника, композитора, психолога, вихователя, артиста, режисера, сценариста тощо), який вбирає особливості особистісної характеристики, умови професійної діяльності, соціальний статус, образ життя, форми професійного самовизначення і самореалізації.

Виклад основного матеріалу. У сучасних умовах розвивається новий підхід до підвищення кваліфікації вчителя музики, інформатизації музично-педагогічної освіти. Л. Масол, простежує зміну художньо-естетичних традицій, класичної систем уявлень, необхідних для інтерпретації нового мистецтва й осмислення його основоположних принципів, які характеризують початок процесу поступової трансформації культурологічної, естетичної і художньої парадигми, основними рисами якої є: виникнення нових мистецьких феноменів, збагачення арсеналу культурології, естетики, мистецтвознавства, педагогіки новими категоріями й смислами, інтенсивна візуалізація культури (від кіно до дисплею), від мистецтва до медіа-простору. У підтвердження цьому виникнення таких явищ як синтез мистецтв, нова концепція тривимірності, синтез видів, стилів, жанрів мистецтв і як результат такі мистецькі феномени: асамбляж, кольоромузика, інсталяція, перфоманс, хепенінг, інвайронмент, рок-опера, симфо-джаз, відео-кліп, колаж тощо [3].

Виникають обставини, за яких насичення художньо-культурного простору синтетичними явищами різного походження ставить перед професійною музично-педагогічною освітою серйозні вимоги щодо розробки відповідного технологічного забезпечення педагогічної інтеграції, що потребує певних змін в методах, формах, засобах освіти, які б гармонійно корелювали з інтегративним змістом сучасної культури.

Останнім часом в наукових колах ведеться розмова про професійне і особистісне становлення вчителя музики в умовах інформаційного суспільства. Інформатизація освіти розглядається як процес створення розвиненого інформаційно-освітнього середовища, в якому важливим засобом оптимізації професійного становлення майбутнього вчителя музики є мультимедійні технології. В усьому світі термін медіа (від лат. media – засіб) використовується як синонім засобів масової інформації та комунікації, до яких традиційно відносять друковані видання, пресу, фотографію, звукозапис, радіо, кінематограф, телебачення, відео, мультимедійні комп’ютерні системи, зокрема Інтернет. Під поняттям мультимедіа (від англ. multimedia, від лат. multum – багато, medium – засоби) розуміється комплекс апаратних і програмових засобів, що надають можливість користувачеві працювати в діалоговому режимі з різними типами інформації (графікою, тексом, звуком, відео) організованими в єдину систему.

Вплив медіа і мас-медіа на студентів, на думку багатьох дослідників [1; 2; 3; 5; 9; 10; 11] є всебічним і надзвичайно потужним, адже завдяки ним зростає зацікавленість предметом, можливість творчого самовираження, відбувається розвиток творчих здібностей та нахилів студентів, розширення можливостей власної самостійності, прояву креативності, свободи опрацювання образної сфери музичних текстів до конкретного використання елементів творчості в практичній діяльності. Використання мультимедійних технологій у навчальному процесі має беззаперечний дидактичний і психолого-педагогічний потенціал і дозволяє практично реалізувати себе як творча особистість.

У педагогічній теорії і практиці йде активний пошук шляхів удосконалення методів навчання, проводяться інтенсивні дослідження з питань запровадження в навчальний процес мультимедійних засобів, комп’ютерно-орієнтованих систем навчання, що відображається у дослідженнях і публікаціях відомих вчених Н. Бугайової, Л. Варанавської, І. Красильнікова, В. Депутат, П. Дітюк, М. Жалдак, Ю. Ільіна, О. Комісарової, Ю. Машбиць, Л. Масол, О.Пєхоти, О. Переверзова, М. Фіцули, В. Цап, І. Ядової та інших.

Мультимедійні технології, вважає О. Переверзов, перетворили учбову наочність із статичної в динамічну, з’явилася можливість відстежувати процеси, що вивчаються, в часі. Можливість моделювати процеси, інтерактивно змінювати параметри цих процесів, складають дуже важливу дидактичну перевагу мультимедійних навчальних систем. Тим більше, що досить багато освітніх задач пов’язані з тим, що демонстрацію явищ, які вивчаються, неможливо провести в навчальній аудиторії, в цьому випадку засоби мультимедіа є єдино можливими на сьогоднішній день. Використання мультимедійних технологій для мистецько-педагогічної освіти, творчого розвитку особистості фахівця, професійного становлення майбутніх учителів музики має два можливі напрями:

§ як інструменту навчання;

§ як інструменту для творчої реалізації та самовираження студентів – майбутніх викладачів [5].

Сучасне суспільство існує в умовах перенасиченого інформаційного поля, і йдеться не тільки про Інтернет і ЗМІ, а про всі мас-медіа, що репрезентуються у освоєнні різних комп’ютерних програм з метою навчитися записувати та аранжувати музику, створювати власні музичні композиції у різних стилях та жанрах, підбирати акомпанемент у різних фактурах, створювати власні творчі проекти, мистецькі заходи, телевізійні програми, а також здійснювати запис заходів методичного характеру: уроків, методичних розробок, лекцій, лекцій-концертів, музичних лекторіїв тощо.

Мультимедійні технології активізують пізнавальну діяльність студентів і одночасно виховують відповідні якості особистості. Здійснюється це в ході педагогічного процесу у вищій школі, який спирається на дидактичні принципи навчання: свідомості і активності; наочності; систематичності та послідовності; ідейно-моральної спрямованості; науковості; доступності; зв’язку теорії з практикою; виховного навчання. Інформаційні технології дозволяють аналізувати, моделювати і представляти інформацію наочно, у всій її структурній складності, їх застосування дозволяють втілювати складні репрезентативні задуми, освоєння різних комп’ютерних програм з метою реалізації різних творчих завдань (аранжування, стилізації, композиція, звукозапис, створення та запис власних творчих програм, проектів, мистецьких заходів, телевізійних передач тощо). Але все це – вторинне, а первинним є формування автором творчого задуму, розробка і планування процесу реалізації, вибір оптимальних рішень творчих задач, самостійне дослідження, інтеграція різнорідної інформації, відбір матеріалів і виражальних засобів. Таким чином, подібний принцип музично-педагогічної освіти фокусує увагу не на підготовці до якої-небудь однієї спеціалізації, а на вихованні людини, здатної долати вузькопрофесійні межі.

Простір освіти перетворюється на інформаційно насичений простір вільної творчої комунікації, який дозволяє студенту знайомитися і освоювати найширший спектр нових технологій і матеріалів в рамках проектної організації творчого процесу. Звідси, постає завдання забезпечення психолого-педагогічними і методичними розробками, направленими на виявлення оптимальних умов використання можливостей мультимедіа в цілях оптимізації професійного становлення студентів, підвищення його ефективності і якості.

О. Переверзов визначає основні загальні особливості використання мультимедіа в освітніх цілях: негайний зворотний зв’язок між користувачем і комп’ютером; комп’ютерна візуалізація учбової інформації про об’єкти або закономірності процесів і явищ як таких, що мають місце в реальному світі, так і «віртуальних»; архівне зберігання досить великих об’ємів інформації з можливістю її передачі, а також легкого доступу і обігу користувача до центрального банку даних; автоматизація процесів обчислювальної інформаційно-пошукової діяльності, а також обробки результатів учбового експерименту з можливістю багатократного повторення фрагмента або самого експерименту; автоматизація процесів інформаційно-методичного забезпечення, організаційного управління учбовою діяльністю і контролю за результатами засвоєння [5, с. 174-179].

М. Фіцула виявляє такі напрями використання комп’ютерних засобів: комп’ютер як об’єкт навчання; комп’ютер як засіб навчання; комп’ютер як складова частина управління учбовим процесом; комп’ютер як елемент методики наукових досягнень [6]. І. Ядова [7] також досліджувала проблему використання комп’ютерних технологій та електронних пристроїв: до учбового посібника «Граєм по слуху» авторка надає пісні з мультфільмів і кінофільмів з використанням треків на комп’ютері, І. Красильніков [2] зосереджує увагу на аранжуванні музичних творів для музичних синтезаторів. Багато посібників вищеназваних науковців розкривають загальні питання метру, ритму, звукорежисерського редагування, аранжування, надають зразки програм з «Основ електронної комп’ютерної музики», «Основ композиції» тощо.

Для досягнення основних цілей інформатизації навчального процесу у ВНЗ, в яких здійснюється підготовка майбутніх вчителів музики до роботи в сучасних навчальних закладах, ефективного використання ними можливостей, які забезпечує навчальне середовище нового покоління, необхідно:

§ створити сучасну матеріально-технічну базу навчального процесу, комп’ютеризовані аудиторії, лабораторії, зали для самостійної роботи, забезпечити доступ студентів і викладачів до мережі Інтернет тощо;

§ розробити сучасне комп’ютерно-орієнтовне науково-методичне забезпечення навчального процесу, зокрема комп’ютерно-орієнтовані підручники і навчальні посібники, використовуючи існуючи програмні засоби професійного призначення, комп’ютеризоване лабораторне обладнання;

§ підготувати викладачів до роботи в умовах використання сучасних комп’ютерно-орієнтованих систем навчання різних предметів, зокрема систем дистанційного навчання;

§ переорієнтувати роботу методичних кафедр на підготовку майбутніх вчителів до роботи в умовах широкого використання сучасних комп’ютерно-орієнтованих систем навчання в навчальному процесі у ВНЗ;

§ організувати розробку програмного забезпечення навчального призначення для підтримки навчання різних дисциплін, факультативів, спецкурсів [5].

З огляду на світові тенденції і вітчизняні соціокультурні потреби на мистецькому факультеті КДПУ імені В. Винниченка (кафедра музично-теоретичних та інструментальних дисциплін) було розроблено і впроваджено навчальну програму спецкурсу «Мистецтво і медіа-простір» (викладач Ю. Локарєва), метою якого є опанування студентами знаннями і набуття практичних умінь у галузі засобів масової інформації, виховання в них естетичного сприймання, основ інформаційної культури, креативного мислення, самооцінки та критичного ставлення до власної діяльності, створення умов для самовираження та творчої самореалізації особистості.

Даний спецкурс, спрямований насамперед, на єдність усіх компонентів структури професійного становлення майбутнього вчителя музики: мотиваційно-потребового, професійної підготовки, креативно-рефлексивного в результаті якої здійснюється можливість творчого самовираження, самопрезентації та демонстрації власних творчих мистецьких проектів.

Під час впровадження спецкурсу студенти матимуть змогу ознайомитися з особливостями та поліфункціями мистецтва, різноманітними напрямками, еволюційними процесами, різними аспектами мистецтвознавства, отримати знання про основні тенденції розвитку масової інформації і комунікації, самовиразитися у різних професійних якостях: режисера, кінорежисера, оператора, дизайнера, музичного редактора, звукорежисера та звукооператора, ді-джейа, диктора, телеведучого, телерепортера тощо.

Зміст спецкурсу містить 5 змістових модулів: «Мистецтво», «Медіа-простір», «Мистецтво і медіа-простір», «Медіа-освіта», «Мистецькі медіа- проекти». До кожного змістового модуля програми розроблено комплекс практичних завдань різного рівня складності (за вибором) та завдання для самостійної роботи (виконання творчого проекту з використанням мультимедійних технологій).

Плідним результатом впровадження спецкурсу «Мистецтво і медіа- простір» єпотужнийстудентськиймистецький мультимедійний проект «Гаудеамус» (автор та координатор проекту Ю. Локарєва), який було започатковано у 2004 році на базі мистецького факультету Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Телепередача висвітлює масштабні мистецьки події, творчі проекти, креативні музичні постановки, художні виставки і є частиною експериментального дослідження, в якому студенти та молоді спеціалісти мають змогу проявити себе у творчому напрямку, самовиразитися, самовизначитися, знайти власний почерк.

Проект «Гаудеамус» представляє собою цикл передач, присвячених роботі різних факультетів КДПУ імені Володимира Винниченка. Програма має просвітницький характер і систематично транслюється на каналах Кіровоградської державної обласної телерадіокомпанії і має чотири постійні рубрики: «Сьогодні студент, завтра – спеціаліст!», «Alla Prima», «Vivat, Profesore!», музичний телелекторій «В гостях у муз». Тематика передач «Гаудеамус» різноманітна: перша передача «Ваганти» була присвячена історії виникнення студентства, «В гостях у Евтерпи» розповіла про роботу кафедри хорового диригування та методики музичного виховання музичного відділення мистецького факультету, «Alla Prima» – прекрасний мистецький проект, який започаткували викладачі та студенти художньо-графічного відділення. Четверта передача «В гостях у Терпсихори» висвітила творчі надбання хореографічного відділення мистецького факультету. Цікавим спільним проектом факультету іноземних мов та мистецького факультету стала п’ята передача «Ангели на снігу», шосту – «День студента» підготували студенти мистецького факультету та української філології. Сьома передача презентувала нову рубрику «Сьогодні студент – завтра, спеціаліст» (мистецький факультет), а восьма вийшла під рубрикою «Vivat, Profesore!», і розповіла про творчий доробок замдекана мистецького факультету Ларису Володимирівну Гайдай. Дев’ята передача «Перший ювілей» присвячена п’ятирічному ювілею мистецького факультету. В її створенні брали участь усі уславлені колективи мистецького факультету.

Десятий ювілейний випуск, присвячений міжнародному конкурсу «Кримська весна-2009», в якому прекрасно представили наше місто студенти ти викладачі кафедри музично-теоретичних та інструментальних дисциплін мистецького факультету Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка і привезли чимало нагород, серед яких перша премія (Андрій Романюк-саксофон). Несподіваною подією був одинадцятий ретроспективний випуск «Подорож до маленького Парижу» та наступний випуск «Мюзикл і не тільки!», який розповів про різні музичні жанри, серед яких один із самих популярних – мюзикл. Тринадцята передача – «Как здорово, что все мы здесь сегодня собрались», присвячена творчості бардів, у 14 випуску презентував свою роботу народний хор «Дивосвіт» та його найкращі солісти, 15 випуск висвітлив роботу кафедри музично-теоретичних та інструментальних дисциплін, презентував роботу один з провідних колективів університету «Юність», який очолює заслужений діяч мистецтв України Геннадій Бродський. 16 випуск був присвячений потужному мистецькому проекту, мюзиклу «Долаючи смерть» створеного на основі твору В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта» та французького мюзиклу Ж. Пресгурвіка, 17 – розповів про роботу кафедри образотворчого мистецтва і дизайну, висвітлив дипломні роботи випускників, 19 – «Концерт концертів», присвячений жанру фортепіанного концерту, 20 випуск підготували студенти заочного відділення – «Той самий джаз!».

Створений студентський медіа-проект «Гаудеамус» є доказом доцільності використання експериментальної методики, яка базувалася на впровадженні у навчальний процес спецкурсу «Мистецтво і медіа-простір».

Висновки. Використання можливостей мультимедійних технологій оптимізує процес професійного становлення майбутніх вчителів музики, зміцнює характер їх професійно-особистісного розвитку, збагачує знання, відкриває безпрецедентні можливості для оновлення змісту навчання і методів викладання; розширює доступ до загальної професійної освіти; якісно зміцнює роль викладача у навчальному процесі; дає можливість творчо самовиразитися, вести постійний діалог, який перетворює інформацію на знання та розуміння, створює разом із студентом на ґрунті сучасних педагогічно-організованих інформаційних технологій та телебачення, відповідне навчальне середовище та існує в ньому, впливаючи на його розвиток і збагачення.

Резюме. У статті висвітлюються проблеми інформатизації професійної музично-педагогічної освіти, використання мультимедійних технологій як важливого засобу оптимізації професійного становлення майбутніх вчителів музики.

Ключові слова: професійне становлення, майбутній вчитель музики, мультимедійні технології, медіа-простір.

Резюме.В статье рассматриваются проблемы информатизации профессионального музыкально-педагогического образования, использование мультимедийных технологий как важного способа оптимизации профессионального становления будущих учителей музыки.

Ключевые слова:профессиональное становление, будущий учитель музыки, мультимедийные технологии, медиа-простор.

Resume.The article highlights the problem of information of professional music-teacher education, the use of multimedia technology as an important means of optimizing professional development of future music teachers.

Key words: professional development, the future teacher of music, multimedia technology, media space.

Література

1. Застосування телекомунікаційних засобів у навчальному процесі (психолого-педагогічні аспекти): навч.-метод. посібник / авт. кол.; за ред. М. Л. Смульсон. – К.: «Педагогічна думка», 2008. – 256 с., іл., табл.

2. Красильников И. М. Содержание и методы обучения музицированию на компьютере в общеобразовательной школе // Искусство в школе. – 2003. – № 3. – С. 58-63.

3. Масол Л.М. Загальна мистецька освіта: теорія та практика: монографія / Л. М. Масол. – К.: Промінь, 2006. – 423 с. Бібліограф.

4. Особистісно орієнтовані технології навчання і виховання у вищих навчальних закладах: колективна монографія / автори: В. Андрущенко, Н.Дівінська, Б. Корольов та ін.; за заг. ред. В. Андрущенка, В. Лугового. – К.: Педагогічна думка, 2008. – 256 с., іл.

5. Педагогіка вищої та середньої школи: Зб. наук. праць № 13. – Спеціальний випуск: Мистецько-педагогічна освіта: проблеми та перспективи / Редкол.: Буряк В.К. (гол. ред.) та ін. – Кривий Ріг: КДПУ, 2005. – 316 с.

6. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – К.: Вид. центр «Академія». – 2000. – 544 с.

7. Ядова И. В. Играем по слуху. Учебное пособие – М.: Издатель Смолин К.О., 2004. – 56 с.

УДК 785:371.32