Leer dos textos y relacionar cada parte del segundo con su correspondiente en el primero

Los 9 mandamientos verdes

1. El derroche de energía no aumenta la calidad de vida. Apaga las luces que no necesites; optimiza el uso del fri­gorífico, lavadora y lavaplatos; modera el nivel de la calefac­ción. Será bueno para el planeta y para tu bolsillo.
2. La conservación del agua es vital. La ducha es"mejor que el baño. No pongas el lavavajillas o la lavadora hasta que estén completamente llenos. No dejes correr el agua mien­tras Megas o te lavas los dientes.
3. No produzcas demasiada basura. Reduce tu producción de desechos. Arregla lo que puedas. Compra productos mí­nimamente envueltos. No utilices artículos de usar y tirar.
4. Los productos químicos y los plásticos son muy peli­grosos para el medio ambiente. Las pilas eléctricas gasta­das, devuélvelas donde adquieras las nuevas. No emplees aero­soles con CFC. Lleva tus propias bolsas a la compra.
5. Para hacer una tonelada de papel es necesario cortar 5,3hectáreas de bosque. Consume menos papel, adquiere papel reciclado y envía a reciclar todo el papel que sea posible.
6. Procura utilizar el coche sólo cuando sea realmente.jjecesa-rio. Mejor andar, ir en bicicleta o utilizar los transportes públicos.
7. Cuando vayas al campo, deja la naturaleza limpia. No contamines los ríos, lavando tu coche. No asustes a los ani­males con tu presencia y ruido. No hagas fuego.
8. Cuida y protege a los animales. Ayuda a las asocia­ciones y organizaciones que se dedican a la protección de animales, en especial los que están en peligro de extinción.
9. Es importante estar al tanto de los problemas del me­dio ambiente a escala mundial porque nos afectan a todos. Pero también es importante defender el entorno próximo. Prac­tica activamente la búsqueda de soluciones a problemas ecoló­gicos inmediatos. Presiona a tu ayuntamiento para que tome medidas. Ayuda a las asociaciones ecologistas en su lucha por un medio ambiente mejor.

II

1. Riega el césped y cambia el agua de la pisci­na cada día. Báñate en lugar de ducharte. Si ves pérdidas de agua en la calle, no avises al ayuntamiento. Total, tú ya pagas tus impues­tos. »
2. No ahorres papel escribiendo por los dos lados. No plantes árboles, arráncalos.
3. Piensa que tu sistema de vida es el mejor. No tienes por qué comprender a los demás. Al fin y al cabo tú ya tienes tus propios proble­mas. Oponte a la actuación de los grupos eco­logistas más activos. En realidad, tampoco es tan grave.
4. Ríete de los recibos de la luz. Utiliza todos : tus electrodomésticos al máximo, para eso los has comprado. Niégate a que la comunidad de vecinos instale un panel de energía solar.
5. Dedícate al motocross y practica en las zonas más naturales. Lleva tu coche cada semana al arroyo más cercano para lavarlo. Es gratis.
6. Cómprate una nevera muy grande. Así po­drás guardar en verano los abrigos de pieles. Regala productos naturales como joyas de marfil o coral. Haz de tu casa un zoo. Si los animales son exóticos, tanto mejor.
7. Acostúmbrate a no arreglar nada. Lo que no te sirva, tíralo. Compra lo más nuevo y lo que está de moda. Pide que lo envuelvan bien.
8. No utilices los transportes públicos. Usa el coche siempre, mejor en trayectos cortos y en el centro de la ciudad. Diviértete asustan­do a los ciclistas y peatones.
9. Utiliza pilas no recargables y tíralas en el primer sitio que encuentres. No se te ocurra llevar tus propias bolsas a la compra. Que te las den ellos. Luego las tiras. Utiliza todos los aerosoles que puedas. Así tu casa olerá mejor.

3. Traducir al español por escrito

1. Глобальні проблеми сучасності та основні шляхи їх рішення

В процесі історичного розвитку людської діяльності відбувається ломка застарілих технологічних способів, а разом з ними і застарілих соціальних механізмів взаємодії людини з природою. На початку людської історії діяли переважно адаптаційні (пристосувальні) механізми взаємодії. Людина підкорявся силам природи, пристосовувався до змін, що відбуваються в ній, змінюючи в міру цього свою власну природу. Потім по мірі розвитку продуктивних сил запанувало утилітарне ставлення людини до природи, іншій людині. Сучасна епоха ставить питання про перехід до нового шляху соціальних механізмів, який слід назвати коеволюційний або гармонійним. Глобальна ситуація, в якій опинилося людство, відображає і висловлює загальну кризу споживацького ставлення людини до природних та соціальних ресурсів. Розум підштовхує людство до усвідомлення життєвої необхідності гармонізації зв'язків і відносин у глобальній системі "Людина - Техніка - Природа". У зв'язку з цим особливого значення набуває осмислення глобальних проблем сучасності, їх причин, взаємозв'язку, шляхів їх вирішення.

Глобальними проблемами називають ті, які мають загальнолюдський характер, зачіпають інтереси людства в цілому і кожної окремої людини практично в будь-якій точці планети. Наприклад, загроза термоядерної катастрофи, загроза деградації природного середовища та екологічного самогубства людства, продовольча проблема, проблеми боротьби з небезпечними для людства захворюваннями і т. д. Всі ці проблеми породжені роз'єднаністю людства, нерівномірністю його розвитку. Свідоме початок ще не стало найважливішою передумовою людства як єдиного цілого. Негативні результати і наслідки неузгоджених, непродуманих дій країн, народів, окремих людей, накопичуючись в глобальних масштабах, стали потужним об'єктивним чинником світового економічного і соціального розвитку. Вони роблять все більш істотний вплив на розвиток окремих країн та регіонів. Їх рішення передбачає об'єднання зусиль великої кількості держав і організацій на міжнародному рівні.

Всі глобальні проблеми сучасності можна звести до трьох основних груп:

1. Проблеми економічного і політичної взаємодії держав:

а) проблема запобігання світової термоядерної катастрофи та створення сприятливих умов для соціального прогресу всіх країн і народів;

б) проблема подолання технологічної та економічної відсталості країн, що розвиваються і встановлення нового міжнародного порядку.

2. Проблеми взаємодії суспільства і природи:

а) запобігання катастрофічного забруднення навколишнього середовища;

б) забезпечення людства необхідними природними ресурсами (сировиною, енергією, продовольством);

в) освоєння світового океану та космічного простору.

3. Проблеми взаємовідносин людей і суспільства:

а) проблема зростання народонаселення;

б) проблема охорони і зміцнення здоров'я людей;

в) проблеми освіти і культурного зростання.

У першій групі проблем ми назвали проблеми інтерсоціальние, переважно політичні проблеми. І це не випадково. Відношення між державами планети, проблема демілітаризації людства - ключова глобальна проблема. Мілітаризм став "раковою пухлиною" людства. Досить сказати, що 1 / 4 вчених світу втягнута у підготовку до війни. Військово-промисловий комплекс відволікає від творчих цілей величезні трудові, матеріальні та фінансові ресурси. Ядерні держави накопичили таку кількість матеріалів, що розщеплюються, що його достатньо для багаторазового знищення всього живого на планеті. І нарешті, військові витрати - головна перешкода на шляху позитивного вирішення всіх глобальних проблем.

В умовах "потепління" міжнародного клімату, скорочення гонки озброєнь створюються політичні та економічні передумови зняття проблеми термоядерної катастрофи. Проте спокушатися успіхами в демілітаризації людства не слід. По-перше, зберігається протистояння окремих держав і небезпеку для людства локальних конфліктів і малих війн. По-друге, в умовах швидкого розвитку атомної енергетики зростає небезпека термоядерного катаклізму через безконтрольного розповзання атомної зброї і потрапляння його в руки політичних маніяків і гангстерів.

Проблема повної демілітаризації людства може бути вирішена тільки на основі усунення гноблення і експлуатації одного народу іншим, подолання економічної відсталості країн, що розвиваються і встановлення справедливого міжнародного економічного порядку. Ця проблема є ключовою в справі переходу до нового історичного типу природокористування, до коеволюційний механізмом розвитку людства в гармонії з природою і самим собою.

Суть екологічної проблеми полягає в небезпечному для існування людства порушення рівноваги біосферних процесів.

Відомо, що життя на Землі існує у формі біотичних круговоротом органічної речовини, заснованих на взаємодії процесів синтезу і деструкції. Кожен вид організмів - ланка біотичного кругообігу, процесу відтворення органічної речовини. Функцію синтезу в цьому процесі виконують зелені рослини. Функцію деструкції - мікроорганізми.

Людина на перших етапах своєї історії був природним ланкою біосфери і біотичного кругообігу. Зміни, що вносяться ним в природу, не надавали вирішального впливу на біосферу.

Сьогодні людина стала найбільшою планетарної силою. Досить сказати, що щорічно з надр Землі вилучається близько 10 млрд. т. корисних копалин, витрачається 3-4 млрд. т. рослинної маси, викидається в атмосферу близько 10 млрд. т. промислової вуглекислоти. В Світовий океан та річки скидається понад 5 млн. т. нафти і нафтопродуктів. Загострюється з кожним днем проблема питної води.

2. Забруднення світового океану

Стан вод Світового океану сьогодні викликає велику тривогу. Його забруднюють переважно річками, з якими щорічно надходить понад 320 млн т солей заліза, 6,5 млн т фосфору та ін. Дуже багато забруднень потрапляє в океани і з атмосфери: 200 тис. т свинцю, 1 млн т вуглеводнів, 5 тис. т ртуті тощо. Близько третини мінеральних добрив, що вносяться в грунт, вимивається з нього дощовими водами й виноситься ріками в моря й океани; лише азоту й фосфору таким шляхом потрапляє в Світовий океан близько 62 млн т на рік. Ці речовини викликають бурхливий розвиток деяких одноклітинних водоростей, що вже не раз спричиняло так звані «червоні припливи» (хоча колір води при цьому буває й жовтим, і синьо-зеленим, в залежності від виду водорості). У «підживленій» нітратами й фосфатами морській воді ці рослини надзвичайно швидко розмножуються, утворюючи по­декуди на поверхні води гігантські «ковдри» товщиною до 2 м і площею в багато квадратних кілометрів. Така ковдра діє як прес, що душить у морі все живе. Гинучи, водорості опускаються на дно, де починають гнити, поглинаючи увесь кисень з води. Це викликає загибель донних організмів.

До найбільш шкідливих забруднювачів Світового океану належать нафта й нафтопродукти, їх щорічно потрапляє сюди 5— 10 млн т, головним чином в результаті втрат при добуванні нафти з морських родовищ, аварій танкерів, берегового стоку тощо. Так, внаслідок аварії танкера «Екссон валдіз», що стався в 1990 р. поблизу Аляски, в море потрапило 40 тис. т нафти. Величезні нафтові плями були рознесені морськими течіями й вітром далеко від місця аварії, забруднивши значні ділянки узбережжя, спричинивши загибель тисяч тюленів, морських птахів, риби тощо. А в 1991 р. внаслідок війни між Кувейтом та Іраком (відомої як операція «Буря в пустелі») нафта з підірваних танкерів і нафтопроводів вкрила 1550 км поверхні Перської затоки і 450 км берегової смуги, де загинула велика кількість морських черепах, дюгонів, птахів, крабів та інших тварин.

Нафтова плівка на поверхні моря пригнічує життєдіяльність морського фітопланктону, що є одним із головних постачальників кисню в земну атмосферу, порушує тепло- і вологообмін між океаном і атмосферою, губить мальків риб і інших морських організмів.

Моря й океани забруднюються також твердими відходами — промисловими й побутовими, їх в Світовому океані накопичилось вже понад 20 млн т. Більшість із них містять сполуки важких металів та інші шкідливі речовини, що згубно діють на морську фауну й флору. В Світовий океан потрапила велика кількість радіоактивних речовин внаслідок випробувань атомної зброї, роботи атомних реакторів військових підводних човнів і криголамів, скидання контейнерів з відходами атомних електростанцій тощо. Загальна кількість радіоактивності, принесеною людиною в Світовий океан, становить 1,5-109 Кі, в той час як під час чорнобильської аварії в атмосферу було викинуто 5-107Кі, тобто в ЗО раз менше.

Найбільше забруднення Світового океану відбувається в його мілководній прибережній зоні. Шельф океану — це райони, де більшість морських організмів проводить значну частину свого життя; до того ж саме тут мільйони рибалок заробляють собі на життя, а ще більша кількість людей відпочиває.

Проблема захисту Світового океану нині стала однією з найактуальніших, вона стосується всіх країн, навіть тих, що не мають безпосереднього виходу до океану. З огляду на це ООН розроблено й прийнято кілька важливих угод, що регулюють судноплавство, рибальство, добування корисних копалин із морських родовищ тощо. Найбільш відомою з них є угода, підписана більшістю країн світу в 1982 р., що дістала назву «Хартія морів».

Забруднення атмосфери

Основними і найбільш дійовими методами боротьби з забрудненнями атмосфери е економічні. В багатьох розвинених країнах діє продумана система заохочувальних i заборонних заходів, які допомагають уникнути забруднень. Фірми, що впроваджують безвідхідні технології, новітні системи очисних фільтрів тощо, отримують значні податкові пільги, що дає її переваги над конкурентами. У той же час ті фірми, що забруднюють атмосферу,

Змушені платити дуже великі податки и штрафи. У багатьох країнах, крім державних санітарно-епідеміологічних служб, за станом атмосфери слідкують також численні громадські організації («зелені» товариства). У Швейцарії, наприклад, власник фабрики може отримати таке повідомлення: «Ваша фабрика забруднює повітря понад встановлені норми. Якщо Ви не встановите очисних фільтрів i не ліквідуєте забруднення, наша екологічна організація розпочне в пресі кампанію проти Baшої продукції, в результаті чого збитки Baшої фірми перевищать ті витрати, які Вам потрібні для встановлення системи очищення». Як правило, такі попередження діють дуже ефективно, оскільки отримати ярлик забруднювача природного серед свища в цій країні рівноцінно швидкому економічному краху — ніхто не буде купувати продукції «брудної» фірми.

Велике значення має виховна и просвітницька робота. В тій же Швейцарії дітям із самого раннього віку пояснюють, що для їxньої країни, де нема практично таких корисних копалин, чисте повітря, чисті озера і ріки є основним національним багатством. Всім відомі гірські швейцарські курорти з їхнім кришталево-чистим повітрям, сліпучо-білими лижними трасами, небесною блакиттю гірських озер. Кожний швейцарець із молоком матері сприймає любов до своєї прекрасної країни, !і для нього блюзнірством є сама навіть думка про те, що можна зазіхати на цю красу и чистоту.

Існують також організаційні, технологічні й інші засоби боротьби з забрудненнями атмосфери.

1. Зменшення кількості ТЕС за рахунок будівництва більш потужних, забезпечених новітніми системами очищення и утилізації (корисного використання) газових і пилових викидів. Як відомо, одна потужна ТЕС забруднює повітря менше, ніж сотня котелень тiєї ж сумарної потужності. Гази, що виходять із топок ТЕС, перш ніж потрапити в атмосферу, очищаються в спеціальних установках. Деякі країни навіть мають з цього економічну вигоду. Наприклад, Франція забезпечує свої потреби в сірчаній кислоті за рахунок SC-2, що вловлюється з відхідних газів и TEC (власних родовищ сірки, з якої в наших країнах виготовляється сірчана кислота, у Франції нема).

2. Очищення вугілля до його надходження в топки ТЕС від піриту (сірчаного колчедану, FeS2). Це стає дедалі необхіднішим у зв'язку з надходженням в топки ТЕС вугілля чимраз нижчої якості зі значним вмістом піриту. Ефективне очищення вугілля зменшує вміст сірчаних окислів у димах ТЕС на 98—99 %.

3. Замша вугілля та мазуту для ТЕС екологічно чистішим паливом — газом. ТЕС, що працюють на природному газі, крім СО2 і окислів азоту (останні теж можна вловити з диму), не викидають в повітря шкідливих газів.

4. Регулювання двигунів внутрішнього згоряння в автомобілях, установка на них спеціальних каталізаторів, що нейтралізують чадний газ до СО2, заміна шкідливого етильованого бензину (який забруднює повітря свинцем) на екологічно менш шкідливий.

5. Озеленення міст і селищ.

6. Правильне планування житлових і промислових районів у межах міста. Їх треба розташовувати якомога далі один від одного, а між ними обов'язково створювати зони зелених насаджень, а автомобільні траси з напруженим рухом (особливо вантажівок) планувати за межами житлових районів.

7. Використання звукопоглинаючих матеріалів при будівництві житлових і промислових будинків.

8. Проведення ЛЕП за межами сіл і міст.

4. Чиста вода - основа здоров’я людини

На Землі не існує жодного живого організму, в якому немає води, навіть найпростішого! Відомо, що рослини на 80-99% складаються з води, тварини – на 60-75 % , а місячний ембріон людини аж на 97 %. Коли народжується дитина, то вода – це 75-80 % від її загальної маси. У дорослої людини процентне співвідношення води від її загальної маси тіла – близько 65 %, а в людей похилого віку – 55-60 %. Отож, можна зробити висновок, що старість – це не що інше, як сухість організму. Печінка дорослої людини щодня прокачує через себе близько двісті літрів рідини.

Протягом життя людина в середньому випиває і, відповідно, виділяє приблизно 75 т води. У рідкому середовищі відбуваються процеси травлення і засвоєння організмом поживних речовин. Завдяки воді з організму виводяться шкідливі продукти обміну – сеча, піт. Як стверджують спеціалісти, без їжі людина може прожити два місяці, а без води не проживе і п’яти днів. При втраті 2 % води людина відчуває спрагу, при втраті 6-8 % може втратитись свідомість, а при 10 % - з’являються галюцінації, людина не може нічого ковтати. Втрата 10-20 % води для людини - небезпечна для життя.

Таким чином, ми бачимо, що вода – це найважливіша на нашій планеті рідина. У воді зароджується життя. Без неї неможливе існування рослин і тварин. Життя є лише там, де є вода і, навпаки, де знаходиться вода, там є життя. За словами академіка В.І. Вернадського: „Вода без життя в біосфері невідома”.

Тому не можна оминути тему значення води для здоров’я. Передусім відмітимо, що вода це те, що ми п’ємо. За висновкам Весвітньої організації охорони здоров’я більше 80 % відомих сьогодні хвороб пов’язано з незадовільною якістю питної води.

У той же час вода, яку ми напиваємо, може стати найкращими і найефективнішими ліками. Водні процедури, баня, лікування на морі, фонтан в саду – це наше здоров’я.

У всьому світі чиста питна вода стає найнеобхіднішим товаром. Тому індустрія продажу бутильованої води є однією з найприбутковіших і розвивається шаленими темпами. Щорічно продаються понад сто мільярдів літрів води, в основному в пластикових бутлях, що вже є шкідливим для здоров’я. Прибутки в цій галузі вже досягають понад трильйона доларів в рік – це 40% прибутків нафтових компаній і більше доходів фармацевтичних компаній. Торгувати водою найближчим часом буде прибутковіше, ніж нафтою.

У кожній країні є служба, яка на державному рівні контролює якість питної води, що надходить через водопровідну систему населенню. Але, не дивлячись на це, від її якості хочеться сподіватись кращого. Поки вода дійде у квартиру з місця, звідки йде її постачання, вона проходить через сотні кілометрів труб. У ній розчиняється безліч домішок, оскільки вода є універсальним розчинником.

Недоочищена вода призводить до виникнення безлічі хвороб, наприклад, каміння в нирках, гастритів і виразок, онкології. Тому перед вживанням воду необхідно очищати. Для цього існують різні види фільтрів, а також є методики, як це можна робити вдома в побутових умовах. Але є ще один варіант приготування якісної води, який на думку академіка К.Г. Короткова, є одним з найоптимальніших і найякісніших – кружка для структуризації води Корпорації „Хуа Шен”.

Саме від якості води, яку ми напиваємо, залежить стан нашого здоров’я, якість нашого життя. Вода варта того, щоб ми цікавились, що ми п’ємо і зробили все можливе, щоб ця вода була чистою і фізіологічно повноцінною.

Скажи мені, скільки ти п’єш, і я скажу, що в тебе болить, — так можна перефразувати відоме прислів’я. Ізраїльські лікарі запевняють, що багато хвороб мають лише одну причину — хронічну нестачу рідини. І це правда. Вода очищає наше тіло зсередини так само, як водяний струмінь змиває бруд зовні. Разом з водою з організму виводяться шкідливі речовини і токсини. Основна частина цього процесу відбувається в нирках, де утворюється сеча. Коли води недостатньо, кількість сечі зменшується, а концентрація токсинів у крові зростає. З’являються симптоми інтоксикації — головний біль, загальне нездужання, відчуття втоми. Нестача води шкодить і самим ниркам — у них накопичуються солі, які з часом перетворюються на ниркові камені.

А група британських учених на чолі з Девідом Льюїсом нещодавно довела, що недостатня кількість вжитої рідини може бути причиною хронічного нежитю і частих застуд, бо суха слизова оболонка носа і горла не може протистояти мікробам і вірусам. Щоб боротися з непроханими гостями, слизова має бути вологою, а для цього потрібно багато пити. За даними Льюїса, люди, що випивають на день менше 3 склянок води, страждають від застуди і хронічного нежитю в п’ять разів частіше, ніж ті, хто випиває 8 склянок. Нестача рідини призводить також до стійких запорів.

Людину, яка «не дружить» зі склянкою води, можна легко впізнати по шкірі. Вона має нездоровий колір, на ній чіткіше виступають зморшки. Не випадково знамениті манекенниці і голівудські актриси починають розповідь про свою дієту із згадки про воду — без двох літрів мінералки зірки не уявляють свого дня.

TRABAJO INDIVIDUAL

Leer atentamente el texto, sacar todos los términos referidos al tema "Ecología", buscar sus equivalentes en ucraniano y preparar un resumen del texto en ucraniano: