А) обмежень, встановлених законами; 6 часть

Постійний моніторинг стану зовнішньої торгівлі на підставі інформації про експортно-імпортні операції дає можливості для вивчення стану зовнішньої торгівлі, світових ринків та визначення потенційних ринків збуту перспективних напрямів просування товарів на ринки.

Відповідно до ч.4 ст.23 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, на підставі даних митної статистики, що надаються Держмитслужбою та іншими органами, які провадять державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності, Держкомстат здійснює зведення статистичної інформації щодо зовнішньоекономічної діяльності.

Стаття 310. Відомчі класифікатори

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи здійснює розроблення, впровадження та ведення відомчих класифікаторів з питань митної статистики, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій.

Порядок ведення класифікаторів, зазначених у частині першій цієї статті, встановлюється Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.

Класифікатори, зазначені у частині першій цієї статті, використовуються виключно для митних цілей.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи інформує органи державної влади та суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності про зміни і доповнення, внесені до класифікаторів, зазначених у частині першій цієї статті.

З метою забезпечення проведення статистичних обстежень зовнішньоекономічної діяльності Державною митною службою запроваджуються відомчі класифікатори, що дають можливість здійснювати формування митної статистики в розрізах митних органів, умов поставки, характерів угод, видів транспорту, процедур переміщення товарів через митний кордон України, видів податків, зборів та інших бюджетних надходжень, пільг в обкладенні товарів увізним, вивізним митом, акцизним збором, податком на додану вартість, способів розрахунків, видів документів, що подаються при митному оформленні та інших.

Класифікатори використовується під час збирання та оброблення інформації в автоматизованих системах митних органів та призначені для забезпечення машинної обробки даних електронних копій вантажних митних декларацій митної статистики в цілях проведення статистичних спостережень у сфері зовнішньоекономічної діяльності та аналізу даних митної статистики.

Класифікатори дають можливість подавати до митного органу інформацію у вигляді, зручному для її збору, перевірки, обробки, передання та здійснення послідуючого економічного аналізу.

Держмитслужба здійснює розроблення, впровадження та ведення відомчих класифікаторів з питань митної статистики, що використовуються в процесі оформлення митних декларацій, та забезпечує ведення бази електронних копій класифікаторів для використання митними органами в автоматизованих системах збирання, формування, опрацювання, узагальнення та зберігання статистичної інформації з питань митної статистики зовнішньої торгівлі та митної справи.

У процесі оформлення митних декларацій використовуються такі відомчі класифікатори:

Порядок ведення відомчих класифікаторів встановлено постановою Кабінету Міністрів України “Про відомчі класифікатори з питань митної статистики, що використовуються в процесі оформлення митних декларацій”.

Відомчі класифікатори, а також зміни та доповнення до них, затверджуються та вводяться в дію наказами Державної митної служби.

Підставами для розроблення, внесення змін чи доповнень до відомчих класифікаторів є:

- потреба вдосконалення митної статистики;

- зміни відповідних законодавчих і нормативних актів України;

- зміни та доповнення до міжнародних, регіональних класифікаторів, які є базовими;

- пропозиції користувачів;

- потреба вдосконалення класифікатора.

Відомчі класифікатори використовуються виключно для митних цілей і є обов'язковими для застосування всіма митними органами, спеціалізованими митними установами та організаціями, юридичними й фізичними особами, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, оформлюють митні декларації.

Про зміни й доповнення, внесені до класифікаторів, що використовуються в процесі оформлення митних декларацій, Держмитслужба інформує зацікавлені центральні органи виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність.

Розділ XV

УКРАЇНСЬКА КЛАСИФIКАЦIЯ ТОВАРIВ ЗОВНIШНЬОЕКОНОМIЧНОЇ ДIЯЛЬНОСТI

Глава 53. Ведення Української класифікації товарiв зовнішньо-економічної дiяльностi

Стаття 311. Структура та застосування Української класифiкацiї товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi

Українська класифiкацiя товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi (далi – УКТЗЕД) складається на основi Гармонiзованої системи опису та кодування товарiв.

В УКТЗЕД товари систематизовано за роздiлами, групами, товарними позицiями, товарними пiдпозицiями, найменування i цифрові коди яких унiфiковано з Гармонiзованою системою опису та кодування товарів.

Для докладнiшої товарної класифiкацiї використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десяти знакового цифрового кодового позначення товарiв в УКТЗЕД включає код групи (першi два знаки), товарної позицiї (першi чотири знаки), товарної пiдпозицiї (першi шiсть знакiв), товарної категорiї (першi вiсiм знакiв), товарної пiдкатегорiї (десять знакiв).

Застосування різних форм державного регулювання у зовнішньоекономічних відносинах України з країнами світу вимагає, перш за все, визначення об’єкту зовнішньоекономічних операцій.

Об’єктом застосування таких державних форм регулювання зовнішньоекономічної діяльності, як тарифні та нетарифні методи, в нашій країні визначено товар. Наявність лише найменування товару є недостатньою для однозначного розуміння та визначення об’єкту регулювання. Для вирішення цього питання в міжнародній практиці існує система цифрового кодування товарів з метою надання необхідної інформації про товар, його склад або призначення та інші характеристики, що не враховані в найменуванні товару.

Збільшення обсягів і ускладнення структури зовнішньої торгівлі, участь в міжнародних торговельних операціях сотень тисяч найменувань товарів, викликали до життя потребу в узгодженні правил організації і побудови системи товарних номенклатур. Міжнародне співробітництво в даній сфері було спрямовано на розробку і застосування уніфікованої товарної номенклатури, здатної:

- використовувати єдиний понятійний апарат, що полегшує діяльність митних органів, експертів, учасників міжнародних переговорів, а також виробників, експортерів, імпортерів і перевізників товарів;

- забезпечити однакову класифікацію всіх товарів, що обертаються в міжнародній торгівлі, на прийнятній для всіх сторін основі;

- здійснювати зіставлення національних статистик зовнішньої торгівлі для аналізу і порівняння даних світової торгівлі.

Зростання обсягу і значення міжнародної торгівлі, тенденція до уніфікації і стандартизації зовнішньоторговельної документації, потреби обміну статистичними даними поставили питання необхідності розробки єдиного міжнародного документа, який встановлює більш чіткі і деталізовані правила класифікації товарів, що знаходяться в міжнародному товарообігу. Розробка цього документа велася при участі експертів з різних країн, представників міжурядових, неурядових і національних організацій.

В основу побудови нової системи класифікації була покладена Брюссельська тарифна номенклатура, а також Стандартна міжнародна торгова класифікація ООН. Крім того, було використано більше десятка різних міжнародних і національних класифікаційних систем, у тому числі і митних.

У результаті проведеної роботи була підготовлена нова система класифікації товарів, що одержала назву Гармонізованої системи опису і кодування товарів (ГС), невід'ємною частиною якої є Номенклатура (товарів) гармонізованої системи (НГС).

Для того, щоб забезпечити практичне використання Гармонiзованої системи опису та кодування товарiв (далі – ГС) більшим числом країн, була розроблена Міжнародна конвенція про ГС, що запропонована державам для підписання в червні 1983 року.

Указом Президента України від 17.05.2002р. №466/2002 “Про приєднання до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів” Україна приєдналася до Конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів.

У Конвенції викладені цілі створення ГС, сфера її застосування, закріплено правовий механізм використання ГС країнами-учасницями Конвенції, їх обов'язки, порядок роботи по подальшому удосконаленню системи.

У Міжнародній конвенції про ГС установлено, що країни, які її застосовують, не можуть змінити класифікацію товарів і їх код у межах перших шести знаків. Таким чином, створюється основа для доволі точного опису товарів, виходячи з їх об'єктивних характеристик відображених в ГС. Наведені характеристики можуть бути ефективно використані митними органами при проведенні контролю за товарами, що переміщуються. Крім того, безумовне дотримання зазначеного підходу дозволяє значно зменшити кількість помилок при складанні зовнішньоторговельної документації, а також удосконалювати обробку статистичних даних зовнішньоторговельного обігу в обороті різних країн.

У ГС реалізовано наступний підхід: розділи і підгрупи позначені римськими цифрами, а товарні групи, позиції і субпозиції - арабськими. При цьому коди розділів і підгруп не взаємозалежні один з одним, так само як і з кодами груп, товарних позицій і субпозицій. Товарні подпозиции цифрового коду в ГС не мають, вони позначаються прочерком ("-"), що проставляється перед їх найменуванням.

Діюча класифiкацiя товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi розроблена на базі Гармонiзованої системи опису та кодування товарiв.

Як відмічалось, в УКТЗЕД товари систематизовано за роздiлами, групами, товарними позицiями, товарними пiдпозицiями, найменування i цифровi коди яких унiфiковано з Гармонiзованою системою опису та кодування товарiв.

Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарiв в УКТЗЕД представлена в таблиці:

Структура десятизначного цифрового кодового позначення товарі в УКТЗЕД

Як видно з таблиці 1, УКТЗЕД має п’ять рівнів класифікації, що побудовані за ступенем зростання деталізації і відповідної кількості цифрових знаків кодування.

Перший рівень — розділи.Їх в УКТЗЕД 21. На цьому рівні товарі згруповані за галузями господарства. Наприклад, у розділі I систематизовані живі тварини та продукція тваринництва, у II — продукти рослинного походження, у V — мінеральні продукти, у VII — пластмаси та вироби з них; каучук і гумові вироби. Отже, напочатку необхідно визначити, до якої галузі можно віднести товар. Порядковий номер розділу не використовується в цифровому коді, але служить для зручності орієнтації в УКТЗЕД

Другий рівень — групи.Всього їх 97.У них товари згруповані згідно:

— з матеріалом, з якого вони виготовлені;

— з функціями, які вони виконують;

— зі ступенем обробки ;

Цьому рівню відповідають цифрові позначення з двома знаками від 01 до 97. Вони і є першими двома цифрами у десятизначному коді товару.

Третій рівень — товарні позиції.Деталізація товарів на цьому рівні здійснюється за більш специфічними ознаками. Товарні позиції — це чотиризначні коди, перші два знаки в яких є номером групи.

Четвертий рівень — підпозиція.На цьому рівні здійснюється подальша деталізація

Товарні підпозиції — це шестизначні коди, перші два знаки в яких є номером групи, а наступні два — номером позиції.

П’ятий рівень — підкатегорія.На цьому рівні вводяться додаткові критерії товару.

Кожний конкретний товар повинен бути однозначно визначений тільки одним кодом УКТЗЕД.

Українська класифiкацiя товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi - систематизований перелік товарів, який включає в себе код товару, його найменування, одиницю виміру та обліку (ОВО).

Для забезпечення визначення коду товару тільки одним кодом в УКТЗЕД:

-групи товарів не повторюються по змісту;

-перелічені всі товари, що можуть перетинати кордон;

-для виключення можливості присвоєння декількох кодів товару в залежності від застосування критерію матеріалу, з якого він виготовлений, або призначення, класифікація товарів здійснюється відповідно до вимог “Основних правил інтерпретації класифікації товарів”.

Таким чином, система кодування забезпечує високий ступінь деталізації номенклатури товарів. Це має особливе значення для її застосування в національних товарних номенклатурах: держави, не порушуючи відповідних міжнародно-правових норм, що закріплюють основи системи кодування, одержують можливість у відомих межах змінювати рівень деталізації, виходячи з національних інтересів. Розроблена система кодування дозволяє при необхідності провести подальше розширення номенклатури товарів без порушення системи класифікації. Вона передбачає резерв для включення нових чи специфічних товарів.

Стаття 312. Порядок ведення Української класифiкацiї товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi

Ведення УКТЗЕД передбачає:

вiдстежування змiн та доповнень до мiжнародної основи УКТЗЕД, пояснень та iнших рiшень по тлумаченню цiєї основи, що приймаються Всесвiтньою митною органiзацiєю;