А) обмежень, встановлених законами; 4 часть

Міжнародні договори України, укладені в установленому законом порядку визначають і безпосередньо митні пільги для сторін-учасниць цих договорів.

Виконання положень інших міжнародних договорів, укладених за участю України, у частині надання пільг, здійснюється митними органами у відповідності з Конституцією України та Митним кодексом.

У разі, якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Митним кодексом, то застосовуються правила міжнародного договору. Ця норма встановлена статтею 7 цього Кодексу.

Стаття 295. Надання митних пільг посадовим особам представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні

Кожна посадова особа, яка має пільги згідно із статтями 287 - 290, 292 - 294 цього Кодексу, користується ними у разі прямування в Україну для зайняття відповідної посади з моменту перетину митного кордону України, а у разі знаходження на території України - з того часу, коли ця посадова особа офіційно приступила до виконання своїх обов'язків.

Члени сімей посадових осіб, зазначених у частині першій цієї статті, якщо вони не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, мають ті ж самі пільги, що й ці посадові особи.

Як і попередні коментарі до статей розділу XIII “Митні пільги” первинними документами, якими визначено терміни та обсяги привілей та імунітетів є універсальні конвенції (перелік зі статті), багатосторонні та двосторонні договори за участю України.

Положення І частини статті 295 цілком співпадають з міжнародними нормами, встановленими та затвердженими вище зазначеними документами. Тобто, привілеї, імунітети, митні пільги дійсні тільки під час виконання службових обов‘язків співробітниками, які користуються функціональними привілеями та імунітетом. Ці пільги розповсюджуються і на членів їх сімей.

Митні пільги, передбачені статтями 287-290, 292-294, не розповсюджуються на громадян України, а також осіб, які постійно мешкають в Україні.

Стаття 296. Припинення надання митних пільг посадовим особам представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні

Після залишення посадовими особами представництв іноземних держав та міжнародних організацій митної території України надання їм митних пільг, передбачених статтями 287-290, 292-294 цього Кодексу, припиняється.

Положення цієї статті поширюються на осіб, зазначених у статтях 287-290, 292-294 Митного кодексу, які акредитовані в Міністерстві закордонних справ України.

Акредитація цих осіб в Міністерстві закордонних справ здійснюється шляхом видачі їм в установленому порядку дипломатичної, консульської або службової картки.

Надання митних пільг, передбачених статтями 287-290, 292-294 цього Кодексу, посадовим особам представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні припиняється у разі закінчення виконання цими особами своїх службових обов’язків (закінчення терміну, на який видано дипломатичну, консульську або службову картку), та залишення ними митної території України.

Стаття 297. Декларування товарів представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні

Товари, що не підлягають відчуженню на території України і призначені для офіційного (службового) користування представництв іноземних держав та міжнародних організацій, підлягають декларуванню митним органам та пропускаються в Україну на весь строк акредитації представництва.

Під представництвами іноземних держав та міжнародних організацій в Україні розуміються розташовані на території України дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва іноземних держав, міжнародних організацій, які мають митні пільги згідно законодавства України.

Декларування товарів, які не підлягають відчуженню на території України і призначені для офіційного (службового) користування представництв іноземних держав та міжнародних організацій, здійснюється з використанням вантажної митної декларації, умови та порядок застосування якої встановлено Кабінетом Міністрів України.

Зазначені у статті товари пропускаються на митну територію України на весь строк акредитації представництва.

Відчуження товарів, призначених для офіційного (службового) користування представництв іноземних держав та міжнародних організацій на митній території України, здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Стаття 298. Декларування товарів представництв іноземних фірм в Україні

Товари, що не підлягають відчуженню на території України та призначені для службового користування представництв іноземних фірм, декларуються митним органам на строк до трьох років з моменту акредитації цих представництв під зобов’язання про зворотне вивезення.

Питання щодо продовження строку тимчасового ввезення товарів, зазначених у частині першій цієї статті, вирішується митним органом, в реґіоні діяльності якого розташоване відповідне представництво іноземної фірми.

Положення зазначеної статті визначають термін та порядок тимчасового ввезення на митну територію України представництвами іноземних фірм в Україні товарів, які призначені для службового користування зазначеними представництвами, а також митний орган, який має право продовжити термін тимчасового ввезення ними товарів для службового користування.

Декларування митним органам товарів, призначених для службового користування представництвами іноземних фірм в Україні, здійснюється із використанням вантажної митної декларації, умови та порядок застосування якої встановлено Кабінетом Міністрів України.

Для митного оформлення зазначених товарів представництво подає митному органу, у регіоні діяльності якого воно розташовано, вантажну митну декларацію, заповнену відповідно до режиму тимчасового ввезення, зобов’язання про зворотне вивезення вказаних товарів та інші потрібні для митного оформлення документи.

Товари, тимчасово ввезені під зобов’язання про зворотне вивезення, не можуть бути передані у володіння або користування іншим особам.

Зазначена стаття надає повноваження митним органам, у реґіоні діяльності яких розташовані представництва іноземних фірм в Україні, приймати рішення щодо продовження строків тимчасового ввезення ними товарів для службового користування на термін, що перевищує три роки з моменту акредитації цих представництв та ввезення ними на митну територію України зазначених товарів.

У разі закінчення терміну тимчасового ввезення зазначених у статті товарів та відмови митного органу його продовжити, ці товари повинні бути вивезені за межі митної території України або переоформлені у митному відношенні у відповідний режим.

Відчуження товарів, призначених для офіційного (службового) користування представництв іноземних фірм в Україні на митній території України, здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Стаття 299. Декларування товарів, що належать посадовим особам представництв іноземних держав та представництв іноземних фірм в Україні

Товари, що не підлягають відчуженню на території України та призначені для особистого користування осіб, які мають митні пільги, декларуються митним органам за місцем акредитації чи тимчасового перебування цих осіб і пропускаються під зобов’язання про зворотне вивезення за кордон по закінченні всього періоду перебування зазначених осіб на території України.

Положення цієї статті регулюють питання, пов’язані з декларуванням посадовими особами, зазначеними у статтях 287-290 Митного кодексу України, та представництв іноземних фірм в Україні товарів, що ввозяться на митну територію України з метою особистого користування цими особами.

Статтею встановлено, що такі товари декларуються митному органу за місцем акредитації чи тимчасового перебування цих осіб.

Декларування зазначених товарів здійснюється з використанням митної декларації, умови та порядок застосування якої встановлено Кабінетом Міністрів України.

Підставою для прийняття митним органом рішення про пропуск цих товарів на митну територію України є подання вказаними у статті особами митної декларації та зобов’язання про зворотне вивезення за кордон таких товарів по закінченні терміну перебування зазначених осіб на території України.

Митні пільги для зазначених осіб установлені статтями 287 - 290, 294 - 295, статтями 35, 36 Віденської конвенції про представництво держав у їх відношеннях з міжнародними організаціями універсального характеру (1975 р.), статтями 36, 37 Віденської конвенції про дипломатичні зносини (1961 р.), статтею 50 Віденської конвенції про консульські зносини, положеннями інших міжнародних договорів між Україною та іноземними державами.

Стаття 300. Порядок переміщення через митний кордон України товарів дипломатичних представництв України, що знаходяться за кордоном

Дипломатичні представництва України, що знаходяться за кордоном, за умови дотримання ними встановленого порядку переміщення товарів через митний кордон України можуть вивозити з України товари, призначені для офіційного (службового) користування представництва, із звільненням від сплати податків і зборів, за винятком плати за їх митне оформлення, якщо воно здійснюється поза місцями розташування митних органів, або поза робочим часом, встановленим для митних органів.

Зазначена стаття встановлює такі правила:

- дипломатичні представництва України, що знаходяться за кордоном, можуть вивозити товари, призначені для офіційного (службового) користування представництва, за умови дотримання ними встановленого законодавством України порядку переміщення товарів через митний кордон України;

- зазначені товари підлягають декларуванню митним органам із заповненням вантажної митної декларації, умови та порядок застосування якої встановлено Кабінетом Міністрів України;

- товари для офіційного (службового) користування, які вивозяться дипломатичними представництвами України, що знаходяться за кордоном, за умови дотримання ними встановленого законодавством України порядку, звільняються від обкладення податками та зборами;

- якщо митне оформлення товарів та транспортних засобів здійснюється поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для них, митними органами справляється платаза митне оформлення товарів.

Стаття 301. Декларування товарів дипломатичних представництв України, що знаходяться за кордоном

Товари, призначені для офіційного (службового) користування дипломатичних представництв України, що знаходяться за кордоном, підлягають декларуванню митним органам та пропускаються за межі України на весь строк акредитації представництва за кордоном.

Положення зазначеної статті регулюють питання:

- декларування товарів, призначених для офіційного (службового) користування акредитованими за кордоном в установленому порядку дипломатичними представництвами України;

- визначення терміну, на який ці товари пропускаються за межі України.

Декларування вказаних товарів здійснюється з використанням вантажної митної декларації, умови та порядок застосування якої встановлено Кабінетом Міністрів України.

Митні органи пропускають ці товари за межі митної території України на весь строк акредитації дипломатичних представництв України за кордоном.

Глава 51. Тарифні пільги (тарифні преференції)

Стаття 302. Поняття тарифних пільг (тарифних преференцій)

Тарифні пільги (тарифні преференції) - це пільги, що надаються Україною у процесі реалізації її зовнішньоекономічної політики на умовах взаємності чи в односторонньому порядку щодо товарів, які переміщуються через митний кордон України, як звільнення від справляння мита, зниження ставок мита або встановлення тарифних квот на ввезення товарів.

Тарифні пільги (тарифні преференції) застосовуються виключно на основі податкового законодавства України, цього Кодексу, законів України, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Положення статті 302 Митного кодексу необхідно розуміти разом із статтею 8 Закону України від 05.02.92 № 2097-XII “Про Єдиний митний тариф”, положеннями Угод про вільну торгівлю з країнами СНД, Балтії, Македонією та Угоди про створення зони вільної торгівлі країн-учасниць СНД.

Статтею 8 Закону України від 05.02.92 № 2097-XII установлено, що до товарів та інших предметів, що походять з держав, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України (Митним тарифом України). Але на даний час преференційні ставки ввізного мита не застосовуються, оскільки законодавством не встановлено переліку країн, яким Україна надає преференції.

Товари, які ввозяться та походять з країн, що уклали з Україною договори про вільну торгівлю, (перелік яких наведено у таблиці на мал. 51.1), звільняються від справляння ввізного мита. Практично кожна угода про вільну торгівлю містить виключення деяких товарів з режиму вільної торгівлі, до яких не застосовуються преференції. З Македонією Угода про вільну торгівлю передбачає поступове щорічне зниження на деякі товари ставок ввізного мита від Митного тарифу, який зафіксовано на рівні початку 2001 року.

За винятком деяких країн (в основному країн Балтії), звільнення від мита відбувається, коли виконуються вказані нижче правила:

1) підтвердження походження товарів шляхом представлення сертифіката форми СТ-1 (або форми EUR - країни Балтії та Македонія);

2) дотримання правила “безпосередньої закупівлі”;

3) дотримання правила “прямого відвантаження”.

Для застосування тарифних преференцій щодо зазначених вище країн необхідним елементом є визначення країни походження товарів, яке здійснюється:

-з країнами СНД - відповідно до Правил визначення країни походження, затверджених Рішенням Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав 30.11.2000;

-з країнами Балтії та Македонією – на підставі правил визначення країни походження товарів, які є невід’мною частиною цих двосторонніх угод про вільну торгівлю.

Звільнення від сплати ввізного мита, які застосовуються Україною щодо окремих видів товарів у односторонньому порядку передбачено податковим законодавством України (додаток на мал. 51.2).

Мал. 51.1

Країни, з якими Україною укладено угоди про вільну торгівлю

Мал. 51.2

Пільги в обкладенні товарів ввізним митом