РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МИТНО-ТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬО-ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ВСТУП

Агропромислове виробництво належить до однієї з головних сфер, яка забезпечує 16% внутрішнього валового продукту держави. Загальновідомо, що за нормальних умов господарювання 1% зростання виробництва сільськогосподарської продукції забезпечує 3-4% зростання внутрішнього валового продукту. Але економічні можливості аграрного сектора України використовуються не повністю.

Особливої актуальності в останні роки набуває проблема визначення перспективних напрямків розвитку зовнішньоекономічної діяльності щодо українського зерна, насіння соняшнику, олії, цукру з метою збільшення конкурентоспроможності цих видів товару. Україна, враховуючи експортний потенціал, традиційно вважалася житницею Європи, найбільшим постачальником цукру для країн бувшого СРСР, а по експорту насіння соняшнику і соняшникової олії займала провідне місце в світі.

Проте, в силу ряду причин в останній період в Україні відбуваються величезні зміни від традиційного експорту значної кількості відповідної продукції до необхідності імпорту її.

До причин, що обумовили ці явища, відноситься недосконалість державних механізмів регулювання експортних та імпортних операцій. Тому, як з науково-методологічної, так і з народногосподарської точки зору, пошук науково обґрунтованих підходів в регулюванні економічних важелів через систему оподаткування зовнішньоекономічної діяльності при експортно-імпортних операціях з зерном, насінням соняшнику, соняшниковою олією та цукром з метою збільшення надходжень в бюджет валютних коштів, гарантування продовольчої безпеки та підвищення конкурентоспроможності продукції є досить актуальним.

Важливе місце в податковій системі України займає оподаткування зовнішньоекономічної діяльності. При цьому останнє регулюється не податковим законодавством, а Законом "Про Єдиний митний тариф". З розвитком світової торгівлі історично сформувалися два основних напрямки зовнішньоекономічної політики держав: лібералізм та протекціонізм. Дискусія між прихильниками цих напрямків започаткована кілька століть тому і триває до цього часу. Митні та немитні регулятори зовнішньої торгівлі є дієвими інструментами здійснення політики лібералізації або протекціонізму.

Практичні проблеми регулювання міжнародних економічних відносин за допомогою митно-тарифної політики знайшли відображення у світовій економічній теорії. Перші спроби осмислення та обґрунтування доцільності застосування митно-тарифних регуляторів як заходів впливу на зовнішньоекономічні зв’язки були здійснені у працях меркантилістів, засновників класичної економічної теорії А.Сміта та Д. Рікардо, представників неокласичної теорії міжнародної торгівлі Дж. Ст. Мілля, А.Маршалла, Ф. Еджворта та дослідників державної економічної політики Дж. Кейнса, В. Ойкена, Я. Тінбергена. Вагомий внесок у дослідження ролі митної системи та її використання в зовнішньоекономічній політиці держави зробили відомі вчені Е. Хекшер , Б. Олін, В.Столпер, П. Самуелсон, В. Леонтьєв, Р. Болдвін, Б. Джагдіш, П. Ліндерт, П. Кругман, М. Обстфельд, ,Ф.Ліст, Ф. Рут, Г. Флемм.

У сучасній економічній літературі проблеми теорії та практики митно-тарифної політики висвітлюються у працях російських вчених Є.Авдокушина, Е.Бабіна, І.Балабанова , М.Богуславського, К.Борисова, Б.Габричидзе, та ін.

Використання інструментів митно-тарифної політики в умовах трансформування економічної системи розглянуто у наукових працях українських авторів: В.Андрійчука, І.Г.Бережнюка, В.Будкіна, І.Бураковського, Бутинця Ф.Ф, А.Гальчинського, В.Гейця, О.П.Гребельника,М.Дудченка, та ін.

Проте питання моніторингу українського ринку сільськогосподарської продукції потребують подальшого наукового дослідження.

Актуальність теми полягає в аналізі ефективності митно-тарифного регулювання продукції рослинництва в Україні, особливо в умовах вступу України в СОТ. Одна з основних переваг членства в СОТ — можливість отримати кращий доступ на експортні ринки. До нових членів зазвичай застосовується принцип режиму найбільшого сприяння, і учасники ухвалених раніше угод не можуть здійснювати до них таку дискримінаційну політику, як раніше.

Також, вступ до СОТ забезпечує лібералізацію доступу українських товарів на ринки світу шляхом зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу українських товарів практично на всі найважливіші товарні ринки розвинених країн світу і, відповідно, сприятиме збільшенню валютних надходжень від експорту вітчизняної продукції. Це забезпечено отриманням режиму найбільшого сприяння у торговельному просторі всіх країн — членів СОТ, тобто одночасне покращання умов торгівлі з 150-ма країнами світу, на долю яких припадає понад 95% світової торгівлі.

Мета цієї роботи – визначення ролі митно-тарифного регулювання продукції рослинництва у розвитку економічної системи України, та розробка пропозицій по удосконаленню системи оподаткування експортно-імпортних операцій щодо продукції рослинництва та продуктів її переробки; предметом дослідження є теоретичні, методологічні і прикладні аспекти оподаткування експортно-імпортних операцій (митні та не митні важелі регулювання, ПДВ) з продукцією рослинництва та продуктами її переробки; об'єктом дослідження є податкові відносини між суб'єктами, що приймають участь в експортно-імпортних операціях на ринку зерна, насіння соняшнику, соняшникової олії , цукру, та система митно-тарифних відносин як регулятивний механізм функціонування міжнародних економічних зв’язків.

РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МИТНО-ТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬО-ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ