При призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'як­ шують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті

Якщо будь-яка з обставин, що пом'якшує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні пока­ рання як таку, що його пом'якшує.

1. Обставини, які пом'якшують покарання, маючи відповідну систему, характери­
зують відносно знижений ступінь суспільної небезпеки особи злочинця та вчиненого
ним діяння, слугують критерієм індивідуалізації покарання.

2. З'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину
мають бути добровільними, тобто базуватися на внутрішньому переконанні особи. Змі­
стом зізнання є відомості про підготовлюваний, вчинюваний або вчинений злочин. За­
кон не встановлює мотивів з'явлення із зізнанням, а також, до кого саме особа повинна
з'явитися із зізнанням, щоб така її поведінка була визнана обставиною, яка пом'якшує
покарання, але мається на увазі, що ним є компетентний орган державної влади або
його відповідна службова особа.

Щире каяття характерне тим, що воно засноване на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через її щирий осуд, визнання вини і готовність підлягати кримінальній відповідальності. Визнання вини під тиском зібраних у справі доказів не свідчить про щире каяття винного у вчиненні злочину.

Сприяння розкриттю злочину здійснюється добровільно у будь-якій формі: по­відомлення правоохоронним органам або суду фактів, надання доказів, іншої інформа­ції про свою злочинну діяльність та/або таку діяльність інших осіб. Таке сприяння має бути активним, тобто певною мірою ініціативним та енергійним.

3. Добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди
здійснюється винним з власної ініціативи до винесення обвинувального вироку суду.
Збитки є шкодою майнового характеру, вираженою в грошовій формі. Вони можуть
виражатися у знищенні майна, посівів, насаджень, втраті годувальника, заробітної пла­
ти у зв'язку з інвалідністю тощо. Усунення заподіяної шкоди може виявитися, напри­
клад, у відновленні попереднього стану предмета злочинного посягання, поверненні
викраденого або рівноцінного майна, наданні потерпілому коштів, які він витратив у
зв'язку зі злочинним посяганням (наприклад, на лікування чи ремонт автомобіля) тощо.
Компенсацію винним моральної шкоди також слід розглядати як обставину, що
пом'якшує покарання. Добровільне відшкодування завданого збитку або усунення за­
подіяної шкоди може розглядатися судом як обставина, що пом'якшує покарання, неза­
лежно від того, здійснені вони до викриття злочину, в період його розслідування чи
судового розгляду. Не є обов'язковим при цьому особисте відшкодування винним зав­
даного збитку або усунення заподіяної шкоди. Вони можуть бути здійснені за його
дорученням або на прохання й іншими особами як за рахунок винного, так і за рахунок
цих осіб. Добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди
має бути повним. У тих випадках, коли воно є частковим, суд може врахувати це як
обставину, яка характеризує особу винного (п. З ч. 1 ст. 65).

4. Вчинення злочину неповнолітнім може бути визнано обставиною, яка пом'якшує
покарання, тоді, коли злочин вчинено особою, яка до його вчинення не досягла 18-річ-
ного віку. Визначення цієї обставини пом'якшуючою ґрунтується на тому, що неповно­
літнім властиві недостатня вольова та інтелектуальна зрілість, нестриманість емоцій, ім­
пульсивність поведінки, які не завжди дають їм можливість у складних життєвих ситуа­
ціях правильно визначити свою поведінку, дати їй належну з правової точки зору оцінку.

5. Вагітність у медичній науці розглядають як фізіологічний процес, під час якого
її організмі жінки із заплідненої яйцеклітини розвивається плід, здатний до внутріш­
ні.оутробного життя. Цей процес має певний негативний вплив на психіку жінки, ви-
і пікаючи у неї роздратування, неврівноваженість, надмірну збудженість, гарячковість,
ЩО знижує можливості самоконтролю за власною поведінкою, може призводити до не-
I іскватної оцінки нею життєвих обставин і вчинення протиправного діяння. З огляду
п.і це, визнання вчинення злочину жінкою в стані вагітності обставиною, що
пом'якшує покарання, є цілком обгрунтованим.

6. Збіг тяжких особистих, сімейних чи інших обставин означає наявність таких
Негативних обставин, які заподіюють особі страждання, негативно впливають на її пси-
КІку,можуть викликати у неї стан розпачу, надмірну дратівливість, гарячковість, що не
і мрияє належному здійсненню самоконтролю поведінки. Перелік вказаних обставин
Мконом не визначено. Судова практика визнає ними, зокрема: смерть або тяжку хворо­
бу рідної чи близької особи; хворобу винного; втрату ним роботи; складні житлові умо-

подружню зраду або іншу подію, що спричинила конфлікт у сім'ї; важкий матері-і п.ний стан; проживання підлітка в сім'ї п'яниць чи наркоманів. Ці обставини нерідко і і имулюють девіантну поведінку особи.

Для визнання цих обставин такими, що пом'якшують покарання, необхідно встано-иіпи об'єктивний зв'язок між даними обставинами і вчиненим злочином. Видається, ЩО така обставина, як важкий матеріальний стан, не може визнаватися такою, що пом'якшує покарання при вчиненні, наприклад, зґвалтування. Це стосується й обста-ііин, що виникли внаслідок аморального і протиправного способу життя самого винно-m Гак, важкий матеріальний і сімейний стан, який став наслідком систематичного пи-иі і на чи вживання наркотичних засобів, не може визнаватися обставиною, яка пом'якшує покарання при вчиненні корисливих злочинів. Тому суд повинен не лише ММзати у вироку на наявність цих обставин, а й розкрити їх зміст та обґрунтувати ім'я юк із вчиненим злочином.

7. Вчинення злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну, служ-
■'I чи іншу залежність означає, що при вчиненні злочину свобода вольової поведін-

і И винної особи була обмежена зазначеними обставинами.

Погроза - це висловлення реального наміру заподіяти особі або її близьким фізич-

майнову або моральну шкоду, поєднане з вимогою вчинити злочин. Залежно від

форми виразу вона може бути словесною, письмовою, у формі конклюдентних дій (же-

I ми, демонстрації зброї), інших дій, спрямованих на примушування особи до вчинення

мну.

Примус щодо особи виявляється у застосуванні до неї психічного (погрози) чи фі-ІИЧНОГО насильства. Фізичне насильство - це протиправний вплив на організм іншої

.... ини шляхом нанесення ударів, побоїв, мордування тощо, який вчиняється проти її

И и і спричинює їй фізичну і моральну шкоду. Психічне насильство щодо особи може ■чвлятися у погрозі або застосуванні фізичного насильства щодо її близьких з метою -нгексті ст. 66 - змусити цю особу до вчинення злочину.

і;істосування примусу до особи з метою спрямування її поведінки в бажаному для

мого напрямі може повністю або певною мірою позбавляти цю особу можливості

іувати своїми вчинками. Згідно з ч. 1 ст. 40 не є злочином діяння особи, яка заподія-

нкоду правоохоронюваним інтересам, вчинене під безпосереднім впливом фізично-

іримусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками. У тих випадках,

н особа внаслідок фізичного примусу зберігала можливість керувати своїми діями, а

■ •/к у випадках застосування психічного примусу, питання про кримінальну відпові-

ІЬНІсть вирішується за правилами крайньої необхідності (ст. 39). Якщо ж така особа

ініає кримінальній відповідальності, то вчинення злочину під впливом погрози,

мусу враховується судом при призначенні покарання як обставина, що пом'якшує

ірання. Застосування до особи фізичного чи психічного примусу в ряді випадків

ірює самостійні склади злочинів (наприклад, статті 115, 120-122, 125-127, 129).

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Розділ XI

І іі

67

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Матеріальна залежність — це таке становище винного, при якому він повністю або частково перебуває на утриманні особи, яка схилила його до вчинення злочину, або має перед цією особою зобов'язання майнового характеру. До числа цих осіб можуть належа­ти батьки, опікуни, кредитори, спадкоємці та інші особи, які забезпечують винного жит­лом, харчуванням, одягом, грошима, або надали йому майно чи вигоди майнового харак­теру. Службовою є залежність винного від іншої особи в силу підпорядкованості або підконтрольності їй за посадою чи виконуваною роботою, що фунтується на побоюванні негативної оцінки його службової діяльності, бути звільненим з роботи, пониженим в посаді, позбавленим премії тощо, або на його очікуванні підвищення в посаді, матеріаль­ної або іншої винагороди. Інша залежність - будь-яка інша, крім зазначеної вище, залежність винного від того, хто схиляє його до вчинення злочину, яка виникла через певні життєві обставини і внаслідок якої він відчуває себе зобов'язаним перед такою особою або певною мірою підкорений їй (наприклад, винний зобов'язаний їй рятуван­ням життя своєї дитини або від неї залежить включення його до виборчого списку пар­тії, або їй відомі відомості, які винний бажає зберегти в таємниці). Така залежність мо­же бути обумовлена родинними, партійними, релігійними або іншими відносинами.

8. Під сильним душевним хвилюванням, викликаним неправомірними або амораль­
ними діями потерпілого, розуміються сильні, такі, що швидко виникають та бурхливо
протікають, короткочасні стани психіки винного, причиною яких була неправомірна або
аморальна поведінка потерпілого. Такий психічний стан спричинює жах, відчай, лють
особи, що звужує її здатність значною мірою усвідомлювати свої дії або керувати ними.

Причиною виникнення сильного душевного хвилювання можуть бути будь-які не­правомірні, у т. ч. злочинні, або аморальні дії потерпілого. При цьому важливим є те, що стан сильного душевного хвилювання виник відразу після вчинення потерпілим вказаних дій, а не через значний проміжок часу після цього. Протиправні або аморальні дії можуть бути спрямовані не лише проти самого винного, а й проти його рідних, близь­ких або інших осіб, суспільства, держави тощо.

9. Вчинення злочину з перевищенням меж крайньої необхідностіозначає, що
злочин було вчинено в умовах крайньої необхідності, але з перевищенням її меж (див.
коментар до ст. 39).

10. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної
діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане з вчиненням зло­
чину у випадках, передбаченихКК, може бути визнано обставиною, яка пом'якшує
покарання, лише у разі вчинення особою, яка виконує зазначене завдання, умисного
особливо тяжкого злочину, пов'язаного з насильством над потерпілим, або умисного
тяжкого злочину, пов'язаного із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження потерпі­
лому чи настанням інших тяжких або особливо тяжких наслідків (ч. 2 ст. 43). При цьо­
му така особа не може бути засуджена до довічного позбавлення волі, а покарання у
виді позбавлення волі не може бути призначене їй на строк, більший, ніж половина мак­
симального строку позбавлення волі, передбаченого законом за цей злочин (ч. З ст. 43).

11. Наведений у ст. 66 перелік обставин, які пом'якшують покарання, неє вичерп­
ним. При призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують, й
інші обставини, не зазначені у цій статті. Ними,зокрема, можуть бути: вчинення зло­
чину вперше; визнання вини особою, що вчинила злочин; молодий вік цієї особи; пози­
тивна характеристика за місцем праці, навчання чи проживання; стан її здоров'я; наяв­
ність малолітніх дітей чи інших осіб на її утриманні.

12. Згідно з ч. З ст. 66, якщо будь-яка з обставин, що пом'якшує покарання, у т. ч.
прямо не визначена у ч. 1 ст. 66, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу
як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її
при призначенні покарання як таку, що його пом'якшує. Так, не може бути врахована
як вказана обставина вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання,
викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого, при засудженні осо­
би за статтями 116 і 123, в яких вона є обов'язковою ознакою складу злочину.

Стаття 67. Обставини, які обтяжують покарання

1. При призначенні покарання обставинами, які його обтяжують, визна­
ються:

1) вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів;

2) вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою (частина друга
або третя статті 28);

3) вчинення злочину на ґрунті расової, національної чи релігійної ворож­
нечі або розбрату;

4) вчинення злочину у зв'язку з виконанням потерпілим службового або
громадського обов'язку;

5) тяжкі наслідки, завдані злочином;

6) вчинення злочину щодо малолітнього, особи похилого віку або особи,
що перебуває в безпорадному стані;

7) вчинення злочину щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у
стані вагітності;

8) вчинення злочину щодо особи, яка перебуває в матеріальній, службовій
чи іншій залежності від винного;

9) вчинення злочину з використанням малолітнього або особи, що страж­
дає психічним захворюванням чи недоумством;

10) вчинення злочину з особливою жорстокістю;

11) вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного
стану, інших надзвичайних подій;

12) вчинення злочину загальнонебезпечним способом;

13) вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння
або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих
засобів.

2. Суд має право, залежно від характеру вчиненого злочину, не визнати
будь-яку із зазначених у частині першій цієї статті обставин, за винятком
обставин, зазначених у пунктах 2, 6, 7, 9, 10, 12, такою, що обтяжує покарання,
навівши мотиви свого рішення у вироку.

3. При призначенні покарання суд не може визнати такими, що його обтя­
жують, обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

4. Якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті
Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його
кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання
як таку, що його обтяжує.

1. Обставини, що обтяжують покарання,- це визначені у КК фактори, які характе-
) ють підвищений ступінь суспільної небезпеки особи винного та вчиненого ним

і ючину.

І la відміну від обставин, які пом'якшують покарання, закон (ст. 67) встановлює ви­нний перелік обставин, які обтяжують покарання. Тому суд не вправі визнавати як

і що обтяжують покарання, обставини, які не вказані у ст. 67, і має чітко дотриму-111 пся змісту обставин, визначених у ч. 1 ст. 67.