КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВІ ЗАСОБИ ЗАХИСТУ АВТОРСЬКОГО ПРАВА І СУМІЖНИХ ПРАВ

Кримінально-правовий захист авторського права і суміжних прав передбачений статтями 176, 203¹ і 216 Кримінального кодексу України.

Об’єктивна сторона злочину

З об’єктивної сторони злочин проявляється у діях, які можливі у таких формах:

• незаконне відтворення творів науки, літератури і мистецтва, комп’ютерних програм і баз даних, виконань, фонограм і відеограм, програм мовлення;

• незаконне розповсюдження творів літератури, науки і мистецтва, комп’ютерних програм і баз даних, виконань, фонограм і відеограм, програм мовлення;

• інше умисне порушення авторського права і суміжних прав.

Обов’язковими ознаками об’єктивної сторони цього злочину є також суспільно небезпечні наслідки і причинний зв’язок між вказаними діями і наслідками.

До іншого порушення авторського права і суміжних прав може відноситися:

• вчинення дій, які порушують майнові права суб’єктів авторського права і суміжних прав;

• піратство у сфері авторського права і суміжних прав;

• плагіат;

• ввезення на митну територію України без дозволу правовласників примірників творів (у тому числі комп’ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, програм мовлення;

• будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права і суміжних прав;

• підробка, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про управління правами без дозволу суб’єктів авторського права і суміжних прав чи особи, яка здійснює таке управління.

Підготовка до злочину не може тягнути за собою кримінальної відповідальності, а тому не є злочином, наприклад, вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського права або суміжних прав.

Стаття 176 КК України охороняє лише майнові права потерпілого, а тому не є кримінальним злочином, наприклад, вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб’єктів авторського права і суміжних прав.

Злочин вважається закінченим з моменту настання матеріальної шкоди у значному розмірі. Плагіат, деякі інші порушення авторських і суміжних прав, що не пов’язані із заподіянням матеріальної шкоди, або заподіяли матеріальну шкоду у меншому розмірі, ніж передбачено у ст.176 КК України, кваліфікуються за ст.51² КУпАП.

Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних або підроблених марок акцизного збору або контрольних марок для маркування упаковок примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних чи голографічних захисних елементів кваліфікується за ст.216 КК України.

Незаконне виробництво, експорт, імпорт, зберігання, реалізація та переміщення дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виготовлення кваліфікується за ст.203¹ КК України.

3.2. Суб’єктивна сторона і кваліфіковані види злочину

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим або непрямим умислом. За наявності прямого умислу особа: усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння; передбачає його суспільно небезпечні наслідки; бажає їх настання. За наявності непрямого умислу особа: усвідомлює небезпечний характер свого діяння; передбачає його суспільно небезпечні наслідки; не бажає, але свідомо допускає їх настання або байдужа до них.

Кваліфікованими видами злочину є: вчинення його повторно або за попередньою змовою групою осіб; вчинення службовою особою з використанням службового становища або організованою групою.

Повторнимвважається вчинення будь-яких із передбачених ч.1 ст.176 КК України дій у будь-якій послідовності особою, яка раніше вчинила такі ж чи інші дії, як щодо різних об’єктів авторського права або суміжних прав, так і щодо одного й того ж об’єкта. Не становить повторності вчинення особою декількох тотожних дій, які об’єднані її єдиним злочинним наміром, тобто утворюють єдиний довготривалий злочин.

Проста групова злочинність характеризується узгодженістю дій кількох осіб. Організована злочинність – це діяльність групи осіб, об’єднаних в організацію, яка має структуру, спеціально пристосовану для вчинення злочинів.

Злочином за попередньою змовою групою осіб визнається вчинення двома або більше особами як співвиконавцями дій, передбачених ч.1 ст.176 КК України, які заздалегідь, тобто до початку їх вчинення, домовились про спільне їх вчинення. При цьому може мати місце і розподіл ролей щодо вчинення об’єднаних спільним умислом дій. Одна особа може здійснювати незаконне відтворення чи тиражування фонограм, інша – їх розповсюдження.

Можливе вчинення злочину службовою особою з використанням службового становища щодо підлеглої особи. Для наявності цього складу злочину необхідно встановити, що службова особа була наділена щодо підлеглої їй особи – суб’єкта авторського права чи суміжних прав, владними повноваженнями, тобто ці особи знаходились у відносинах підпорядкування, і, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, службова особа виконувала організаційно-розпорядчі обов’язки.

Кримінальні покарання

Покарання – міра державного примусу, що застосовується тільки судовими органами до осіб, які вчинили злочин. Виявляється у позбавленні певних, належних цій особі благ.

У кримінальному праві встановлений кримінальним законом (ст.51 КК України) обов’язковий перелік покарань за ступенем їх тяжкості, а саме:

основні види покарань: громадські роботи, виправні роботи, арешт, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк, довічне позбавлення волі;

додаткові види покарань: конфіскація майна, позбавлення спеціального звання, рангу, чину.

Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та штрафи можуть застосовуватися як основні, так і додаткові покарання.

У статтях 176, 203¹ і 216 КК України, які стосуються порушень авторського права і суміжних прав, покарання кваліфікується залежно від розміру завданої матеріальної шкоди: у значному розмірі, у великому розмірі, в особливо великому розмірі. Застосовуються як основні види покарань: штраф, виправні роботи, обмеження волі, позбавлення волі, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, так і допоміжний (конфіскація).