СОЦІАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ТА ЙОГО СУТНІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ 4 часть

2.1. ПРЕДМЕТ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ «УПРАВЛІННЯ В ОРГАНАХ ВНУТРІШНІХ СПРАВ»

Предметом навчального курсу «Управління в орга­нах внутрішніх справ є певне коло управлінських відносин, характерних для діяльності органів внутрішніх справ у сфері охорони громадського порядку та боротьби зі зло­чинністю.

Вивчення управління в органах внутрішніх справ неможливе без розуміння самого поняття «управління» і його змісту.

Управління становить собою діяльність, що органі­зується і здійснюється для досягнення певних цілей. Упра­вління притаманне будь-якій груповій діяльності людей.

Діяльність органів внутрішніх справ теж має групо­вий характер. Тому вивчення основ управління в органах внутрішніх справ повинно відбуватись на підставі знання загальних положень науки соціального управління. Пред­мет навчального курсу «Управління в органах внутрішніх справ» відповідає предметові науки соціального управлін­ня, але не співпадає з ним повністю. Закономірності соці­ального управління використовуються при вивченні основ управління в органах внутрішніх справ як взагалі, так і зо­крема з урахуванням специфіки діяльності цього інституту держави.

У перехідному періоді, в якому перебувають нині суспільство і держава, невідкладним і життєво важливим є розв'язання цілої низки державотворчих завдань, серед яких: реалізація положень нової Конституції, реформуван­ня економіки, організація на демократичних засадах орга-

нів державної і виконавчої влади, судова реформа і рефор­ма органів внутрішніх справ. Перед українською юридич­ною наукою і, зокрема наукою управління і адміністратив­ним правом, виникло широке коло складних питань держа­вного управління, управління окремими галузями, в тому числі і управління в органах внутрішніх справ, які вирішу­ються вперше і потребують теоретичної розробки й уза­гальнення практики в органах внутрішніх справ України.

Наукова розробка управління в органах внутрішніх справ, органах, від яких так багато залежить і у державот­воренні, і в житті окремих людей, потребує уваги як науко­вців. так і практиків. Єдино можливим станомгромадянсь­кого суспільства вважаєтьсягромадянський мир. Головні завдання щодо його забезпечення виконує правоохоронна система, чільне місце в якій належить органам внутрішнім справ, проблеми діяльності яких належить невідкладно ви­рішити, насамперед кадрові та організаційні.

Дослідження процесу управління в органах внутрі­шніх справ виявляє ряд особливостей, які мали вплив на виникнення, становлення та розвиток органів внутрішніх справ у сучасних умовах, а саме:

- віковічне прагнення українського народу до розбудови своєї державності і її інститутів;

- залежність становлення і розвитку органів охорони гро­мадського порядку від соціально-економічних і політичних чинників різних історичних періодів;

- відмінності, обумовлені перебуванням тривалий час окремих територій України в складі різних держав;

- нав'язування іноземними державами українському народу чужих йому поліцейських систем, їх антинародний характер;

- самостійність правового регулювання діяльності право­охоронних органів в переломні періоди історії України в XVII і XX століттях;

- розробка в умовах відсутності державності власної націо­нальної юридичної науки.

Вивчення системи управління в органах внутрішніх справ, досвіду минулого та уроків сучасності дає також можливість зробити деякі висновки, необхідні для раціо­нального розв'язання практичних завдань:

- виникнення й становлення органів внутрішніх справ неза­лежної України є закономірним результатом історичного

<<>>
розвитку України й стало складовою частиною розбудови національної держави;

- потреба в організації та ефективній діяльності органів внутрішніх справ обумовлюється необхідністю створення сприятливих умов для розбудови Української держави, за­безпечення правопорядку в ній;

- органи внутрішніх справ повинні послідовно розбудову­ватись на демократичних засадах, співпрацювати з іншими правоохоронними структурами у зміцненні правопорядку, формуванні громадянського суспільства, становленні нової, демократичної, соціальної держави;

- з урахуванням завдань, які виконують органи внутрішніх справ, виходячи із національних інтересів і власного істо­ричного розвитку та кращого зарубіжного досвіду, вони повинні динамічно розвиватись і тому потребують невід­кладної реорганізації в принципово інший за своєю сутгю орган виконавчої влади - поліцію;

- органи внутрішніх справ виконують суто професійні за­вдання, мають працювати на наукових та правових засадах, бути захищеними від політичного впливу будь-яких партій і рухів;

- для успішного функціонування органів внутрішніх справ винятково важливе значення мають підбір, навчання та розстановка кадрів, здатних реалізувати політику держави по охороні громадського,порядку і боротьбі зі злочинністю;

- особовий склад органів внутрішніх справ повинен вихо­вуватись на уроках української історії, власного досвіду, бути відкритим для сприймання всього передового, в т. ч. і для міжнародного співробітництва;

- становлення органів внутрішніх справ потребує подаль­шої науково'! розробки управління органами внутрішніх справ, поєднання теорії і практики, визначення шляхів їх подальшого розвитку, чіткого окреслення кола завдань і обов'язків, розмежування їх компетенції від компетенції інших державних органів та встановлення взаємодії з ними.

Вивчення цих проблем і є предметом навчального курсу «Управління в органах внутрішніх справ».

Зміст курсу «Управління в органах внутрішніх справ» визначається з урахуванням попереднього вивчення курсантами, слухачами і студентами вищих учбових закла­дів МВС України низки дисциплін: теорії держави і права,

конституційного права, адміністративного права, філософ­ських і політичних наук, спецкурсів професійної психології і соціальної роботи та інших.

2.2. ЗАВДАННЯ КУРСУ «УПРАВЛІННЯ В ОРГАНАХ ВНУТРІШНІХ СПРАВ»

Завдання курсу «Управління в органах внутрішніх справ» полягає в підготовці випускників учбових закладів МВС України до здійснення управлінської діяльності в си­стемі органів внутрішніх справ. Вивчення курсу «Управ­ління в органах внутрішніх справ» ставить за мету оволо­діння майбутніми спеціалістами основними положеннями теорії, методології і практики організації та управління в органах внутрішніх справ. Основними завданнями курсу «Основ управління в органах внутрішніх справ» є вивчення теорії науки управління, особливостей управління в сфері діяльності органів внутрішніх справ, навчання слухачів правилам, рекомендаціям управлінської діяльності, вироб­лених наукою і передовою практикою, вивчення теоретич­них основ управлінської діяльності органів внутрішніх справ, отримання необхідних знань про шляхи подальшого удосконалення управління в органах внутрішніх справ. Особлива увага приділена вивченню ролі і місця керівника в управлінні органами внутрішніх справ, вимогам, яким він повинен відповідати.

Основний стиль управління значною мірою визна­чається особистим досвідом керівника. Керівник може де­монструвати свою схильність до того чи іншого стилю управління, який відповідає його досвіду, характеру, тому, як він використовував його в минулому. У програмі курсу подано характеристики різних стилів управління і доціль­ність їх використання. Для підвищення рівня своєї управ­лінськоїкомпетенції і продуктивності праці підлеглих, керівник повинен знати різні альтернативні стилі управлін­ня і бути готовим застосувати такий стиль, який найбільш відповідає умовам функціонування системи. Стиль управ­ління, сприйнятий керівником, може бути постійним у пев­них ситуаціях, але при зміні ситуації можливі й зміни сти­лю управління, що дуже важливо в тій багатогранній дія­льності, яку здійснюють керівники по управлінню органа-

<<>>
ми і підрозділами внутрішніх справ. У стилі управління проявляється творчий підхід керівника до здійснення упра­влінського процесу. У межах загальних принципів управ­ління кожний керівник застосовує їх по-своєму, через влас­ний стиль управління.

Характер управління багато в чому визначає успіхи чи недоліки діяльності органу внутрішніх справ. Вміле і ефективне керівництво органами і підрозділами сприяє створенню атмосфери причетності кожного працівника і колективу в цілому до виконання поставлених завдань, до­сягненню максимальних результатів. Активна участь кож­ного працівника органу внутрішніх справ в досягненні ці­лей колективу стане можливим за умов глибокого розумін­ня ними своїх обов'язків і чіткого уявлення своєї ролі й мі­сця в загальній діяльності підрозділу. Працівники надають один одному допомогу й підтримку в колективі, який діс злагоджено, в якому вміло розподілені обов'язки між вико­навцями, яких об'єднує одна мета - зрозуміла і бажана для всіх. При вивченні курсу «Управління в органах внутрішніх справ» слід розглянути процес управління на різних стаді­ях, у різних сферах, з критичним аналізом існуючої г,'ракти-ки і пропозиціями щодо її вдосконалення.

Управління в органах внутрішніх справ становить собою складний і єдиний процес, тому зроблена спроба описати його, розділивши на основні елементи, кожний із яких визначальний для ефективності управління. Серед них: інформаційне забезпечення управління, аналіз і про­гноз, вироблення управлінських рішень, документальне оформлення і організація виконання управлінських рішень, планування, контроль і облік в діяльності органів внутріш­ніх сіірав. Всі елементи управління мають важливе значен­ня, вони незамінні, оскільки жоден з елементів не може компенсувати відсутність, недостатність чи надлишок іншого.

Особливої уваги в управлінні в органах внутрішніх справ заслуговує вміння працювати з інформацією, знання прийомів і методів її добування. Вміння працювати з ін­формацією дозволяє керівникам і іншим працівникам орга­нів внутрішніх справ отримувати доступ до нових фактів, до тих чи інших джерел інформації. А це має вирішальне значення при розкритті і розслідуванні злочинів, при охо-

роні громадського порядку, для роботи з особовим складом і підтримання зв'язків з населенням та в інших ситуаціях.

Вершиною управлінської діяльності є прийняття управлінських рішень та організація їх виконання. Саме та­ким шляхом здійснюється управління в органах внутрішніх справ в цілому і відносно окремих працівників. Управлін­ське рішення може прийматись одноособове керівником або ж керівник може делегувати право прийняття рішення з того чи іншого питання своїм підлеглим. Але в усіх випад­ках прийняття управлінських рішень в органах внутрішніх справ повинно відповідати певним умовам, здійснюватись на принципах, дотримання яких є обов'язком для всіх суб'єктів управління. Тому технології прийняття управлін­ських рішень в курсі відводиться значне місце.

Організація роботи професійно підготовлених спе­ціалістів підрозділів і органів внутрішніх справ постійно вимагає удосконалення всієї системи управління даною сферою державної діяльності. Це стосується і більш чітко­го визначення соціального статусу працівника органів вну­трішніх справ у структурі виконавчої влади, і зміни деяких статей Закону України «Про міліцію» та інших законодав­чих актів, і перегляду матеріально-технічного й фінансово­го забезпечення особового складу органів внутрішніх справ, нових засад комплектування особового складу, під­готовки його до виконання обов'язків у різних ситуаціях. Досвід останніх років показує, що органам внутрішніх справ все частіше доводиться працювати в особливих (над­звичайних) умовах. Ці умови спричиняються не тільки сти­хійними лихами чи злочинною поведінкою правопорушни­ків, але й згортанням виробництва, порушенням техніки безпеки з тяжкими наслідками, безробіттям. Для успішної роботи органів внутрішніх справ в особливих умовах необ­хідне також удосконалення управління спеціальними під­розділами, їх професіональної виучки. Необхідно підвищу­вати здатність, вміння працівника органів внутрішніх справ захистити себе, а керівникам так організувати й проводити оперативно-розшукові заходи, щоб уникнути загибелі, по­ранення чи каліцтва працівників, виходити з того, що люд­ські жертви не можуть бути виправдані ніякими цілями. За таких обставин є обов'язковим вивчення і дотримання всі­ма працівниками органів внутрішніх справ наукових і ме-

<<>>
тодичних рекомендацій по самозбереженню в особливих (екстремальних) умовах, про що Міністерством внутрішніх справ дано відповідне розпорядження.

Органи внутрішніх справ України здійснюють ши­роке міжнародне співробітництво в сфері боротьби зі зло­чинністю та захисту прав і свобод людини. Працівники ор­ганів внутрішніх справ при цьому допускають ряд помилок і порушень діючих нормативних актів через їх незнання та відсутність досвіду. Тому їм необхідне знання основ орга­нізації міжнародного співробітництва, його правової осно­ви та окремих особливостей при здійсненні міжнародних контактів.

Сучасному керівникові належить бути обізнаним із досвідом управління та структурної побудови поліцейських органів зарубіжних країн і діяльністю приватних поліцей­ських організацій та детективних агентств, які виникають останнім часом і в Україні. Цей аспект теж знайшов висвіт­лення на сторінках підручника.

Радикальне оновлення всіх сфер життя, перехід до громадянського суспільства і правової держави вимагають постійного пошуку нових способів і прийомів роботи орга­нів внутрішніх справ. Враховуючи існуючий стан операти­вної обстановки та прогностичну оцінку розвитку криміно­генної ситуації в державі, управління в органах внутрішніх справ повинно бути направлене на:

- підвищення ефективності оперативно-службової діяльно­сті, раціональне розмежування функцій та посилення взає­модії між оперативними службами щодо виявлення, попе­редження і розкриття злочинів;

- надійний захист особи, суспільства, держави від злочин­них посягань;

- комплексне використання сил і засобів органів внутрішніх справ, внутрішніх військ з метою надійного забезпечення охорони громадського порядку, насамперед, в обласних центрах, великих промислових містах, в столиці України, в Автономній Республіці Крим;

- виявлення і знешкодження організованих злочинних угруповань, бандитських формувань, попередження, роз­криття і розслідування тяжких злочинів, припинення неза­конного обігу зброї, вибухових речовин, наркотиків, роз­шук безвісті зниклих, а також осіб, які вчинили злочини;

- впровадження новлх форм і методів розкриття злочинів у сфері економіки, фінансових ресурсів, валютного регулю­вання, оподаткування;

- створення сприятливих умов реалізації ринкових реформ, захисту посягань на приватне підприємництво, фермерство;

- поліпшення роботи з кадрами, зміцнення дисципліни й законності серед особового складу, підвищення професіо­налізму та авторитету працівника органів внутрішніх справ, подальше розширення зв'язків з громадськістю;

- створення необхідних умов для безпеки особового складу при виконанні службових обов'язків;

- формування досконалої правової бази діяльності органів внутрішніх справ, розвиток галузевої науки і поєднання те­оретичних розробок з проблемами практики, забезпечення наукової організації праці в органах внутрішніх справ;

- виконання рішень Верховної Ради України, Президента та Уряду України, Координаційного Комітету у боротьбі з ко­рупцією і організованою злочинністю щодо зміцнення пра­вопорядку, посилення державного управління, подолання негативних явищ в соціальному житті і виходу із кризового стану економіки,

Цілеспрямована діяльність органів внутрішніх справ на виконання поставлених завдань можлива тільки при забезпеченні ефективного управління та високого про­фесіоналізму.

2.3. СИСТЕМА КУРСУ «УПРАВЛІННЯ В ОРГАНАХ ВНУТРІШНІХ СПРАВ»

Система курсу становить сукупність розділів, взає­мопов'язаних між собою, що характеризують зміст основ­них напрямків управління в органах внутрішніх справ.

Створюючи підручник, автор виходив з необхіднос­ті розглянути найважливіші положення теорії управління, сутність і структуру суб'єктів і об'єктів управління стосов­но органів внутрішніх справ, управлінські відносини, принципи, функції і методи управління в органах внутріш­ніх справ. Особливу увагу приділено питанням стилю управління, правового, кадрового, матеріально-технічного, фінансового, інформаційного забезпечення управління в органах внутрішніх справ. Нині стала актуальною пробле-

<<>>
ма управління в органах внутрішніх справ за особливих умов, які стали майже щоденними в їх діяльності.

Професіональна діяльність працівників органів внутрішніх справ, як правило, здійснюється в умовах кон­флікту з окремими особами і групами, які порушили закон. Функціонування самої системи органів внутрішніх справ викликає соціальні протиріччя і конфлікти в службових ко­лективах. Працівникам органів внутрішніх справ необхідно знати основні закономірності виникнення і розвитку конф­ліктних ситуацій та вміти ними управляти. Тому конфлік­там в діяльності органів внутрішніх справ і шляхам їх розв'язання в підручнику присвячено окремий розділ. Ав­тор виходив з того, що в вузах МВС є спеціальний навчальний курс «Конфліктологія», але управління конфлі­ктами не можна відокремити від загальних основ управлін­ня в органах внутрішніх справ.

З набуттям Україною статусу незалежної держави органи внутрішніх справ почали розвиток міжнародного співробітництва, яке набуває особливої актуальності в умо­вах відкритості кордонів України як демократичної, позаб-локової, нейтральної країни. Неабияке значення має прави­льне, доцільне використання досвіду зарубіжних правоохо­ронних систем, вітчизняного досвіду в охороні громадсько­го порядку, в побудові правоохоронних органів. Тому цим темам відводиться відповідне місце, хоч і не таке значне, як вони того заслуговують'.

Процес управління в органах внутрішніх справ ор­ганічно пов'язаний з цілеспрямованим впливом на умови життя, праці, побуту, культури особового складу. Не ви­падково, на відміну від традиційного підходу до розгляду питань кадрової політики, зроблено спробу вивчення орга­нізації соціальної роботи в органах внутрішніх справ, про­блем правового і соціального захисту працівників. Вперше порушуються питання збереження здоров'я і життя особо­вого складу органів внутрішніх справ як найбільшої цінності.

Підручник складається з п'ятнадцяти розділів, кож­ний з яких присвячено окремим блокам питань - від за­гальнотеоретичних проблем управління до розгляду проце­сів управління за окремими напрямками, який супроводжу­ється конкретними рекомендаціями щодо вирішення проб­лем управління в органах внутрішніх справ, що вироблені

на основі наукових досягнень, практики передових органів, досвіду управління зарубіжними поліцейськими система­ми, вітчизняного досвіду та власного досвіду автора як слідчого і оперативного працівника, начальника районних і міських відділів внутрішніх справ, начальника галузевого управління МВС і обласного управління внутрішніх справ, ректора вищого учбового закладу МВС.

Система курсу, таким чином, передбачає вивчення закономірностей, принципів, функцій і методів управління, цілей, завдань, функціональної і організаційної структури органів внутрішніх справ, правової основи їх діяльності;

змісту процесу управління. Вона дає можливість:

- розглянути інформаційне, кадрове, матеріально-технічне і фінансове забезпечення управлінської діяльності органів внутрішніх справ; роль планування, обліку і контролю в управлінському процесі;

- розкрити взаємозв'язок традиційних та сучасних методів і прийомів у відборі, навчанні, розміщенні і використанні кадрів, підкреслити значення правового і соціального захи­сту працівників органів внутрішніх справ, наукової органі­зації управлінської праці;

- показати роль і місце керівників, основні стилі управлін­ня, вимоги до керівного складу органів внутрішніх справ і необхідність гармонійного поєднання в діяльності керівни­ка професійних, ділових, комунікативних і особистісних якостей, значення культури мислення і поведінки, соціаль­ного здоров'я, вплив цих факторів на ефективність управ­ління;

- узагальнити специфіку управління органами внутрішніх справ в особливих (надзвичайних) умовах і в рамках між­народного співробітництва;

- звернутись до історичного досвіду охорони громадського порядку на території України і до практики управління по­ліцейськими системами в зарубіжних країнах.

<<>>
РОЗДІЛ III