![]()
Главная Обратная связь Дисциплины:
Архитектура (936) ![]()
|
База даних (компіляція даних) - сукупність творів, даних або будь-якої іншої не И
яежноїінформації у довільній формі, у т. ч,- електронній, підбір ірозташування складових частин якої та її упорядкування є результатом творчої праці, і складові частини якої є доступними індивідуально і можуть бути знайдені за допомогою спеціальної пошукової системи на основі електронних засобів (комп'ютера) чи інших засобів. Публічне виконання— подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так іза допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи кабелями) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї ■боблизьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і І один і той самий час або в різних місцях і в різний час. Фонограма - звукозапис на відповідному носії (магнітній стрічці чи магнітному диску, грамофонній платівці, компакт-диску тощо) виконання або будь-яких звуків, крім звуків у формі запису, що входить до аудіовізуального твору. Фонограма є вихідним матеріалом для виготовлення її примірників (копій). Грамофонні платівки, диски, магнітофонні касети та інші носії записів є примірниками фонограми. Відеограма — відеозапис на відповідному матеріальному носії (магнітній стрічці, магнітному диску, компакт-диску тощо) виконання або будь-яких рухомих зображень (ІЗ звуковим супроводом чи без нього), крім зображень у вигляді запису, що входить до нудіовізуального твору. Відеограма є вихідним матеріалом для виготовлення її копій. Програма мовлення - програма, яка містить певні передачі і може бути сповіщена шляхом ретрансляції або в інший спосіб. Не визнаються об'єктами авторського права і, відповідно, предметом цього злочину: |) повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-ш формації; б) твори народної творчості (фольклор); в) видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративної о характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади; г) державні символи України, державні нагороди; символи і знаки органів державної влади, ЗС та інших військових формувань; символіка територіальних і ромад; символи та знаки підприємств, установ та організацій; д) грошові знаки; є) роз-і іадируху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду). 4. З об'єктивної сторонизлочин проявляється у діях, які можливі у таких формах: 1) незаконне відтворення творів науки, літератури і мистецтва, комп'ютерних про- 2) незаконне розповсюдження творів науки, літератури, мистецтва, комп'ютерних 3) незаконне тиражування та розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і про- 4) інше порушення авторського права і суміжних прав. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони цього злочину є також суспільно не- печні наслідки у вигляді завдання матеріальної шкоди у значному розмірі (ч. 1 176) іпричиновий зв'язок між вказаними діями і наслідками. Визначення розмірів юріальної шкоди (значного, великого та особливо великого) дається у примітці до 01 176. Відтворення — це виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми, комп'ютерної програми, бази даних в будь-якій матеріальній формі, а та-і, їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у т. ч. цифровій), оптичнійабо іншій формі, яку може зчитувати машина. Тиражування виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення на аудіо- та || кчжасетах, дискетах, інших носіях інформації означає їх відтворення на вказаних МО< іях. ОСОБЛИВА ЧАСТИНА Розділ V Стаття 176 ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Третя форма цього злочину передбачає поєднання двох дій - незаконного тиражування та розповсюдження відповідних предметів, яке здійснюється за допомогою певних засобів. Такими засобамиє: аудіо- та відеокасети, дискети, інші носії інформації (фото- та кінострічки, магнітні диски, компакт-диски тощо). Відповідно до конструкції складу відповідальність за злочин, передбачений ст. 176, настає у разі будь-якого умисного порушення авторського права і суміжних прав. Перелік таких порушень визначено Законом України «Про авторське право і суміжні права». Проте, у ст. 176 до іншого порушення авторського права і суміжних правслід відносити лише: а) вчинення дій, які порушують майнові права суб'єктів авторського права і (або) б) піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав, зокрема опублікування, в) плагіат - оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору г) ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське пра д) підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про є) публічне сповіщення об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі. При цьому слід враховувати, що окремі дії, що перелічені у ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» як порушення авторського права і суміжних прав, не можуть визнаватися іншим порушенням авторського права і суміжних прав у контексті ст. 176. Це пояснюється тим, що: 1) деякі з них окремо визначені у перших трьох формах цього злочину; 2) готування до злочинів, передбачених частинами 1 і З ст. 176, не може тягнути за собою кримінальної відповідальності (див. ч. 2 ст. 14), а тому не є злочином, наприклад, вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав; 3) ст. 176 охороняє лише майнові права потерпілого, а тому не є злочином, наприклад, вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав. Склад цього злочину сформульовано як матеріальний: злочин вважається закінченим з моменту настання матеріальної шкоди у значному розмірі. Плагіат або деякі інші порушення прав на об'єкти права інтелектуальної власності, що не пов'язані із заподіянням матеріальної шкоди, або заподіяли матеріальну шкоду у розмірі, який відповідно до ст. 176 КК не єзначним, кваліфікуються за ст. 51-2 КАП. Крім того, захист авторського права здійснюється за допомогою норм не тільки кримінального та адміністративного, а й цивільного законодавства. Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених контрольних марок для маркування упаковок примірників аудіовізуальних творів та фонограм кваліфікується за ст. 216.
5. Суб'єкт злочину загальний. 6. Його суб'єктивна сторонахарактеризується прямим або непрямим умислом. 7. Кваліфікуючими ознакамизлочину є: 1) вчинення його повторно або 2) за по Про повторність злочинів див. ст. 32 і коментар до неї, про вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб - ст. 28 і коментар до неї. Особливо кваліфікуючими ознакамизлочину є: 1) вчинення його службовою особою з використанням службового становища або 2) організованою групою, а так само 3) завдання матеріальної шкоди в особливо великому розмірі (ч. З ст. 176). Про поняття службова особа, використання службового становищадив. примітки 1 і 2 до ст. 364, Загальні положення до розділу XVII Особливої частини КК і коментар до ст. 364. Конституція України (статті 41, 54). Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів (1886 p.). 31 травня 1995 р. Україна приєдналася до цієї конвенції у вигляді Паризького акта від 24 липня 1971 p., зміненого 2 жовтня 1979 р. Всесвітня (Женевська) конвенція про авторське право (переглянута) від 24 липня 1971 р. Набула чинності для України 23 грудня 1993 р. Угода (СНД) про співробітництво в галузі охорони авторського права і суміжних прав від 24 вересня 1993 р. Ратифікована Україною 27 січня 1995 р. Директива Ради 93/83/ЄЕС «Про координацію деяких положень авторського права і суміжних прав при застосуванні 'їх до супутникового мовлення і кабельної ретрансляції» від 27 вересня 1993 р. Директива Ради 93/98/ЄЕС щодо уніфікації термінів захисту авторського права і деяких суміжних прав від 29 жовтня 1993 р. ЦК (глава 36). Закон України «Про власність» від 7 лютого 1991 р. (статті 13, 40—42). Закон України «Про охорону прав на сорти рослин» від 21 квітня 1993 р. Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 р. Закон України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» від < І травня 2005 р. Закон України «Прорекламу» від 3 липня 1996р. (статті 4, 8, 10, 27). Закон України «Про видавничу справу» від 5 червня 1997р. (статті 20, 23). Закон України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» від 5 листопада 1997 р. Закон України «Про кінематографію» від 13 січня 1998 р. (статті 3, 4, 13, 24). Закон України «Про науку і науково-технічну діяльність» у редакції від 1 грудня 1998 р. Закон України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм» в 1>і'<)акції від 10 липня 2003 р. Угода з торгових аспектів прав інтелектуальної власності (Угода TRIPS) (розділ 5 частини III («Кримінальні процедури»)). Міжнародна конвенція про охорону прав виконавців, виробітків фонограм і організацій мов-іптя від 26 жовтня 1961 р. Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право від 20 грудня 1996 р. Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про виконання і фонограми від Ю грудня 1996 р. Положення про державну реєстрацію прав автора на твори науки, літератури і мисте-цпши. Затверджене постановою KM № 532 від 18 липня 1995 р. Положення про авторське право в картографії. Затверджене наказом Головного управління дезії, картографії та кадастру при КМ та Державного агентства України з авторських ніжних прав при KM № 85/41 від 26 серпня 1997 р. ОСОБЛИВА ЧАСТИНА Розділ V Стаття 177 ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Порядок виплати авторської винагороди за передачу виключних майнових прав на фільм і його використання, що створюється за державним замовленням Міністерства культури і мистецтв України. Затверджений наказом МКМ'№ 203 від 3 квітня 2002 р. Стаття 177. Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію 1. Незаконне використання винаходу, корисної моделі, промислового зра караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для її виготовлення. 2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з конфіскацією відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для її виготовлення. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені слу караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого та з конфіскацією відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для її виготовлення. (Стаття 177 в редакції Закону № 850-IV від 22.05.2003; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3423-IV від 09.02.2006 р.) 1. Об'єктом злочину є права інтелектуальної власності щодо винаходів, корисних 2. Обов'язковою ознакою злочину є потерпілий. Ним можуть бути: а) винахідник, 3. Предметом злочину, передбаченого ст. 177, є відповідні результати творчої діяль Винахід і корисна модель - це результати творчої діяльності у будь-якій галузі технології. Об'єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини), а також спосіб, а об'єктом корисної моделі - конструктивне виконання пристрою. Селекційне досягнення в галузі племінного тваринництва - група племінних тварин, створена в результаті цілеспрямованої творчої діяльності, яка має нові корисні господарські ознаки і стійко передає їх нащадкам,- також належить до винаходу. Промисловий зразок - результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання. Ним може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб. Топографія інтегральної мікросхеми - зафіксоване на матеріальному носії про-сіорово-геометричне розміщення сукупності елементів інтегральної мікросхеми -мікроелектронного виробу кінцевої або проміжної форми, призначеного для виконання функцій електронної схеми, елементи і з'єднання якого неподільно сформовані в середині і (або) на поверхні матеріалу, що становить основу такого виробу, незалежно від і-11 особу його виготовлення,- та з'єднань між ними. Сорт рослин - штучно відібрана сукупність рослин у межах одного і того ж бо-іанічного таксону з притаманними їм біологічними ознаками і властивостями, що характеризують їх спадковість, яка має хоча б одну відмінність від відомих сукупнос-гейрослин того ж ботанічного таксону і може вважатися єдиною з точки зору придатності для відтворення сорту. Категоріями сорту є клон, лінія, гібрид, популяція, сор-госуміш. Раціоналізаторською пропозицією є визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері її діяльно-11 і і передбачає створення або зміну конструкції виробів, технології виробництва і за-I юсовуваної техніки або складу матеріалу. Об'єктом раціоналізаторської пропозиції може бути матеріальний об'єкт або процес. Обсяг правової охорони раціоналізаторської пропозиції визначається її описом, а також кресленнями, якщо вони подані. Не визнаються раціоналізаторськими пропозиції, які знижують надійність та інші показники якості продукції або погіршують умови праці, якість робіт, а також викли-і поть або збільшують рівень забруднення навколишнього природного середовища. Право авторства власника об'єкта промислової власності, його інші особисті, а Гікожмайнові права закріплюються охоронним документом (патентом або свідоцтвом). Не є предметом цього злочину, зокрема: «ноу-хау»; знаки для товарів і послуг; фірмові найменування; твори науки, літератури, мистецтва, комп'ютерні програми, бази мішх, виконання, фонограми, відеограми і програми мовлення, кваліфіковані зазначенняпоходження товару. Умисне порушення авторського права і суміжних прав, права на використання чу-і огознака для товарів чи послуг, фірмового (зареєстрованого) найменування, кваліфі-і ованогозазначення походження товару, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, а також незаконне використання «ноу-хау», яке становить комерційну і.кмницю, якщо це спричинило істотну шкоду суб'єкту господарської діяльності, ква-пфікуються, відповідно, за статтями 176, 229 або 231. 4. З об'єктивної сторони розглядуваний злочин передбачає суспільно небезпечні пі, їх наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди у значному (ч. 1 ст. 177) розмірі и також причиновий зв'язок між вказаними діями та їх наслідками. Визначення розмірів матеріальної шкоди (значного, великого та особливо великого) дається у примітці Ю СТ. 176. Відповідно до законодавства України при визначенні матеріальної шкоди, завданої пчми. передбаченими ст. 177, слід враховувати як прямі збитки, так і неодержані дохо-іп (упущену вигоду). Незаконне використання об'єкта права інтелектуальної власності, яке не потягло ізанихнаслідків, тягне адміністративну відповідальність за ст. 51-2 КАП. Виробни- иі по. заготівля, пакування, маркування, затарювання, зберігання насіння, садивного Гвріалуз метою продажу без додержання методичних і технологічних вимог або реа- п іаціяїх без документів про якість, інше введення в обіг насіння, садивного матеріалу і порушенням встановленого порядку тягнуть за собою адміністративну відповідаль- ОСОБЛИВА ЧАСТИНА Розділ V Стаття 178 ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Цей злочин може бути вчинений у трьох можливих формах: 1) незаконне використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка, топо 2) привласнення авторства на них; 3) інше умисне порушення права на ці об'єкти. Поняття використання щодо різних видів предмета злочину має свою специфіку. Використанням винаходу (корисної моделі) визнаються: а) виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, у т. ч. через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях; б) застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним. Використання промислового зразка — це виготовлення виробу із застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, у т. ч. через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях. Під використанням топографії інтегральних мікросхем (ІМС) слід розуміти: а) копіювання топографії ІМС; б) виготовлення ІМС із застосуванням даної топографії; в) виготовлення будь-яких виробів, що містять такі ІМС; г) ввезення таких ІМС та виробів, що їх містять, на митну територію України; д) пропонування для продажу, у т. ч. через Інтернет, продаж та інше введення в цивільний оборот або зберігання в зазначених цілях ІМС, виготовлених із застосуванням топографії ІМС, та будь-яких виробів, що містять такі ІМС. Використання сорту рослин - це виробництво насіння з метою його відчуження, доведення його до посівних кондицій для розмноження, продаж або інше введення в обіг, ввезення з-за кордону, зберігання насіння для зазначених цілей, застосування як батьківської форми для одержання насіння. Використання раціоналізаторської пропозиціїозначає її застосовування юридичною особою, яка визнала пропозицію раціоналізаторською, у будь-якому обсязі за умови добросовісного заохочення нею її автора. Використання прав, наданих патентом (свідоцтвом), здійснюється в межах, передбачених законодавством. Будь-яка особа не може використовувати запатентований (зареєстрований) винахід (корисну модель, сорт тощо) без згоди власника патенту. Але, як правило, не визнається незаконним використання їх без комерційної мети, з науковою метою або в порядку експерименту, за надзвичайних обставин (стихійне лихо, катастрофа, епідемія), а також у деяких інших випадках. Загалом питання про те, законним чи незаконним є таке використання стосовно кожного окремого об'єкта промислової власності слід визначати на підставі аналізу відповідних законів, які регулюють права власників відповідних патентів або інших документів, що засвідчують виключне право власності на ці об'єкти. Оскільки власник патенту може передати право власності на винахід (корисну модель, промисловий зразок тощо) лише на підставі закону чи договору, то незаконне, тобто вчинене завідомо в обхід закону чи на порушення відповідного договору, набуття права власності на них будь-яким шляхом (у т. ч. шляхом вимагання або шахрайства), має кваліфікуватися за ст. 177 як привласнення авторства на них. Під іншим умисним порушенням права на ці об'єкти, крім незаконного їх вико ристання та привласнення авторства на них, у ст. 177 слід розуміти, зокрема, незаконну заборону власнику патенту на винахід (корисну модель), промисловий зразок, власнику зареєстрованої топографії інтегральної мікросхеми передавати на підставі договору право власності на них іншим особам, або надавати іншим особам дозвіл (ліцензію) на їх використання відповідно до ліцензійного договору. Склад цього злочину сформульовано як матеріальний: злочин вважається закінченим з моменту настання матеріальної шкоди у значному розмірі. 5. Суб'єкт, суб'єктивна сторона і кваліфікуючі ознакицього злочину є аналогічними з суб'єктом, суб'єктивною стороною і кваліфікуючими ознаками злочину, передбаченого ст. 176 (див. пункти 5-7 коментаря до цієї статті). Конституція України (статті 41, 54). Міжнародна конвенція по охороні нових сортів рослин від 2 грудня 1961 p., переглянута в V, Женеві 10 листопада 1972 p., 23 жовтня 1978р. і 19 березня 1991 р. Україна приєдналася до Конвенції 2 серпня 2006 р. ЦК (глава 36). ГК (глава 16). ГПКфоздіч V-1). Закон України «Про власність» від 7 лютого 1991 р. (статті 13, 40—42). Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» від 15 грудня 1993 р. Закон України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» від 5 листопада 1997р. Закон України «Про племінну справу у тваринництві» в редакції від 21 грудня 1999 р. Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»в редакції від 1 червня 2000 р. Закон України «Про охорону прав на сорти рослин» в редакції від 17 січня 2002 р. Закон України «Про насіння і садивний матеріал» від 26 грудня 2002 р. Тимчасове положення про правову охорону об'єктів промислової власності та раціоналіза-торських пропозицій в Україні. Затверджене Указом Президента України № 479/92 від 18 вересня 1992 р. (ст. 9). Женевський акт Гаазької конвенції про міжнародну реєстрацію промислових знаків від : шпня 1999 р. Женевський договір про патентне право від І червня 2000 р. Правила розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель. Затверджені наказом \ЮН№ 197 від 15 березня 2002 р. Правила розгляду заявки на промисловий зразок. Затверджені наказом МОН №198 від IS березня 2002р. Інструкція про порядок ознайомлення будь-якої особи з матеріалами заявки на об 'єкт права інтелектуальної власності. Затверджена наказом МОН України № 247 від 22 квітня 2005 р. Правила складання, подання та розгляду заявки на реєстрацію топографії інтегральної мікросхеми. Затверджені наказом МОИ № 260 від 18 квітня 2002 р. Стаття 178. Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків Пошкодження чи зруйнування релігійної споруди або культового будинку -карається штрафом до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від одного до трьох років. 1. Основним безпосереднім об'єктомзлочину є конституційне право людини на иіію, безперешкодно відправляти одноособово чи колегіально релігійні культи і ри-іьніобряди, вести релігійну діяльність, у т. ч. з використанням релігійних споруд чи іьтовихбудинків. Обов'язковим додатковим об'єктом виступає право власності. 2. Предметомзлочину закон називає релігійні споруди або культові будинки. іпеченнябогослужінь, виконання релігійних обрядів та церемоній (церкви, собори, п.оли, синагоги, мечеті, пагоди, каплиці, дзвіниці, мінарети, молитовні тощо). Кожна ОСОБЛИВА ЧАСТИНА Розділ V ( таїптя 180 ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Якщо релігійні святині становлять особливу історичну чи культурну цінність, їх нищення, руйнування чи псування потребують додаткової кваліфікації за ч. 2 ст. 298. 3. З об'єктивної сторонизлочин може виражатися у формі пошкодження або зруй Про поняття пошкодження див. коментар до ст. 194. Поняття зруйнування - юридичний синонім до поняття знищення, визначення якого викладено у коментарі до ст. 194. На відміну від ст. 194, ст. 178 не обумовлює кримінальну відповідальність за пошкодження чи зруйнування релігійної споруди або культового будинку розміром заподіяної в результаті таких дій шкоди. Таким чином, кримінально караним є будь-яке пошкодження чи зруйнування релігійної споруди або культового будинку, яке заподіяло чи могло заподіяти істотну шкоду фізичній чи юридичній особі, суспільству. Виняток становлять випадки малозначного пошкодження чи зруйнування релігійної споруди або культового будинку, яке на підставі ч. 2 ст. 11 не може бути визнано злочином. Умисне пошкодження чи зруйнування релігійної споруди або культового будинку, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або якщо воно заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки, потребує додаткової кваліфікації за ч. 2 ст. 194. За своєю конструкцією цей склад злочину матеріальний. Він вважається закінченим з моменту настання наслідків у вигляді пошкодження чи зруйнування релігійної споруди або культового будинку. 4. Суб'єктзлочину загальний. 5. Суб'єктивна сторонахарактеризується умислом. При цьому винна особа мас Конституція України (ст. 35). Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23 квітня 1991 р. (статті 2, 7, 8, 17, 18, 21, 31). Положення про Державний комітет України у справах релігій. Затверджене Указом Президента України № 1229 від 14 листопада 2000 р.
Незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь Незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь -караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років. 1. Об'єктомзлочину є право людини на свободу віросповідання. 2. Предметомзлочину є релігійні святині. Під релігійними святинями розуміються предмети або місця релігійного покло- ніння чи паломництва віруючих. Поряд з широкошанованими (Палестинські святині у християн, Мекка і Медина у мусульман) існують святині регіонального або місцевого характеру. Певні предмети чи місця можуть визнаватися релігійними святинями усіх (чи більшості) представників певної віри (наприклад, християн, мусульман) або ж для иіруючих певних конфесій, напрямів певної релігії тощо. Якщо релігійні святині є особ-іиною історичною чи культурною цінністю, їх знищення потребує додаткової кваліфі-каціїзач. 2ст. 298. 3. З об'єктивної стороницей злочин може проявлятися у формі: 1) незаконного утримування; 2) осквернення; 3) знищення релігійних святинь. Під незаконним утримуванням релігійних святинь слід розуміти самоправні дії щодо збереження під своїм контролем предметів або місць релігійного поклоніння ( кжрема, недопущення до них віруючих, які мають право здійснювати у них обряди, чогослужіння), які винний згідно з рішенням відповідного державного органу зобов'я-і.міий передати іншій релігійній організації чи звільнити на їх користь. Незаконний ха-р.іктер такого утримання полягає у тому, що, діючи у такий спосіб, винний безпідставно зберігає під своїм контролем релігійні святині, позбавляючи представників інших релігійнихорганізацій передбаченої законом можливості реалізовувати за їх допомогою с тії релігійні потреби. Дії щодо незаконного захоплення релігійних святинь за наявності підстав потребують самостійної правової оцінки (наприклад, як самоправство або перешкоджання здійсненню релігійного обряду). Осквернення релігійних святинь - це вчинення будь-яких дій щодо релігійних і иигинь (непристойних написів, малюнків, пошкодження, інших дій, пов'язаних з глумом над святинями, їх паплюженням тощо), які є образливими для релігійних почуттів ІІруючих,предметами чи місцями релігійного поклоніння яких є ці святині. Про поняття знищення див. коментар до ст. 194. Якщо знищення релігійних святинь ювчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або II щовоно заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило іагибельлюдей чи інші тяжкі наслідки, то воно потребує додаткової кваліфікації за ст. 194. Викрадення релігійних святинь або заволодіння ними шляхом вимагання слід роз-і іч іати як відповідний злочин проти власності. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дій, пов'язаних з незаконним і І'ііманням, оскверненням або знищенням релігійних святинь. 4. Суб'єктзлочину загальний. Вчинення цього злочину службовою особою з вико- ііфікаціїза статтями 364 або 365. б. Суб'єктивна сторонахарактеризується умисною формою вини. Конституція України (ст. 35). ічкон України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23 квітня 1991 р. (стат- 8, 17, 18,21,31).
![]() |