Про поняття несумлінне ставлення до своїх обов'язків див. коментар до ст. 367. 10 часть

Незаконна передача іншій особі виборчого бюлетеня виборцем полягає у передачі виборцемотриманого ним у встановленому законом порядку виборчого бюлетеня ІН­ШІЙособі як з метою його використання для голосування, так і з іншою метою. Вибор-конодавство містить безальтернативну заборону щодо передачі виборцем свого виборчогобюлетеня іншим особам. Склад цього злочину утворює передача виборцем

■.... п особі як незаповненого, так і заповненого свого виборчого бюлетеня. Така пере-

і може відбутися у будь-який час після отримання виборцем бюлетеня від члена

виборчоїкомісії і в будь-якому місці. Як правило, незаконна передача виборцем свого

орчого бюлетеня відбувається відразу після його одержання (щонайменше до закін-

|< пня голосування) і робиться це у приміщенні для голосування чи біля нього з тим,

> інша особа використала цей бюлетень для потрібного їй голосування.

У певних випадках передача виборцем незаповненого виборчого бюлетеня через

ю малозначність (ч. 2 ст. 11) може і не визнаватися злочином. Це може мати місце

і, коли виборець не використав свій бюлетень під час голосування, а після його за-

' ІИЧенняпередав бюлетень іншій особі. Малозначність такого діяння обумовлюється

і, що у цьому випадку бюлетень вже не може бути використаний для голосування, а

ож для інших протиправних маніпуляцій, що можуть вплинути на результат голосу-

ня. Заохочення або примушування виборця до передачі незаповненого бюлетеня

іимособам шляхом підкупу, погроз чи іншим способом за наявності підстав може

наватисяпідбурюванням до незаконної передачі іншій особі виборчого бюлетеня

і ст. 158), або злочином, передбаченим ст. 157, чи іншим злочином (зокрема, злочи-

і проти життя та здоров'я особи). Отримання виборчого бюлетеня від інших осіб

і і забороняється виборчим законодавством, але за змістом диспозиції ч. 4 ст. 158

і у цього злочину не утворює. Якщо таке отримання було наслідком інших злочин-

дій (наприклад, перешкоджання здійсненню виборчого права), то за наявності під-

■ пі ноно потребує правової оцінки за ст. 157 чи іншою відповідною статтею КК.

викрадення виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі, ви­щого протоколу чи протоколу комісії з референдуму або скриньки з бюлетенями -гаемнечи відкрите протиправне заволодіння зазначеними документами та предме-врезультаті якого вони вилучаються у певного суб'єкта, в якого вони перебува-правомірному володінні чи використанні (наприклад, виборчої комісії, комісії з І'спдуму, виборця), чи з певного місця (приміщення для голосування, приміщення ;>чої комісії, в якому вони зберігаються тощо), і їх подальше використання у вибор­ні референдумному процесі у встановленому законом порядку виключається. Такі їжуть бути спрямовані на створення умов для використання таких документів та іетів для фальсифікації результатів виборів чи референдуму, визнання голосуван-ииборчій дільниці недійсним чи визнання виборів недійсними, для приховування іншого злочину (наприклад, приховування використання підроблених виборчих генів чи протоколів виборчої комісії).

І лке викрадення може мати місце на різних етапах виборчого чи референдумного су та різних стадіях використання зазначених документів і предметів. Так, скла-ього злочину охоплюється викрадення виборчих бюлетенів, бюлетенів для голо-ия на референдумі під час: їх виготовлення підприємством-виготовлювачем; їх юртування до виборчих комісій чи від виборчих комісій після проведення ними нання; їх зберігання у приміщеннях виборчих комісій; їх знаходження у примі-і.чя голосування під час проведення голосування; підрахунку голосів; зберігання існих документів у виборчих комісіях чи архівних установах після закінчення ви­їм референдуму. Склад цього злочину утворює неправомірне заволодіння вибор-нілетенем чи бюлетенем для голосування на референдумі у виборця чи громадя-який бере участь у голосуванні на референдумі. Викрадення виборчого протоколу колу виборчої комісії) чи протоколу комісії з референдуму може мати місце і шині виборчої комісії чи комісії з референдуму відразу після його складання, піцення такої комісії під час його зберігання, під час транспортування разом

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ І

І титтн 158

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

з бюлетенями для голосування або окремо до комісії вищого рівня для встановлення результатів виборів чи референдуму, під час зберігання в архівних установах.

Складом злочину, передбаченого ч. 5 ст. 158, охоплюється лише викрадення скрині.-ки для голосування, в якій знаходяться бюлетені, опущені до неї виборцями при здійс ненні голосування на виборах чи громадянами при здійсненні голосування на рефереп думі. Це стосується як стаціонарних скриньок, які встановлюються у приміщенні для голосування, так і переносних скриньок, які використовуються для голосування за міс цем перебування виборців (за межами приміщення для голосування). Таким чином, ви­крадення таких скриньок може бути здійснене безпосередньо з приміщення для голосу­вання під час проведення голосування на дільниці, під час використання переносної скриньки для голосування за межами приміщення для голосування чи транспортування її після завершення такого голосування до приміщення виборчої дільниці, а також під час підрахунку голосів. При цьому скринька з бюлетенями як предмет цього злочин)може бути опечатаною чи опломбованою в установленому законом порядку (під ч;к використання її для голосування) або відкритою (під час здійснення підрахунку голосім дільничною комісією). Викрадення скриньок для голосування без бюлетенів (зокрема, під час їх зберігання у приміщенні виборчої комісії до або після виборів чи референдуму) за наявності підстав слід кваліфікувати як відповідний злочин проти власності. Якщо ж таке викрадення мало за мету у такий спосіб перешкодити здійсненню громадянином свого виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії чи комісії з референдуму (наприклад, зірвати голосування на дільниці), воно за наян ності відповідних ознак потребує кваліфікації за ст. 157.

Якщо спосіб викрадення виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі, виборчого протоколу чи протоколу комісії з референдуму або скриньки з би» летенями сам по собі має злочинний характер (наприклад, фізичне насильство), він по требує самостійної кримінально-правової оцінки.

Приховування виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі, виборчого протоколу чи протоколу комісії з референдуму або скриньки з бюлетсті ми має місце тоді, коли винна особа вилучає такий документ і ховає його від відпоні і них суб'єктів (зокрема, членів комісії), унеможливлюючи у такий спосіб передбачай законом його використання у виборчому чи референдумному процесі. Наприклад, членвиборчої комісії приховує частину отриманих виборчою комісією бюлетенів з тим, щобвиключити голосування ними певними виборцями (тобто, штучно створюється дефіціп бюлетенів), або при підрахунку голосів приховує висипані із скриньки бюлетені з ТИМщоб вони не були враховані при підрахунку голосів на виборчій дільниці. Приховуєш ня відрізняється від викрадення тим, що винний не переслідує мету заволодіти вказіними виборчими документами та документами референдуму з метою розпорядниці і ними в майбутньому, а лише прагне вилучити їх на певний час, виключивши їх викорп стання за призначенням (він виводить приховані документи чи предмети з-під контролю комісії і тримає їх виключно під своїм контролем). При цьому такі документи П предмети можуть бути сховані у приміщенні для голосування, приміщенні, де здійсню ється підрахунок голосів, чи в іншому приміщенні виборчої комісії, в одязі винної особи, її речах, на території, яка прилягає до приміщення виборчої комісії, тощо.

Незаконне знищення чи псування скриньки з бюлетенями може виявитися уПО рушенні цілісності скриньки, пошкодженні її конструктивних складових, у результатічого скринька приводиться до повної чи часткової непридатності щодо її використаний за цільовим призначенням. За змістом ч. 5 ст. 158 знищення чи пошкодження бюлетеніїдля голосування не є обов'язковим наслідком знищення чи псування скриньки з б* тенями. Однак найчастіше незаконне знищення або пошкодження скриньки з бюлетінями спрямоване на знищення та пошкодження бюлетенів, які в ній знаходяться, та створення іншої сумнівної ситуації, за якої унеможливлюється врахування при пі хунку голосів бюлетенів, що знаходяться у скриньці. Спосіб знищення або пошко;і і ня скриньки не має значення для кваліфікації цього діяння за ч. 5 ст. 158. Це може І

ішання скриньки, її спалювання, обливання фарбою чи іншою сумішшю, застосу-ня иибухових речовин тощо. Спосіб такого знищення чи пошкодження має криміна-N і їм правове значення у тому разі, коли він утворює інший самостійний склад злочину. ■ і.ікому випадку він потребує додаткової кваліфікації (наприклад, за ст. 194). Якщо іщеннючи псуванню було піддано скриньку без бюлетенів, вчинене за наявності гав може бути кваліфіковане як відповідний злочин проти власності (статті 194, І''К) або за наявності умислу на знищення чи псування скриньки з бюлетенями (напри-коли винний, знищуючи чи псуючи скриньку у приміщенні для голосування, по­мию вважав, що у ній знаходяться бюлетені) - як замах на вчинення злочину, пе-іпченого ч. 5 ст. 158.

Підписання виборчого протоколу чи протоколу комісії з референдуму до ос-точного підрахунку голосів чи встановлення результатів голосування полягає у пенні членом виборчої комісії чи комісії з референдуму встановленого порядку ■рмлення виборчого протоколу чи протоколу комісії з референдуму в частині за­чтя своїм підписом дійсності (правильності) відомостей, що містяться у такому 'іоколі. У ч. 7 ст. 158 йдеться про два види протоколів: протокол підрахунку голосів | і протокол встановлення результатів голосування (під результатами голосування слід \міти як підсумки голосування у відповідному територіальному виборчому окрузі, п і результати виборів або референдуму загалом). Перший з них складається дільнич-

■шіборчою комісією, другий - комісією вищого рівня (окружною, територіальною,

■иною, міською чи обласною комісією з референдуму, Центральною виборчою ко­
мі > тощо). За встановленим порядком члени виборчої комісії та члени комісії з ре­
пу му підписують протокол після того, як ними здійснено відповідно підрахунок

юсів чи встановлення результатів голосування і відомості про це внесено до прото-

I Іідписання протоколу є завершальною процедурою його оформлення, якому пе-

і ь усі інші дії щодо його оформлення, за винятком однієї - засвідчення печаткою.

виборчим законодавством встановлено, що протокол про підрахунок голосів на

и п.пиці підписується та засвідчується печаткою дільничної виборчої комісії лише піс-

Иоіо остаточного заповнення. Це законодавство забороняє підписувати протокол про

іки голосування в межах територіального виборчого округу та засвідчувати печат-

>кружної (територіальної) виборчої комісії до остаточного його заповнення. При

і) це стосується як першого, так й усіх інших примірників протоколу, які склада-

і я відповідно до закону і мають однакову юридичну силу.

Підписання протоколу до остаточного підрахунку голосів чи встановлення резуль-| ітівголосування, з одного боку, є виявом неналежного виконання членами виборчої і чи комісії з референдуму своїх повноважень, з іншого,- створює умови для • пфікації результатів виборів або референдуму.

Нкіючення неврахованих виборчих бюлетенів чи бюлетенів для голосування

референдумі до числа бюлетенів, використаних при голосуванні, за змістом ч. 7

і 1SK означає врахування при підрахунку голосів на дільниці бюлетенів, які або взага-

иередавалися в установленому законом порядку цій дільничній виборчій комісії,

редавалися їй, але не були використані при проведенні голосування на цій діль-

.ібо бюлетенів, які не підлягають врахуванню. Виборче законодавство встановлює

ok опрацювання невикористаних виборчих бюлетенів, відповідно до якого неви-

іапі виборчі бюлетені перераховуються перед підрахунком голосів виборців, після

.... погашаються і запаковуються у пакет, на якому робиться напис «Невикористані

чі бюлетені». Встановлена і оголошена кількість невикористаних бюлетенів зано-

і секретарем дільничної виборчої комісії до протоколу про підрахунок голосів

пін на виборчій дільниці. Включення неврахованих (невикористаних) бюлетенів

к па бюлетенів, використаних при голосуванні, є способом фальсифікації волеви-

II н пня громадян на виборах чи референдумі. До невикористаних відносяться бюлете-

пе були видані виборцям для голосування у приміщенні для голосування чи за

їх перебування. Такими, що не підлягають врахуванню під час встановлення

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ І

< таття 158

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

загальної кількості виборців, які взяли участь у голосуванні, та при підрахунку голосів виборців є, зокрема, виявлені у виборчих скриньках виборчі бюлетені, на яких зазначе­ні номери територіального виборчого округу та/або виборчої дільниці не відповідають номерам відповідної виборчої дільниці, відповідного територіального округу, а також виборчі бюлетені, на яких відсутній відтиск цієї дільничної виборчої комісії чи будь-якої іншої печатки.

Підміна дійсних виборчих бюлетенів з позначками виборців чи громадян, які мають право брати участь у референдумі, передбачає фактичну заміну одних бюле­тенів іншими, а саме бюлетенів, якими було здійснено голосування на цій дільниці, підробленими бюлетенями, бюлетенями, які були заповнені не виборцями і не грома­дянами, які взяли участь у голосуванні на референдумі, бюлетенями, якими було здійс­нено голосування на інших дільницях. Така підміна спрямована на викривлення ре­зультатів голосування на конкретній виборчій дільниці чи в територіальному виборчо му окрузі або фальсифікацію результатів виборів взагалі. Вона може бути здійснена до початку підрахунку голосів, під час такого підрахунку, а також після нього (наприклад, при транспортуванні бюлетенів до виборчої комісії вищого рівня чи зберіганні бюлете­нів у приміщенні комісії).

Незаконне внесення до протоколу змін після його заповнення може полягати у виправленнях тексту протоколу, його дописуванні, перекреслюванні окремих слів чи цифр та інших змін, які робляться всупереч встановленому порядку оформлення такого протоколу (наприклад, внесення таких змін без відповідних застережень, без рішення комісії). Ці зміни можуть стосуватися як відповідних реквізитів цього документа (дані та часу його складання, кількості примірників, прізвищ осіб, які його підписали тощо), так і відомостей, які стосуються безпосередньо результатів вчинених комісією дій (на­приклад, встановлених результатів підрахунку голосів виборців на дільниці - кількосп голосів, поданих «за» чи «проти» певного кандидата або кількості виборців, які взяли участь у голосуванні). Таке діяння через свою малозначність (ч. 2 ст. 11) може і не ви­знаватися злочином (наприклад, якщо зміни полягали у дописуванні прописом зазначе них у протоколі цифрами результатів голосування, що не змінило зафіксованих у про­токолі відомостей про результати голосування).

Надання членом виборчої комісії чи комісії з референдуму громадянину можли­вості проголосувати за іншу особу може полягати у видачі будь-якій особі виборчої о бюлетеня чи бюлетеня для голосування на референдумі замість іншої особи і створення таким чином можливості голосування за іншу особу. При цьому бюлетень може вида ватися як громадянину (виборцю), який здійснює голосування на цій дільниці, так і будь-яким іншим особам, які: а) мають право голосу, але реалізувати його можуть лише на іншій дільниці (на якій вони внесені у списки виборців чи списки громадян, які ма ють право на участь у референдумі); б) не мають права голосу взагалі (особи, які не досяіли на момент голосування 18-річного віку, громадяни, визнані судом недієздатними іноземці, особи без громадянства); в) залучені до організації та проведення виборів чи референдуму (інші члени цієї комісії, члени інших комісій, посадові особи органів державної влади чи органів місцевого самоврядування); г) є офіційними спостерігачами довіреними особами кандидатів тощо. Під іншою особою, замість якої у резулыаи вчинення цього злочину громадянину створюється можливість проголосувати, слід розуміти особу, яка включена до списку виборців чи списку громадян, які мають правона участь у референдумі, на цій дільниці і на ній має право проголосувати. При цьом\ не має значення, замість кого саме цей громадянин одержав виборчий бюлетень дми голосування: членів своєї сім'ї, близьких родичів чи взагалі незнайомих йому громадян (виборців). У кожному разі надання можливості проголосувати за іншу особу nopyinv один з основних принципів виборчого права та права участі у референдумі - принцип особистого голосування.

Надання членом виборчої комісії чи комісії з референдуму громадянину МОЖЛН вості проголосувати більше німе один раз у ході голосування порушує законодавчий

приписпро те, що кожний громадянин (виборець) на відповідних виборах чи референ-іі має один голос, і полягає в умисному створенні умов для голосування одним і тим і ромадянином більше ніж один раз у ході голосування на виборах чи референдумі, може виразитися, зокрема, у видачі виборцю більше ніж одного бюлетеня для голо­шия на виборах (зрозуміло, що це не стосується випадків, коли виборцю видається ■ і іькабюлетенів для голосування на різних видах виборів, наприклад, парламентських, ІИборахміського голови, виборах депутатів сільської ради) чи видачі відкріпного по-ічсння для голосування на іншій дільниці і видачі бюлетеня для голосування на цій

II II.НИЦІ.

Надання виборчого бюлетеня чи бюлетеня для голосування на референдумі осо-

іч. ики не включена до списку виборців (громадян, які мають право брати участь у

Ьерендумі) на відповідній виборчій дільниці (дільниці з референдуму), полягає у

шенні членом такої комісії встановленого законодавством порядку голосування, за

го пін може видати бюлетень особі на підставі списку виборців чи списку громадян,

мають право на участь у референдумі, на виборчій дільниці за умови пред'явлення

імадянином (виборцем) певного документа, що посвідчує його особу. Так, виборчим

>нодавством встановлено, що виборець може використати свій голос тільки на одній

юрчій дільниці, де він включений до списку виборців. При цьому виборець може

бутивключений до списку виборців тільки на одній дільниці (загальній, спеціальній чи

ірдонній). За загальним правилом, виборець включається до списку виборців вибор-

м п.ниці, на території якої він проживає. Однак, він може бути включений до спис-

іиборців на спеціальній чи закордонній дільниці за місцем свого тимчасового пере-

шня (у лікарні, за кордоном, на судні), а також на звичайній виборчій дільниці на

і ані відкріпного посвідчення на право голосу на виборах.

Надання виборцю заповненого виборчого бюлетеня (бюлетеня для голосування іиферендумі) полягає у тому, що громадянин (виборець) одержує від члена дільнич-комісії бюлетень, який відповідним чином уже заповнений іншою особою (напри-і членом виборчої комісії). Заповнення виборчого бюлетеня у цьому випадку озна-що в ньому ще до видачі його виборцю іншою особою зроблено відповідно по­чку («плюс» («+») або іншу), що засвідчує його волевиявлення, у квадраті проти ниіща кандидата чи партії (блоку), за яких він голосує, або у квадраті проти слів: і '■ підтримую жодного кандидата...», «Не підтримую кандидатів... від жодної партії оку)».Заповнення бюлетеня для голосування на референдумі передбачає викрес-іія в ньому одного з двох слів: «так» або «ні». Вчинення розглядуваного злочину у формі є порушенням встановленого виборчим законодавством та законодавством ■ферендуми правила, згідно з яким бюлетені заповнюються громадянином (ви-■м)особисто.

Ik¹ утворює складу цього злочину заповнення іншою особою виборчого бюлетеня

і кого виборця, який отримав від члена виборчої комісії незаповнений бюлетень,

іене на його прохання або навіть всупереч його волі (наприклад, чоловіком - ви-

іго бюлетеня дружини або навпаки). За наявності для того підстав (зокрема, у разі

N нання для цього насильства, обману, підкупу) такі дії можуть бути кваліфіковані

157 або за відповідними статтями КК, що передбачають відповідальність за зло-

И проти життя та здоров'я особи.

і іочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з описаних у дис-іих частин 1, 2, 4, 7 (за винятком діянь, які утворюють кваліфіковані склади цього ■■тну) та 8 ст. 158 дій. Викрадення виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування |>ерендумі, виборчого протоколу чи протоколу комісії з референдуму або скринь-нііетенями є закінченим з моменту протиправного вилучення таких документів і ■їїв, коли винна особа отримала реальну можливість розпорядитися ними (пере­пиним особам, вчинити фальсифікацію, знищити тощо). Приховування таких до-! пі та предметів слід вважати закінченим з моменту їх вилучення та поміщення у юне винною особою місце, що виключає їх використання за цільовим призна-

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ V

( таття 158

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

!

ченням. Знищення чи пошкодження скриньки з бюлетенями є закінченим з моменту, коли її приведено у повну чи часткову непридатність.

4. Суб'єкт злочину, передбаченого частинами 1, 5, 6 ст. 158, загальний, а частина­
ми 2, 3, 4, 7 та 8 цієї статті - спеціальний. При цьому за частинами 2 та 3 відповідаль­
ність може нести лише член виборчої комісії, член комісії з референдуму, кандидат,
його уповноважений представник, уповноважена особа політичної партії (блоку), член
ініціативної групи референдуму, за ч. 4 - лише виборець, а за частинами 7 та 8 - лише
член виборчої комісії або член комісії з референдуму. У разі вчинення діянь, передба­
чених ст. 158, іншою службовою особою вчинене слід кваліфікувати за відповідною
частиною ст. 158 та за наявності підстав за статтею КК, що передбачає відповідальність
за відповідне службове зловживання (наприклад, за ст. 364 чи ст. 365).

5. З суб'єктивної стороницей злочин може бути вчинений лише з прямим умис­
лом. Незаконне знищення чи псування скриньки з бюлетенями, вчинені з необережнос­
ті, виключають кримінальну відповідальність за цією статтею і за наявності підстав
можуть бути кваліфіковані за ст. 196.

6. Кваліфікованимивидами злочину у формі підробки виборчих документів, доку­
ментів референдуму, а так само використання завідомо підроблених виборчих докумен­
тів, документів референдуму (ч. 2 ст. 158) та у формі викрадення чи приховування вибор­
чого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі, виборчого протоколу чи про­
токолу комісії з референдуму або скриньки з бюлетенями або незаконне знищення чи
псування скриньки з бюлетенями (ч. 5 ст. 158) є вчинення таких діянь, що: 1) вплинуло на
результати голосування виборців на виборчій дільниці або у межах виборчого округу;
2) призвели до неможливості визначити волевиявлення виборців на виборчій дільниці чи
у відповідних виборах (референдумі) (частини 3, 6 ст. 158). Особливо кваліфікованими
видами викрадення чи приховування виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на
референдумі, виборчого протоколу чи протоколу комісії з референдуму або скриньки з
бюлетенями або незаконного знищення чи псування скриньки з бюлетенями є вчинення
їх членом виборчої комісії, комісії з референдуму, що призвело до неможливості визна­
чити волевиявлення виборців чи встановити результати референдуму (ч. 7 ст. 158).

Такою, що вплинула на результати голосування виборців на виборчій дільниці або у межах виборчого округу, слід визнавати будь-яку із зазначених дій, внаслідок вчинення якої відбулися зміни в результатах голосування виборців на виборчій дільни­ці або в межах виборчого округу. Результати голосування відображають волевиявлення виборців. Крім того, вони визначають, чи відбулися власне вибори (чи було голосуван­ня дійсним). Такі результати характеризуються: кількістю виборців, які взяли участь у голосуванні; кількістю голосів виборців, поданих за кандидатів; кількістю виборців, які не підтримали жодного кандидата (кандидатів, включених до виборчого списку партії чи блоку). Результати голосування фіксуються у протоколі про підрахунок голосів ви­борців на виборчій дільниці чи протоколі окружної (територіальної) виборчої комісії про підсумки голосування у територіальному виборчому окрузі.

Таким, що призвело до неможливості визначити волевиявлення виборців на ви­борчій дільниці чи у відповідних виборах (референдумі), слід вважати зазначені у ч. 6 ст. 158 діяння, внаслідок яких неможливо встановити результати волевиявлення вибор­ців на виборах чи громадян на референдумі. Так, виборче законодавство обставинами, внаслідок яких неможливо встановити результати волевиявлення виборців (що є під­ставою визнання голосування на виборчій дільниці недійсним) визнає, зокрема: 1) ви­явлення фактів незаконного голосування (опускання виборчого бюлетеня до виборчої скриньки за виборця іншою особою, крім випадків опускання бюлетеня за виборця, який через фізичні вади не може самостійно опустити бюлетень до виборчої скриньки); голосування особами, які не мають права голосу; голосування особами, які не включені до списку виборців на цій виборчій дільниці або включені до нього безпідставно; голо­сування виборцем більше ніж один раз; 2) знищення або пошкодження виборчої скринь­ки (скриньок), що унеможливлює встановлення змісту виборчих бюлетенів, якщо

кількість цих бюлетенів перевищує десять відсотків кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені на виборчій дільниці; 3) виявлення у виборчих скриньках виборчих иіолетенів у кількості, що перевищує більш як на десять відсотків кількість виборців, які отримали бюлетені на виборчій дільниці. Крім того, підставою для визнання місце-■ИХвиборів недійсними по окремій виборчій дільниці є виявлення фактів навмисного С і норення перешкод у здійсненні повноважень членами виборчих комісій чи реалізації офіційними спостерігачами, представниками засобів масової інформації права бути присутнім під час проведення голосування на виборчій дільниці у приміщенні, де про­водиться голосування, на засіданні виборчої комісії під час підрахунку голосів, вста­новленні результатів голосування на виборчій дільниці, а так само неправомірного недопущення зазначених осіб у приміщення для голосування.

Верховний Суд України у своєму Рішенні від 3 грудня 2004 р. у справі за скаргою М. Д. Катеринчука до обставин, які виключили можливість достовірно встановити ре-іультати дійсного волевиявлення виборців в єдиному загальнодержавному окрузі при повторному голосуванні на виборах Президента України 21 листопада 2004 p., відніс порушення Закону України «Про вибори Президента України», які були допущені під час проведення цього голосування, зокрема, щодо: складання і уточнення списків ви-борців(включення до списків виборців одного і того ж громадянина декілька разів, осіб, які не мали права голосу); виготовлення, обліку, видачі та використання відкріп­них посвідчень (зокрема, без здійснення належного контролю ЦВК); проведення перед-ииборної агітації з використанням засобів масової інформації (без дотримання принци­пу рівних умоЬ та всупереч порядку, встановленому законом; без дотримання вимоги щодо заборони участі у передвиборній агітації органів виконавчої влади та місцевого чімоврядування, їх посадових і службових осіб; мало місце їх незаконне втручання у виборчий процес); формування складу виборчих комісій; участі у виборчому процесі офіційних спостерігачів; здійснення голосування за межами приміщення для голосу­вання; складання протоколів дільничих виборчих комісій за наслідками підрахунку го-ПОСІв;транспортування документів до територіальних виборчих комісії.