Главная Обратная связь
Дисциплины:
Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)
Практика вживання багатозначних слів, омонімів, синонімів, антонімів і паронімів
|
|
Найчастіше у професійному мовленні зустрічаються ситуації, коли при неправильному розумінні значень слів у російській і українській мовах, морфем в однокорінних словах виникає явище міжмовної синонімії, омонімії або паронімії.
| Типові слова і слово-сполучення, вживання яких викликає труднощі при професійному спілкуванні | Основні значення | Типові помилки | Причини непра-вильного вживання |
| Адрес (вітальний, на честь ювіляра від колективу) Адреса (поштова, домашня) | Письмове, переважно ювілейне привітання, звернене до особи, установи Місце проживання чи перебування особи; місце знаходження установи, а також напис на конверті | Взаємоза-міна слів | Паронімічне зближення слів під впливом рос. багатознач-ного слова адрес |
| Брак (виробничий) Шлюб (вдалий) | Неправильно або невдало вироблені деталі, предмети Реєстрація факту одруження | Взаємоза-міна слів | Міжмовна омонімія під впливом рос. брак |
| Будівельний, рідко будівний (найпередовіший будівельний досвід; суднобудівний, домобудівний) Будівничий (будівнича енергія, сила) | Пов’язаний з будів-ництвом, спорудженням чогось Пов’язаний із творчі-стю, створенням чогось | Взаємоза-міна слів | Паронімічне зближення сліів |
| Відносини (дружні, між-народні, погані) Відношення (математичні, об’єктивні) Стосунки (між людьми) | Взаємини, зв’язки між ким-небудь, між державами Зв’язок між поняттями у математиці, мовознавстві, філософії, архітектурі тощо Стосунки між ким-небудь | Взаємоза-міна слів | Міжмовна полісемія від рос. отношения |
| Військовий (командир, службовець, лікар) Воєнний (блок, союз, альянс) | Який стосується війська Який стосується війни | Взаємоза-міна слів | Міжмовна полісемія від рос. военный |
| Виборний (виборна агітація, посада; виборність правлінь) Виборчий (виборча кампанія, виборчий бюлетень, виборче право) | Рос. «выборный» Рос. «избирательный» | Взаємоза-міна слів | Паронімічне зближення слів |
| Виділяти (найважливіші функції організму) Відокремлювати (уточ-нюючі члени речення) | Акцентувати увагу на чомусь головному Обособлювати від основного | Взаємоза-міна слів | Міжмовна полісемія від рос. выделять |
| Вигляд (загальний, зо-внішній, урочистий) Вид (праці; вид на море; доконаний, недоконаний; серйозний на виду; вид на донецький степ) | Сукупність зовнішніх ознак, вираз Окрема галузь чогось; граматична категорія, що характеризує дію; обличчя, краєвид | Взаємоза-міна слів | Міжмовна полісемія від рос. вид |
| Виключно (для членів правління) Винятково (це питання має виняткове значення) | Лише, тільки Дуже, особливо, надзвичайно | Взаємоза-міна слів | Міжмовна полісемія (рос. исклю-чительный) |
| Вирішення (проблеми, питання) Рішення (про виділення коштів; правильне рішення) | Доходження якогось висновку; знаходження відповіді Спосіб вирішення, зображення, розв’язання чого-небудь; розпорядження орга-нізації; продуманий намір зробити щось | Взаємоза-міна слів | Паронімічне зближення слів під впли-вом рос. решение |
| Витрати (бюджетні, воєнні, транспортні, позапланові; виробництва; на заробітну плату, на освіту) Затрати (великі, кап-тальні, матеріальні; засобів праці; на одну гривню товарної продук-ції; скорочувати, збільшу-вати) | Кошти, гроші, витрачені на що-небудь Гроші, матеріальні цінності, енергія, сила, праця, що затрачені на що-небудь | Взаємоза-міна слів | Паронімічне зближення слів |
| У кінці села Наприкінці століття | Про територію, предмет Про час | Поширене вживання першого варіанту | Міжмовна синонімія від рос. в конце |
| Гармонійний (гармонійна людина, гармонійне поєд-нання) Гармонічний (ряд, аналіз) | Злагоджений, мило-звучний, стрункий Заснований на прин-ципах гармонії | Взаємоза-міна слів | Міжмовна полісемія від рос. гармони-ный |
| Громадський (громадські інтереси, організації, доручення) Громадянський (грома-дянські права; громадянська війна, свідомість) | Від «громада». Не державний, не служ-бовий, добровільний Від “громадянин”. Належить до держави | Взаємоза-міна слів | Паронімічне зближення слів |
| Дипломант (конкурсу) Дипломник (студент) Дипломат (з Німеччини) | Переможець конкурсу Автор дипломної ро-боти Працівник посольства, представник іншої держави | Непра-вильне вживання слів | Паронімічне зближення слів |
| Дільниця (виборча, ви-робнича) Ділянка (фронту, дослідна) | Адміністративно са-мостійний об’єкт або виробничий вузол на залізниці, шахті, бу-дівництві Частина якої-небудь поверхні, земельної площі; частина фронту | Взаємоза-міна слів | Міжмовна полісемія від рос. участок |
| Додержувати (тиші, по-рядку, дисципліни) Додержуватися (погля-дів, ідей, класифікації) | Виконувати щось точно, забезпечувати наявність чогось Бути прихильником якоїсь думки, поглядів, переконань; керуватися ними у своїх діях | Взаємоза-міна слів | Паронімічне зближення слів |
| Дружний (народ, колектив, виступ, дружна бригада) Дружній (тон, клімат, жарт, шарж; дружня країна) | Згуртований, одно-стайний, який відбу-вається злагоджено Доброзичливий, при-хильний, дружелюбний | Взаємоза-міна слів | Паронімічне зближення слів |
| Завдання (важке, складне, бойове, політичне, економічне) Задача (важка, складна задача з математики, тригонометрії) | Те, що заплановано для виконання Питання, переважно математичного ха-рактеру, яке розв’я-зується за допомогою обчислень за визна-ченою умовою | Взаємоза-міна слів | Міжмовна полісемія від рос. задача |
| Загальноприйнятий (за-гальноприйнята норма поведінки) Загальноприйнятний (загальноприйнятна пропозиція) | Визнаний усіма, узвичаєний Такий, що його всі можуть визнати, при-йняти | Взаємоза-міна слів | Паронімічне зближення слів |
| Запитання (учнів) Питання (складне питання) | Пряме значення Переносне значення (проблема, справа) | Взаємоза-міна слів | Міжмовна полісемія від рос. во-прос |
| Зараз (зроблю) Тепер, нині, сьогодні (колись – тепер; Тепер переходимо) | Момент розмови (цієї миті, секунди) У наш час, останнім часом | Уживання варіантів У те-перішній час, тепер | Нерозріз-нення зна-чень або вплив рос. В настоящее время |
| Засвоювати (науку, теорію, погляди; вуглекислий газ) Освоювати (багатства природи, навколоземний простір, кошти, гроші; виробництво, нові профе-сії) | Сприймати щось нове, робити його звичним; вбирати в себе Робити придатним для народного господарства, використовувати; за допомогою навчання опанувати щось | Взаємоза-міна слів | Міжмовна полісемія під впливом рос. осваивать (осваивать науку, бо-гатства) |
| Засіб (спілкування, технічні засоби; виробництва; простий засіб) Знаряддя (праці) Кошти (грошові) Спосіб (вирішення проблеми, найпростіший спосіб) | Знаряддя, прийом для досягнення чого-небудь Знаряддя для здійснення якоїсь діяльності Гроші, кредити Система дій для виконання якоїсь роботи | Взаємоза-міна слів | Міжмовна полісемія під впливом рос. средство (способ) |
| Заснований (університет) Оснований (на реальних фактах) | Створений, розпочатий Той, що базується на чомусь | Взаємоза-міна слів | Міжмовна полісемія під впливом рос. основанный |
| Застава (майна, грошей) Запорука (успіху, дружби, відродження) | Забезпечення обов’-язків, позики під щось Доказ, забезпечення чого-небудь | Уживання слова застава у значенні запорука | Міжмовна полісемія під впливом рос. залог: Залог имущест-ва, успеха |
| Зумовлювати (ці процеси зумовлені появою нових виробничих відносин) Обумовлювати (спец-альним пунктом угоди) | Бути причиною чогось Обмежувати якоюсь умовою | Взаємоза-міна слів | Паронімічне зближення слів |
| Зупинятися, спинятися (автобус зупиняється, спиняється) Спинятися (спинимося на цьому питанні, він не перед чим не спиняється) | Пряме значення Тільки переносне значення | Уживан-ня у прямому і перенос-ному зна-ченнях | Нерозріз-нення зна-чень |
| Керівництво (загальне, колективне, організаційне; обласне, місцеве) Управління (органи дер-жавного управління, управління приватизацією) | Спрямування чиєїсь діяльності, очолювання чогось; керівний склад установи Діяльність органів державної влади, ве-ликий підрозділ установ | Взаємоза-міна слів | Нерозуміння понятійних синонімів |
| Навчальний (заклад, процес, посібник, корпус; навчальна аудиторія, установа) Учбовий (літак, плац). | Пов’язаний з процесом навчання Предмет, на якому здійснюється навчання (розмовне, рідко) | Поширене уживання стилісти-чного си-ноніма учбовий | Міжмовна омонімія під впливом рос. учебный |
| На протязі (біля дверей сидіти холодно) Протягом (хвилини, години, доби) | Різкий струмінь повітря, що продуває Час тривання, існування якоїсь дії, процесу | Поширене уживання слово-сполу-чення на протязі | Паронімічне зближення слів під впливом рос. на протяжении |
| Наступний (день, тиждень, зупинка) Подальший, дальший (життя, доля, робота) | Конкретні, визначені поняття Абстрактні, процесу-альні поняття | Уживання слова слідуючий | Міжмовна синонімія від рос. следующий |
| Область (Донецька область) Сфера (постачання, послуг) Галузь (виробництва, хімічна галузь) | Певна адміністративна територія Те, що відноситься до напрямку постачання або виробництва | Уживання слова область в усіх ви-падках | Міжмовна полісемія від рос. область |
| Освічений (освічена людина, освічене суспільство) Освідчений (у коханні) | Який має освіту, культурний Який зробив пропо-зицію одружитися | Взаємоза-міна слів | Паронімічне зближення слів |
| Особистий (особисті речі; особистий підпис, кабінет, досвід, внесок) Особовий (склад, рахунок, займенник; особова справа) Особливий (вчинок, день, особлива дата) | Який належить певній особі Який стосується ок-ремої людини Той, що виділяється, неординарний | Взаємоза-міна слів | Паронімічне зближення слів. У перших двох випадках під впливом багатознач-ного рос. личный |
| Первинний (первинна продукція; організація; ознака, якість) Первісний (стан, первісна епоха; задум, матеріал, форма ) | Початковий, що з’я-вився раніше вторин-ного; початкова ланка якоїсь структури Який існував у най-давніші періоди; який існував спочатку | Взаємоза-міна слів | Міжмовна полісемія під впливом рос. первичный |
| Передусім (Передусім скажемо про те, що…) | У першу чергу | Написання слова окремо | Міжмовна синонімія від рос. прежде всего |
| Писемний (писемна форма мовлення, писемна людина) Письмовий (твір) | Абстрактні, процесу-альні поняття Конкретні, визначені поняття | Взаємоза-міна слів | Міжмовна полісемія від рос. письменный |
| Повноваження (строк повноважень продовжено) Уповноваження (за упов-новаженням райвиконкому відряджається) | Права певної особи на дії від імені когось Надання якійсь особі прав діяти від імені когось або чогось | Взаємоза-міна слів | Паронімічне зближення слів |
| Позбавити (прав, гро-мадянства) Позбавитися (аварійного стану) Позбутися (поганого працівника) | Відібрати щось у когось Запобігти чомусь, по-передити щось непрємне Звільнитися, врятува-тися від чогось, уникнути чогось не-приємного, втратити когось, щось | Взаємоза-міна слів | Паронімічне зближення слів |
| Показник (економічний, можливостей) Покажчик (дивись по-кажчик на останній сторінці звіту) | Наочне вираження чогось (у цифрах, графічно); те, з чого можна судити про розвиток і хід певного явища Напис, стрілка, що вказує на щось; до-відник | Взаємоза-міна слів | Паронімічне зближення слів |
| Привид (війни, минулого) Привід (для суперечки) | Те, що ввижається Підстава для якоїсь дії (часто негативної) | Взаємоза-міна слів | Паронімічне зближення слів |
| Рахувати (рахувати до десяти) Вважати (Я вважаю, що…) Підлягати обліку (зняти з обліку) | Називати числа у певній послідовності, визначати кількість Робити якийсь висно-вок, визнавати, полагати Реєстрація з занесенням до чогось | Уживання слів рахувати та облік у нетипових значення: Я рахую, що; З об-ліком то-го, що. | Міжмовна полісемія і паронімія під впливом рос. считать, учитывать |
| Робітник (з електрозва-рювального цеху) Робочий (робоча людина, сила) Працівник (апарату уп-равління, села, заводу) | Той, що працює фізично на робітничих підприємствах Який працює, живе зі своєї праці Той, що працює | Взаємоза-міна слів | Нерозуміння значення паронімів робітник, робочий під впливом рос. рабочий і синоніма працівник |
| Сварка, свара (між людьми) Зварювання (конструкцій) | Взаємні непорозуміння З’єднання елементів через розігрів | Вживання слова сварка у значенні зварювання | Міжмовна омонімія від рос. сварка |
| Свідоцтво (авторське, метричне; про освіту) Посвідчення (особи) | Офіційний документ, який підтверджує якийсь факт Документ, який по-свідчує особу | Взаємоза-міна слів | Пароніміч-не зближення слів під впли-вом між-мовного си-ноніма сви-детельство |
| Спиратися (на досвід, знання, уміння) Опиратися (всьому новому) | Використовувати щось як опору Чинити опір, не під-даватися | Взаємоза-міна слів | Нерозуміння значення префіксів |
| Споріднений (споріднене слово) Родинний (родинні сто-сунки) | Те, що має спільний корінь, спільне по-ходження Те, що пов’язане з сім’єю, родиною | Взаємоза-міна слів | Міжмовна полісемія від рос. родствен-ный |
| Становище (міжнародне становище, знайти вихід з цього становища, моє становище, офіційне ста-новище) Положення («Положення про вибори», основні положення економічної теорії, вертикальне положення) Стан (стан фінансів, стан справ, стан хворого, за станом на…) | Обстановка, ситуація, обставини життя суспільства і людини Зведення правил і законів Сума якостей чогось на певний момент часу | Уживан-ня слова положен-ня у за-значених випадках | Міжмовна полісемія від рос. по-ложение і нерозуміння значення понятійних синонімів становище, положення, стан в ук-раїнській мові |
Історичні зміни у складі української лексики. Особливості вживання
|
Просмотров 866 |
|
|
