Використання складноскорочених слів, абревіатур, графічних скорочень

Правопис складноскорочених слів. Складноскорочені слова пишуться з великої літери, якщо вони є власними назвами (тобто виконують адресну функцію): Держкіно, Міненерго, Укратом, Промінвестбанк. З малої літери пишуться слова, що є родовими назвами: держадміністрація, облвиконком, міськрада.

Правопис абревіатурзалежить від того, збереглися вони у свідомості їх носіїв чи ні. Так, великими літерами пишуться абревіатури, якщо вони не відмінюються (СНД, США, ГЕС, ТЕЦ, МТС, ВНЗ), і малими, якщо вони відмінюються, тобто перетворились у звичайні слова-корені, за допомогою яких будуються нові слова (неп, бо за часів непу, непман; вуз, бо у вузах, вузівська молодь).

Комбінований правопис деяких абревіатур – це свідчення поєднання в одному слові двох способів словотвору (ДонНТУ: Дон- – складноскорочення від власної назви Донецький і НТУ – невідмінювана абревіатура від національний технічний університет), або поступового переходу абревіатури до розряду звичайних слів, коли вона починає відмінюватись, що й підкреслюється додаванням закінчення (СНІДу).

Графічні скорочення. Абревіатури є самостійними словами, які мають усі граматичні ознаки, а тому їх слід відрізняти від звичайних графічних скорочень відповідних слів і словосполучень. Останні не мають абревіатурної вимови і власних граматичних характеристик: вони передаються на письмі малими літерами, після яких ставиться крапка (крім стандартних скорочень з метричної системи мір: мм – міліметр, см – сантиметр, кг – кілограм, т – тонна), курсивом, через скісну лінію, з написанням через дефіс, якщо скорочення у середині слова.

Наприклад, слово ПТУ (пе-те-у) – абревіатура, бо воно має літерну вимову, ознаки середнього роду і може бути твірною основою похідних слів (петеушник), а написання б-ка (бібліотека), д-р (доктор), л-ра (література), та ін. (та інше), сб (субота), півн.-зах. – північно-західний, Півн. крим. канал – Північнокримський канал,п/к – (під керівництвом)–скорочення, оскільки вони не співпадають з вимовою і з окремою граматичною характеристикою слів.

До найпоширеніших загальноприйнятих скорочень належать:

акад. – академік

вид. – видання

від. – відділення

в.о. – виконуючий обов’язки

головн.н.с. – головний науковий співробітник

гр. – громадянин

грн. – гривня

див. – дивись

д.а. – друкарський аркуш

д.г.-м.н. – доктор геолого-мінералогічних наук

д.н.держ.упр. – доктор наук з державного управління

Дн. – Дніпропетровськ

доц. – доцент

д.пед.н. – доктор педагогічних наук

д.психол.н. – доктор психологічних наук

д.с.-г.н. – доктор сільськогосподарських наук

д.філол.наук (і д.філол.н.) – доктор філологічних наук

д.філос.наук (і д.ф.н.) – доктор філософських наук

д.ю.н. – доктор юридичних наук

зав. – завідувач

заст. – заступник

ім. – імені

і т.д. – і так далі

і т.ін. – і таке інше

і под. – і подібне

К. – Київ

к.н.держ.упр. – кандидат наук з державного управління

коп. – копійка

канд. філол. наук (і к.філол.н.) – кандидат філологічних наук

канд. філос. наук (і к.ф.н.) – кандидат філософських наук

к.г.-м.н. – кандидат геолого-мінералогічних наук

к.с.-г.н. – кандидат сільськогосподарських наук

к.пед.н. – кандидат педагогічних наук

к.психол.н. – кандидат психологічних наук

к.ю.н. – кандидат юридичних наук

Л. – Львів

м. – місто

млн. – мільйон

м.н.с. – молодший науковий співробітник

М. – Москва

Мн. – Мінськ

напр. – наприклад

н.е., до н.е. нашої ери, до нашої ери

н.с. – науковий співробітник

о. – острів

обл. – область

оз. – озеро

пор. – порівняй, порівняйте

провідн.н.с. – провідний науковий співробітник

проф. – професор

п/с – поштова скринька

р. – рік; річка

р-н – район

рр. – роки

с. – село; сторінка

с.н.с. – старший науковий співробітник

СПб – Санкт-Петербург

с/р – сільська рада

ст. – станція, сторіччя

т. – том

та ін. – та інше

тов. – товариш

тт.– товариші; томи

Х. – Харків

член-кор. – член-кореспондент

Щоб не помилитися у вживанні скорочень, треба користуватися “Словником скорочень української мови” (К., 1982). При їх написанні слід пам’ятати про такі вимоги:

а) слова не скорочуються на голосну, якщо вона не початкова в слові, і на м’який знак. Наприклад, слово селянський може мати такі варіанти скорочень: сел., селян., селянськ.;

б) при збігу двох однакових приголосних скорочення треба робити після першого приголосного: стін. календар (стінний календар), ден. норма (денна норма);

в) при збігу двох і більше різних приголосних скорочення можна робити як після першого, так і після останнього приголосного, залежно від структури слова, наприклад: власноруч. або власноручн. (власноручний), але тільки власт. (властивий), бо скорочення іншим способом буде незрозумілим (руйнується корінь).