Про поняття несумлінне ставлення до своїх обов'язків див. коментар до ст. 367. 5 часть

ми само без вербування, перевезення (переміщення), передачі, приховування та одер-

■ іння,кваліфікується тільки за ст. 150 (детальніше про відмежування злочинів, перед-

бічених статтями 149і 150,див. коментар до ст. 150).

Рабство, згідно з Конвенцією про рабство,— це стан чи становище людини, щодо щійснюються атрибути права власності чи деякі зних.

Під звичаями, подібними до рабства, у Додатковій конвенції про скасування раб-і і їм, работоргівлі та інститутів і звичаїв, подібних до рабства, розуміються:

В) боргова кабала,тобто стан чи становище, що виникає внаслідок застави боржни-

і у забезпечення боргу особистої праці або праці залежної від нього особи, якщо на-

ним чином обумовлена цінність виконуваної роботи не зараховується в погашення

і у або якщо тривалість цієї роботи не обмежена і характер її не визначений (на

іктиців таке становище потрапляє, наприклад, жінка, яку продали у дім розпусти

іншої країни, власник якого, сплативши гроші продавцю за жінку, відбирає у неї всі

ЮКументи,обіцяючи повернути їх лише після відпрацювання нею сплаченої ним суми

I і отриманняним прибутку);

6) кріпацький стан, тобто таке користування землею, коли користувач зобов'язаний И іаконом,звичаєм чи угодою жити і працювати на землі, що належить іншій особі, і ІИІ-жувати визначену роботу для такої іншої особи, за винагороду або без такої, і не

є змінити цей свій стан;

и) будь-який інститут чи звичай, через які: жінку обіцяють за винагороду видати

■чідають заміж, без права відмовлення з її' боку, її батьки, опікун, родина або будь-

II і ніша особа або група осіб; чоловік жінки, його родина або його клан, за винагороду

іезтакої, мають право передати її іншій особі; жінка після смерті чоловіка переда-I ПіСЯу спадщину іншій особі;

і) будь-який інститут чи звичай, в силу яких дитина передається одним або обома їй батьками чи своїм опікуном іншій особі, за винагороду або без такої, з метою плуатації цієї дитини чи її праці.

Чі і дно зі ст. 7 Додаткової конвенції про скасування рабства, работоргівлі та інсти-ін і звичаїв, подібних до рабства, під особою, яка перебуває у підневільному стані, миться особа, яка перебуває у стані чи становищі, створеному в результаті інсти-IIи чи звичаїв, подібних до рабства.

І Іро поняття вилучення органів див. коментар до ст. 143, а проведення дослідів над іюАиною- коментар до ст. 142.

І синовлення (удочеріння) - це здійснене на підставі рішення суду (а стосовно ди­ні, яка є громадянином України, але проживає за межами України, здозволу урядо-0 органу державного управління з усиновлення та захисту прав дитини) прийнят-пповлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина. Під метою наживи И м'іпювленні (удочерінні) треба розуміти мету, яка досягається шляхом отримання

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ III

Втягнення у злочинну діяльність- це дії, пов'язані з безпосереднім психічним чи фізичним впливом на особу та вчинені з метою викликати у неї прагнення взяти участь в одному чи кількох злочинах. Втягнення у злочинну діяльність передбачає всі види фізичного насильства і психічного впливу (переконання, залякування, підкуп, обман, шантаж, розпалювання почуття помсти, заздрості або інших низьких спонукань, пропо­зиція вчинити злочин, обіцянка придбати або збути викрадене, давання порад про місце і способи вчинення або про приховування слідів злочину, вживання спиртних напоїв, наркотичних засобів чи психотропних речовин разом з особою з метою полегшити схи­лення її до вчинення злочину та ін.). Детальніше про втягнення у злочинну діяльність див. коментар до ст. 304. Втягнення дитини у злочинну діяльність охоплюється ст. 149 і додаткової кваліфікації за ст. 304 не потребує.

Використання у збройних конфліктах передбачає використання особи для вико­нання нею бойових завдань, пов'язаних з поваленням державної влади або порушенням суверенітету і територіальної цілісності інших держав тощо.

Вербування повнолітньої людини з метою використання її у збройних конфліктах інших держав потребує кваліфікації тільки за ч. 1 ст. 447, а якщо такі дії вчинюються з використанням обману, шантажу чи уразливого стану особи або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, або з використанням службового становища, або особою, від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій залежності,- то ще й за части­нами 1, 2 чи 3 ст. 149. Вербування неповнолітньої людини з метою використання її у збройних конфліктах інших держав охоплюється частинами 2 або 3 ст. 149 і додаткової кваліфікації за ч. 1 ст. 447 не потребує.

Перелік форм, в яких може виявитися експлуатація людини, наведений у примітці 1 до ст. 149, не є вичерпним. Саме тому тільки за ст. 149, без посилання на статті 143 і 144, має кваліфікуватися торгівля людьми, вчинена зокрема з метою трансплантації не лише органів, а й тканин людини або з метою вилучення крові у людини-донора.

5. Кваліфікуючими ознакамирозглядуваного злочину є вчинення його: 1) щодо неповнолітнього; 2) щодо кількох осіб; 3) повторно; 4) за попередньою змовою групою осіб; 5) службовою особою з використанням службового становища; 6) особою, від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій залежності; 7) у поєднанні з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого чи його близьких, або 8) з погро­зою застосування такого насильства (ч. 2 ст. 149).

Про поняття неповнолітній див. коментар до ст. 66, про поняття попередня змова групи осіб - до ст. 28, а про поняття насильство, яке не є небезпечним для життячи здоров'я і погроза застосування такого насильства,- коментар до ст. 186. Неповноліт­ньою жертва злочину має бути на момент укладення відповідної угоди щодо неї.

Кілька осіб - це дві ібільше особи незалежно від їхнього віку та інших ознак, які пік-гупають як потерпілі, незалежно від того, одночасно чи в різний час щодо них бу-пі пчинені відповідні діяння. Вчинення передбачених ч. 1 ст. 149 дій щодо однієї і ГІСЇсамої особи у різний час за відсутності інших обтяжуючих обставин кваліфіку-> гься за ч. 1 ст.149.

Повторним є вчинення цього злочину особою, яка до цього вже вчинила злочин, ін-редбачений ст. 149, у будь-якій його формі як щодо однієї й тієї самої особи, так і ЩОДОкількох осіб у різний час.

Про поняття службової особи див. примітки 1 і 2 до ст. 364 і коментар, викладений пальних положеннях до розділу XV11 Особливої частини КК. Використання служ-іч„:ого становищапередбачає вчинення злочину особою, яка є службовою особою. ІІЄЮможе бути, наприклад, директор чи інша службова особа підприємства, яке здійс­нює посередницьку діяльність щодо працевлаштування за кордоном, директор будинку in і мни,представник ДПС, консульської служби, служби віз і реєстрації тощо. Якщо почин, передбачений ч. 2 ст. 149, вчинено службовою особою - працівником право-•ронного органу, його треба додатково кваліфікувати за ч. З ст. 364, крім випадків, п працівник правоохоронного органу є військовою службовою особою (наприклад, мпкьковослужбовцем ВСПЗС).

Особою, від якої потерпілий був у матеріальній або іншій залежності,слід вва-і .і і и будь-яку особу, від якої залежить потерпілий. Може йтися про службове підпо-ікування, підкорення чужій, більш сильній волі, повну чи істотну матеріальну залеж­ні, п. утриманця тощо. Так, тією чи іншою мірою неповнолітні залежать від батьків, і шювителів, опікунів, піклувальників, вихователів, деякі непрацездатні особи - від Набувачівїхнього майна за договором довічного утримання, студенти - від викладачів і і .і іміністрації навчальних закладів, хворі - від лікарів та службових осіб, які вирішу-Ютьпитання про направлення на лікування, підлеглі - від начальників, підозрювані та "нііинувачені - від працівників органів дізнання, слідчих і прокурорів, підсудні - від ів та ін. Дружина може перебувати у залежності від свого чоловіка або батько чи і п п від сина чи доньки. У кожному конкретному випадку встановлення наявності

І..... овідноїзалежності є компетенцією органів досудового розслідування та суду.

(>. Особливо кваліфікуючими ознакамирозглядуваного злочину визнається вчи-

Н' пня тих самих дій: 1) щодо малолітнього; 2) організованою групою; 3) у поєднанні з

Н Н їїііьством, яке є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого чи його близьких,

і 4) з погрозою застосування такого насильства, а так само 5) якщо вони спричинили

і і наслідки (ч. З ст. 149).

Про поняття малолітній див. коментар до ст. 115, насильство, небезпечне для

•і, татя чи здоров'я і погроза застосування такого насильства,- коментар до ст. 187, а

і поняття організована група - до ст. 28. Якщо торгівля людьми пов'язана з перемі-

іценнямїх через державний кордон України, членами такої групи є також особи, які

йснюютьтаке переміщення в процесі передачі жертв злочину іншим особам. Для

і ті ііфікаціїдій членів організованої групи не має значення, які саме дії, що утворюють

і нвну сторону цього злочину, ними виконувались.

Тяжкими наслідками вчинення злочину, передбаченого ст. 149, можуть бути ви­ні тяжка хвороба (наприклад, СНІД, тяжка венерична хвороба, втрата репродуктив-ідатності,переривання вагітності, психічна хвороба або інший розлад здоров'я, пілпий зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, тощо), [іянняпотерпілому тяжкого тілесного ушкодження, самогубство жертви злочину шикнення її безвісти (відповідно до статей 43 і 46 ЦК України, якщо в місці по­мимо проживання особи немає відомостей про місце її перебування протягом югороку, вона визнається зниклою безвісті, а, як правило, протягом трьох років,-

рлою)тощо. ¹ N кільки психічне ставлення до тяжких наслідків, передбачених ч. З ст. 149, може

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ III

і п,.шипи 150

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

характеризуватися тільки необережністю, то у разі умисного ставлення винної особи до смерті потерпілого або до заподіяння йому тяжких тілесних ушкоджень вчинене треба додатково кваліфікувати за статтями 115 або 121.

У разі, якщо винний продав особу для вилучення в неї органу, що завідомо мало своїм наслідком смерть потерпілого (заподіяння тяжкого тілесного ушкодження), його дії мають кваліфікуватися за ч. З ст. 149, п. 5 ст. 27 і п. 6 (а також, залежно від конкретних обставин справи, пунктами 2, 4, 9 або 11) ч. 2 ст. 115 або ст. 121.

Конституція України (статті 28, 29, 32, 51, 52).

Конвенція про рабство від 25 вересня 1926р. УРСР приєдналася до Конвенції 29 серпня 1956 р.

Протокол до Конвенції про рабство від 23 жовтня 1953 р. УРСР приєдналася до Протоколу ЗО квітня 1957 р.

Конвенція МОП про примусову чи обов'язкову працю від 28 червня 1930р. Ратифікована УРСР 9 червня 1956 р.

Додаткова конвенція про скасування рабства, работоргівлі та інститутів і звичаїв, подіб­них до рабства, від 7 вересня 1956 р. Ратифікована УРСР 31 жовтня 1958 р.

Конвенція ООН про боротьбу з торгівлею людьми і експлуатацією проституції третіми особами від 2 груд?ія 1949 р. Ратифіковаїш Україною 17 липня 1997р.

Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок від 18 грудня 1979 р. Ратифі­кована СРСР 19 грудня 1980 р. (ст. 6).

Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 р. Ратифікована Україною 27 лю­того 1991 р. (статті 34, 35).

Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії. Ратифікований Україною 3 квітня 2003 р.

Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо участі дітей у збройних конфліктах. Ратифікований Україною 23 червня 2004 р.

Протокол про запобігання та припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, та покарання за неї, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочин­ності, від 15 листопада 2001 р. Ратифікований Україною 4 лютого 2004 р.

Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності від 12 грудня 2000 р. Ратифікована Україною 4 лютого 2004 р.

Конвенція про цивічьно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей від 25 жовтня 1980 р. Україна приєдналась до Конвенції згідно з Законом від 11 січня 2006 р.

Римський статут Міжнародного кримінального суду від 17 липня 1998 p. (cm. 7).

Конвенція про захист дітей та співробітництво в галузі міждержавного усиновлення від 29 травня 1993 р.

Європейська конвенція про усиновлення дітей (ETS № 58) від 24 квітня 1967 р.

Рекомендація № R (91) 11 Комітету міністрів РЄ щодо експлуатації сексу у цілях наживи, порнографії, проституції, торгівлі дітьми та неповнолітніми від 9 вересня 1991 р.

Рекомендація № R (2000) 11 Комітету міністрів РЄ щодо торгівлі людьми з метою сексуаль­ної експлуатації від 19 травня 2000 р.

Угода про співробітництво держав-учасниць СНД у боротьбі з торгівлею людьми, органа­ми і тканинами людини, від 25 листопада 2005 р.

Рамкове рішення Ради ЄС «Про боротьбу з торгівлею людьми» № 2002/629/JA1 від 19 липня 2002 р.

Рамкове рішення Ради ЄС «Про боротьбу із сексуальною експлуатацією дітей і дитячою порнографією» № 2004/68/ЮВС від 22 грудня 2003 р.

ЦК (статті 43, 46, 291, 313).

СК (глава 18).

Основи законодавства про охорону здоров 'я від 19 листопада 1992 р. (статті 46 і 47).

Закон України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини» від 16 липня 1999 р.

Іакон України «Про порядок виїзду з України і в "їзду в Україну громадян України» від 21 січ-ич 1994р.(статті 2, 10).

іакон України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 р.

Консульський статут України. Затверджений Указом Президента України № 127/94 від

шия 1994 р. (глава VI).

Порядок ведення обліку дітей, які можуть бути усиновлені, осіб, які бажають усиновити ,'птшіу, та здійснення нагляду за дотриманням прав дітей після усиновлення. Затверджений ',,„ пшновою КМУ№ 1377 від 28 серпня 2003 р.

Привила проведення судово-медичних експертиз (обстежень) з приводу статевих етапів в

ч' і ■ удово-медичної експертизи. Затверджені наказом МОЗ № 6 від 17 січня 1995 р.

Стаття 150. Експлуатація дітей

1. Експлуатація дітей, які не досягли віку, з якого законодавством дозво­
ляється працевлаштування, шляхом використання їх праці з метою отриман­
ня прибутку -

карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або за­йматися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені щодо кількох дітей або якщо вони спричинили істот­
ну шкоду для здоров'я, фізичного розвитку або освітнього рівня дитини, або
поєднані з використанням дитячої праці в шкідливому виробництві,-

караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбав­ленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

І Згідно з Конвенцією про права дитини, у зв'язку з фізичною та розумовою незрі-гю дитина потребує особливої охорони, турботи і допомоги, у т. ч. належного пра­но захисту, для повного і гармонійного розвитку її особистості, дитині необхідно ги всімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння. Експлуатація ди-ніпіі (находиться у явному протиріччі з наведеними вимогами. У цьому й полягає су-

..... -па небезпеказлочину, передбаченого ст. 150.

2. Об'єктзлочину - воля, честь і гідність, фізичне і психічне здоров'я дитини. У Обов'язковою ознакою складу злочину є потерпілий.Ним може бути тільки ди-іиі, яка не досягла віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування.Ні іііонідно ж до законодавства України допускається прийняття на роботу осіб, які п ли шістнадцяти, за згодою одного з батьків або особи, що його замінює,-ітнадцяти,а за сукупністю інших, крім такої згоди, умов (щодо учнів певних на-іі.них закладів, для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров'ю і не по­їм процесу навчання, у вільний від навчання час) - чотирнадцяти років. При цьому п і ей, що мають вік менше 16 років, тривалість робочого часу обмежується відпо-но до потреб їх розвитку та професійної підготовки. Діти, які досягли 16-річного іають також право займатися підприємницькою діяльністю, можуть бути членами і -і іншого сільськогосподарського підприємства та членами селянського (фермер-о) господарства в порядку, встановленому законом.

І Іідзаконодавством у ст. 150 слід розуміти закони України, чинні міжнародні до-іі України, згода на обов'язковість яких надана ВР, а також постанови ВР, укази іичента України, декрети і постанови KM, прийняті в межах їх повноважень та від-шо до Конституції України і законів України.

і і об'єктивної сторонизлочин, передбачений ст. 150, полягає в суспільно небез-м s діях - експлуатації дитини. / ксплуатація загалом означає присвоєння матеріальних результатів праці людини

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ Ш

• таття150

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

(зокрема прибутку) власником засобів виробництва. При цьому людина може працюва­ти взагалі без оплати або з оплатою, яка явно не відповідає характеру та інтенсивності роботи. У ст. 150 під експлуатацією дитини розуміється привласнення не будь-яких матеріальних результатів (продуктів) її праці (доходу у вигляді матеріальних благ), а лише прибутку як різниці між доходами і виробничими витратами. Проте, якщо особа не несе виробничих витрат у зв'язку з використанням праці дитини, отримані нею до­ходи і є фактичним прибутком. Слід також мати на увазі, що, оскільки діяльність, пов'язана з експлуатацією дитини, яка не досягла певного віку, є завжди незаконною, то для кваліфікації злочину за ст. 150 не має значення, обліковується чи не обліковується винним одержаний прибуток.

Злочин вважається закінченим з моменту фактичного початку роботи дитиною, праця якої використовується суб'єктом злочину.

Примушування дитини до зайняття проституцією та втягнення дитини у занят­тя проституцією, а також використання дитини у сутенерстві кваліфікуються за ч. З ст. 303.

Втягнення дитини у жебрацтво кваліфікується за ст. 304, а якщо ці дії вчинені щодо дитини, яка не досягла віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, шляхом використання її праці як жебрака з метою отримання прибутку - за сукупністю злочинів, передбачених частинами 1 або 2 ст. 150 і ст. 304.

5. Суб'єктзлочину загальний. Експлуатація дитини, вчинена службовою особою, за
наявності підстав кваліфікується за статтями 364 або 365.

6. З суб'єктивної сторонизлочин характеризується прямим умислом. Обов'яз­
ковою метоюексплуатації дитини є отримання прибутку.

Ставлення винної особи до наслідків у вигляді істотної шкоди для здоров'я, фізич­ного розвитку або освітнього рівня дитини (ч. 2 ст. 150) може характеризуватися тільки необережністю.

Примушування дитини до роботи з метою спричинення їй тілесних ушкоджень (наприклад, з метою перервати вагітність дитини жіночої статі) кваліфікується за стат­тями 121, 122 або 125.

7. Кваліфікованими видамизлочину (ч. 2 ст. 150) є експлуатація: 1) кількох (двох
чи більше) дітей одночасно або в різний час; 2) дитини, якщо вона потягла істотну
шкоду для здоров'я, фізичного розвитку або освітнього рівня дитини; 3) поєднана з ви­
користанням дитячої праці в шкідливому виробництві.

Під істотною шкодоюдля здоров'я дитини у ч. 2 ст. 150 слід розуміти шкоду, якаполягає у спричиненні потерпілій дитині з необережності тяжкого чи середньої тяжкос­ті тілесного ушкодження.

Істотною шкодою для фізичногорозвитку дитини є шкода, яка полягає, напри клад, у припиненні або істотному гальмуванні її фізичного розвитку відповідно до пев них медичних критеріїв, а істотною шкодою для освітнього рівня дитини - в трива­лому припиненні її навчання у загальноосвітній школі, професійно-технічному заклал і тощо, зокрема таке, що порушило конституційне право дитини на обов'язкову повп\ середню освіту.

Причиновий зв'язок між експлуатацією дитини та її суспільно небезпечними нас­лідками є обов'язковою ознакою цього кваліфікованого виду злочину. При цьому наян ність істотної шкоди для здоров'я, фізичного розвитку або освітнього рівня дитини і в вказаний причиновий зв'язок встановлюються за допомогою судової експертизи (мс дичної, психіатричної, психологічної тощо).

Згідно із законодавством України забороняється залучення дітей до участі у важких роботах і роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підзем них роботах. Тому шкідливим виробництвом слід вважати не тільки виробництво зі шкідливими і небезпечними умовами праці, на якому, відповідно до законодавства України, забороняється застосування праці неповнолітніх, а й будь-яке інше виробництво

може бути шкідливим для здоров'я дітей (зокрема, підземні роботи, важкі роботи, ютизі шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосу-іч праці жінок).

X. Злочин, передбачений ст. 150, слід відмежовувати від злочину, передбаченого 149, насамперед за ознаками об'єктивної і суб'єктивної сторони: експлуатація дити­ни, вчинена за відсутності незаконної угоди щодо неї, а так само без її переміщення, гчовування, передачі та одержання, кваліфікується тільки за ст. 150. Вербування пі і ним для подальшого використання її праці з метою отримання прибутку, вчинене іимвербувальником, так само охоплюється ст. 150. Свідченням відсутності у діянні бизлочину, передбаченого ст. 149, є, зокрема, те, що: а) злочин щодо дитини вчи-і і.ся, як правило, однією особою (або групою осіб, які діють спільно з метою отри-ІНЯприбутку від використання праці дитини), яка не укладає жодних угод стосовно пі шин з іншими особами; б) дитина добровільно, без впливу обману чи шантажу з бо-юрослих та її уразливого стану, дала згоду на використання її праці; в) дитина вико-ижується на звичайному виробництві, у звичайній торгівлі, у сфері надання звичай­нії \ послуг тощо (тобто відсутня мета використати дитину в різних формах сексуальної плуатації,у порнобізнесі, як раба, залучити її в боргову кабалу, вилучити у неї орга-нровести над нею досліди, усиновити (удочерити) з метою наживи, привести її у невільнийстан чи у стан примусової вагітності, втягнути у злочинну діяльність, ви-і ористатиу збройних конфліктах).

Конституція України (статті 52, 53).

Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989р. Ратифікована Україною 27 лю-

0 1W1 p. (cm. 32).

Конвенції МОП: № 6 про нічну працю підлітків у промисловості від 29 жовтня 1919 p.; № 10 мінімальний вік допуску дітей до роботи в сільському господарстві від 25 жовтня 1921 p.; t| \i про мінімальний вік допуску підлітків до роботи вантажниками вугілля або кочегарами на чи; № 33 про вік приймання дітей на непромислові роботи; № 58 про мінімальний вік дітей допуску до роботи в морі від 22 жовтня 1936 p.; № 59 про вік дітей для прийняття на ро-

1 в промисловості від 3 червня 1937p.; № 60 про вік дітей для прийняття на непромислові
■ти від 3 червня 1937 p.; № 77 про медичний огляд дітей і підлітків з метою встановлення
■чідатності для праці в промисловості від 19 вересня 1946 p.; № 78 про медичний огляд
. її і підлітків з метою встановлення їх придатності для праці на непромислових роботах

■ *■> і') вересня 1946 p.; № 79 про обмеження нічної праці дітей і підлітків на непромислових

чиїх від 19 вересня 1946 р. Ратифіковані СРСР 11 серпня 1956 р.

І\ і інвенції МОП: № 105 про скасування примусової праці від 25 червня 1957 p.; № 182 про за-Ьпрону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці від 17 червня 1999 р. фіковані Україною 5 жовтня 2000 р.

( «ропейська конвенція про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 р. Ратифікована Украї-серпня 2006 р.

Kilt (cm. 188).

ЦК (статті 282-283, 288, 289, 312).

\акон України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 р.

Рішення КС у справі про тлумачення терміну «законодавство» № 12-рп від 9 липня 1998 р.

Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких заборо-

■іі,і>і іастосування праці неповнолітніх. Затверджений наказом МОЗ № 46 від 31 березня

¹1'

Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забо-пься застосування праці жінок. Затверджений наказом МОЗ № 256 від 29 грудня

І /і.

Перелік робіт з підвищеною небезпекою. Затверджений наказом Державного комітету пни і нагляду за охороною праці № 123 від ЗО листопада 1993 р.

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

РоздЬі ПІ

і таття 151

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Стаття 151. Незаконне поміщення в психіатричний заклад

1. Поміщення в психіатричний заклад завідомо психічно здорової особи -
карається арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням

волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з по­збавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.