Про поняття несумлінне ставлення до своїх обов'язків див. коментар до ст. 367. 11 часть

Про поняття члена виборчої комісії див. коментар до ст. 157.

Конституція України (статті 70, 71, 76, 77, 103, 141).

Закон України «Про всеукраїнській та місцеві референдуми» від З липня 1991 р. (статті 7,

і: 4і).

Закон України «Про вибори Президента України» в редакції від 18 березня 2004 р. (статті \, 34-36, 71, 72, 74-77, 79, 83, 84).

Закон України «Про вибори народних депутатів України» в редакції від 7 липня 2005 р. (статті 3, 33, 35, 39-41, 70, 75, 78, 79, 81-84, 88, 89, 90, 93).

Закон України «Про Центральну виборчу комісію» від 30 червня 2004р. (статті 26—29).

Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крилі, місцевих />іі<) та сільських, селищних, міських голів» від 6 квітня 2004р. (статті 4, 26, 31-32-3, 63-69, 72, 74).

Постанова ЦВК від 25 січня 2006 року № 284 «Про порядок ведення діловодства виборчих комісій та комісій з референдумів».

Постанова ЦВК від 18 лютого 2006 року № 641 «Про порядок виготовлення, обліку, викори-і ■тиння та зберігання виборчих скриньок».

Постанова ЦВК від 20 лютого 2006 року № 659 «Про затвердження форми та тексту ви­борчого бюлетеня з виборів народних депутатів України 26 березня 2006 року».

Постанова ЦВК від 21 лютого 2006 року № 685 «Про затвердження форми та кольору ви­борчихбюлетенів для голосування з виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим,місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 26 березня 2006 року».

Рішення Верховного Суду України від 16 листопада 2004 року у справі за скаргою Катерин-цука М. Д. на постанову Центральної виборчої комісії від 10 листопада 2004 року №1164 «Про а,'можливість достовірно встановити результати волевиявлення виборців у територіальному

■І'чому окрузі № 100 (м. Кіровоград)».

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ V

( шиття 158-1

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Рішення Верховного Суду України від 3 грудня 2004 року у справі за скаргою Катеринчу-ка М. Д. на бездіяльність Центральної виборчої комісії, дії по встановленню результатів по­вторного голосування з виборів Президента України 24 листопада 2004 року та на рішення про оголошення Президентом України Віктора Федоровича Януковича.

Стаття 158-1. Незаконне знищення виборчої документації або докумен­тів референдуму

1. Незаконне знищення виборчої документації або документів референду­
му поза встановленим законом строком зберігання у державних архівних
установах та в Центральній виборчій комісії України після проведення вибо­
рів або референдуму, а так само пошкодження виборчої документації або до­
кументів референдуму -

карається обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбав­ленням волі на строк від двох до чотирьох років.

2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб або членом
виборчої комісії чи іншою службовою особою з використанням влади або
службового становища,-

караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років з позбав­ленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

(Кодекс доповнено статтею 158-1 згідно із Законом № 3169-IV від 01.12.2005 р.)

1. Об'єктомзлочину є встановлений порядок зберігання виборчої документації та
документів референдуму у державних архівних установах та ЦВК після проведення
виборів або референдуму.

2. Його предметом євиборча документація та документи референдуму, які знахо­
дяться на зберіганні у державних архівних установах та ЦВК після проведення вибо­
рів або референдуму. Документи, передані для зберігання до архіву, визнаються архів­
ними документами. Архівний документ - це документ незалежно від його виду, виду
матеріального носія інформації, місця і часу створення та форми власності на нього,
що припинив виконувати функції, для яких був створений, але зберігається або підля­
гає зберіганню з огляду на значущість для особи, суспільства чи держави або цінність
для власника.

Поняття виборчої документації є більш широким ніж поняття виборчих докумен­тів, про які йдеться у ст. 158 (про поняття виборчих документів див. коментар до ст. 158). До виборчої документації поряд з виборчими документами слід відносити будь-які інші матеріальні форми одержання, зберігання, використання і поширення інформації, яка використовується під час організації підготовки проведення виборів народних депутатів України, Президента України, виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів і за­свідчує певні юридичні факти та статус суб'єктів виборчого процесу, породжуючи від­повідні юридичні наслідки. Така інформація фіксується на папері, магнітному диску, оптичному диску або іншому носієві. Про поняття документи референдуму див. ко­ментар до ст. 158.

До виборчої документації та документів референдуму належать, зокрема: списки виборців (списки громадян, які мають право на участь у референдумі), бюлетені для голосування, протоколи засідань комісії, рішення, акти та протоколи комісій, докумен­ти щодо реєстрації ініціативних груп референдуму, документи за результатами збору підписів на підтримку проведення референдуму (у т. ч. підписні листи), протокол ЦВК про загальні підсумки збирання підписів, фінансові звіти про джерела надходжень кош­тів до виборчих фондів, трудові та господарські угоди виборчих комісій, фінансовий

ПІТкомісії про надходження, витрати коштів Державного бюджету України, що виді-Мютьсяна підготовку та проведення виборів референдуму, бухгалтерська документа­ція комісій тощо.

Законодавством України встановлено перелік виборчої документації та документів референдуму, шо передаються на зберігання до державних архівних установ, та строки П (берігання. ЦВК після офіційного оприлюднення результатів виборів депутатів пере-іі' виборчу та іншу документацію, що підлягає внесенню до Національного архівного фонду, у т. ч. протоколи про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях та про підсумки голосування в межах територіальних виборчих округів, до відповідної центральної державної архівної установи. Окружні (територіальні) виборчі комісії, ко­місії з референдуму передають таку документацію до відповідних місцевих державних ірхівних установ.

Згідно з визначеним порядком передавання виборчої та іншої документації виборчих комісій та комісій із всеукраїнського та місцевих референдумів територіальна, окружна шкюрча комісія, комісія Автономної Республіки Крим, обласна, міська, міст Києва та і енастополя, районна у містах, районна, селищна, сільська комісія з референдуму після офіційного опублікування підсумків голосування та результатів виборів, результатів ре­ферендуму передають на зберігання, відповідно, до Державного архіву в Автономній РеспубліціКрим, відповідних місцевих державних архівних установ такі документи, що належатьдо Національного архівного фонду: протоколи своїх засідань з додатками, пе-І"- ібаченими відповідним законом; рішення (постанови, протокольні рішення) територіаль­ної, окружної виборчої комісії та документи, на підставі яких прийнято рішення; рішення ириторіальної, окружної виборчої комісії, іншого відповідного органу про утворення іільничнихвиборчих комісій, дільничних комісій з референдуму; протокол територіаль­ної виборчої комісії про підсумки голосування у відповідному територіальному виборчо-окрузі; протокол окружної виборчої комісії про підсумки голосування в багатоманда-і йому загальнодержавному виборчому окрузі з виборів народних депутатів України; про-юколи дільничних виборчих комісій про підрахунок голосів виборців на виборчих п іі.ііицях; протоколи дільничних комісій із всеукраїнського та місцевих референдумів про підсумки голосування; фінансові документи комісії (кошториси, штатний розпис, Планиасигнувань, фінансові звіти); акти про знищення документів, що не підлягають ріганню в архівній установі; інші документи відповідно до законів України про вибо­ри, референдуми, а також типової номенклатури справ комісії.

Виборча документація, що не підлягає внесенню до Національного архівного фон-передається окружними (територіальними) виборчими комісіями, комісіями з рефе­рендуму на зберігання до відповідних місцевих державних архівних установ або місце-имх архівних установ, створених місцевими органами виконавчої влади чи органами мнцевого самоврядування відповідно до закону. Це стосується такої документації тим-меового строку зберігання як: списки виборців для проведення голосування; списки >пторців для повторного голосування; списки громадян України, які мають право брати Участьу референдумі; виборчі бюлетені разом з контрольними талонами; відкріпні по-ічення та документи з їх видачі та обліку; акти, заяви, скарги про порушення вимог || (повідногозакону при проведенні голосування і підрахунку голосів; первинні бухгал-Герськідокументи; документи з особового складу; інші документи відповідно до зако­ні и України про вибори, референдуми, а також типової номенклатури справ комісії.

\, Об'єктивна стороназлочину виражається в активних діях, а саме у незакон­ному: 1) знищенні виборчої документації або документів референдуму поза встановле­ним іаконом строком зберігання; 2) їх пошкодженні.

{нищення виборчої документації або документів референдумуполягає в діяннях,

іслідок яких такі документи перестають фізично існувати. При цьому такі документи

Втрачаютьвластивість бути носієм зафіксованої на них інформації та не підлягають

■І топленню (приводяться у стан, який повністю і назавжди виключає використання за

пріммаченням). Знищення може здійснюватися шляхом, наприклад, спалювання, подріб-

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ V

< таття 159

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

нювання, травлення кислотою, стирання тексту документа до стану неможливості його розпізнавання та відновлення, стирання інформації з магнітного, лазерного диску, зали­вання фарбою тощо.

Пошкодження виборчої документації або документів з референдумупередбачає таке заподіяння шкоди матеріальній основі виборчого документа або документа рефе­рендуму, коли їх використання за цільовим призначенням ускладнено або повністю неможливе. При цьому для відновлення можливості використання зафіксованої на по­шкоджених документах інформації такі документи можуть бути реставровані.

Такі дії утворюють склад злочину, передбаченого ст. 158-1, тоді, коли вони вчиню­ються поза строком зберігання у державних архівних установах та ЦВК.

Відповідно до законодавства про архівні установи документи Національного архів­ного фонду є культурними цінностями, що постійно зберігаються на території Украї­ни. Таким чином, виборчі документи та документи референдуму внесені до Національ­ного архівного фонду, підлягають постійному зберіганню. Категорії виборчих доку­ментів або документів з референдуму, які підлягають внесенню до Національного архів­ного фонду, визначаються законом або на підставі експертизи їх цінності, проведеною комісією з фахівців архівної справи та діловодства, інших працівників. Принципи і критерії визначення цінності документів, порядок створення та діяльності експертних комісій затверджуються КМ. Так, відповідно до закону підлягають внесенню до Націо­нального архівного фонду, а, отже, і постійному зберіганню, протоколи про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях та про підсумки голосування в межах терито­ріальних виборчих округів на виборах народних депутатів України.

Виборчі бюлетені, контрольні талони виборчих бюлетенів, списки виборців, відкріпні посвідчення, акти, заяви, скарги про порушення вимог виборчого законодавства під час проведення голосування і підрахунку голосів виборців, протоколи та рішення виборчих комісій зберігаються умісцевих архівних установах протягом чотирьох років з дня офіційного оприлюднення результатів виборів народних депутатів України, після чого знищуються в установленому порядку.

Протягом трьох років з дня офіційного оприлюднення результатів виборів Прези­дента України зберігаються у місцевих державних архівних установах, після чого зни­щуються в установленому порядку: протоколи виборчих комісій про підрахунок голо­сів виборців на виборчих дільницях, про підсумки голосування в територіальних вибор­чих округах, виборчі бюлетені, контрольні талони виборчих бюлетенів, списки виборців, акти, заяви, скарги про порушення вимог виборчого законодавства при проведенні голосування і підрахунку голосів виборців, інші протоколи та рішення виборчих комі­сій з виборів Президента України.

Протягом одного року з дня офіційного оприлюднення результатів місцевих вибо­рів зберігаються умісцевих державних архівних установах, після чого знищуються в установленому порядку: протоколи дільничних виборчих комісій про підрахунок голо­сів виборців на виборчих дільницях, про підсумки голосування у виборчих округах та про результати місцевих виборів, виборчі бюлетені, контрольні талони виборчих бюле­тенів, списки виборців, акти, заяви, скарги про порушення вимог виборчого законодав­ства при проведенні голосування і підрахунку голосів виборців, інші протоколи та рі­шення виборчих комісій з виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.

Законодавством про референдуми не встановлено строків щодо зберігання докумен­тації референдуму. Таким чином, щодо зберігання такої документації застосовуються загальні строки зберігання документів у державних архівних установах.

Порядок знищення виборчої документації та документів референдуму визначено відповідними нормативно-правовими актами Державного комітету архівів України таЦВК. Так, незаконним буде знищення таких документів без попереднього затверджен­ня описів справ постійного зберігання, а також з порушенням встановлених термін in їх зберігання.

Злочин вважається закінченим змоменту знищення або пошкодження вказаних v ч. 1 ст. 158-1 документів.

4. Суб'єктзлочину - загальний.

5. Суб'єктивна стороназлочину характеризується прямим умислом.

6. Кваліфікуючими ознакамизлочину є вчинення його: 1) за попередньою змовою
і руною осіб; 2) членом виборчої комісії або іншою службовою особою.

Про поняття вчинення злочину за попередньою змовою групоюосіб див. ст. 28та і"ментар до неї, член виборчої комісії - коментар до ст. 157, службова особа - при­мітки 1 та 2 до ст. 364 та коментар до неї.

Закон України «Про вибори народних депутатів України» в редакції від 7 липня 2005 р. fern. И8).

Закон України «Про вибори Президента України» в редакції від 18 березня 2004 p. (cm. 88).

Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місце­вих рад та сільських, селищних, міських голів» від б квітня 2004 p. (cm. 89).

Закон України «Про національний архівний фонд та архівні установи» в редакції від 13 груд­ин 2001 р. (статті 1, 4, 6, 25, 27, 28).

Наказ Головного архівного управління при KM від 20 липня 1998 року № 41 «Про затвер­дження переліку типових документів».

Порядок передавання виборчої та іншої документації виборчих комісій та комісій із всеук­раїнського та місцевих референдумів на зберігання до архівних установ. Затверджений поста-НОвою ЦВК№ 885 від 10 березня 2006 р.

Стаття 159. Порушення таємниці голосування

1. Умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів
або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення гро­
мадянина, який взяв участь у виборах або референдумі,-

карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обме­женням волі на строк до трьох років.

2. Те саме діяння, вчинене членом виборчої комісії або комісії з референ­
думу чи іншою службовою особою з використанням свого службового ста­
новища,-

карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мініму­мів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або по­збавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років.

(Стаття 159 в редакції Запону № 3504-IVeid 23.02.2006 p.)

. Об'єктомзлочину є активне виборче право громадянин та їх право на участь у референдумі в частині забезпечення таємниці волевиявлення. Принцип таємності голо-.іі.піня забезпечує громадянину повну свободу волевиявлення під час голосування. ОТОреалізація спрямована на те, щоб виключити будь-якій сторонній особі контроль ні иолевиявленням громадян (виборців). Виборче законодавство України забороняє і ієнамвиборчих комісій, іншим особам вчиняти будь-які дії чи розголошувати відомо-і и. які дають можливість встановити зміст волевиявлення конкретного виборця.

2. Потерпілимивід цього злочину є громадяни, які взяли участь у виборах або PC­S'' рендумі.Під виборами розуміються вибори Президента України, народних депутатів і раїни,депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сіль-селищних, міських голів, а під референдумом - всеукраїнський або місцевий рвфрендум.Громадянином, який взяв участь у виборах або референдумі, визнається яка скористалася своїм активним виборчим правом чи правом на участь у рефе-

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ У

l 'шиття 159

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

рендумі і здійснила голосування (в установленому законом порядку отримала бюлетень для голосування, заповнила його і опустила у скриньку для голосування).

2. Об'єктивна стороназлочину проявляється у діях або бездіяльності, які спрямо­вані на розголошення відомостей про зміст волевиявлення (голосування) громадянина на виборах або референдумі.

Розголошення змісту волевиявлення громадянина на виборах чи референдумі озна­чає, що особа, якій став відомий зміст такого волевиявлення, ознайомлює з ним сторон­ніх осіб або своєю поведінкою створює умови, які надають стороннім особам можливість ознайомитися зі змістом волевиявлення громадянина.

Способи розголошення змісту волевиявлення громадянина можуть бути різними і на кваліфікацію вчиненого за ст. 159 не впливають: повідомлення в розмовах з іншими особами, оприлюднення в ЗМІ, демонстрація бюлетеня, який заповнив конкретний громадянин, демонстрація відеозапису чи фотознімку заповнення громадянином бюле­теня тощо.

Повідомлення про зміст голосування самому громадянинові, який взяв участь у ви­борах чи референдумі, не утворює складу цього злочину, оскільки у такому разі відсут­ній факт розголошення змісту його волевиявлення - доведення його до відома сторон­ніх осіб.

Для кваліфікації діяння за ст. 159 не має значення, у який спосіб винній особі вдалося довідатися про зміст волевиявлення громадянина на виборах чи референдумі. Переважно відомості про зміст такого волевиявлення отримуються нею в порушення законодавчих приписів, які забезпечують таємницю голосування. При цьому такі відомості можуть бу­ти отримані як безпосередньо винною особою, так і від інших осіб (наприклад, від членів виборчої комісії або комісії з референдуму).

Винний або інші особи можуть вчиняти певні дії, спрямовані на протиправне отри­мання відомостей про зміст волевиявлення конкретного громадянина на виборах чи референдумі. Це можуть бути: прохання або висунення вимоги до громадянина показу­вати заповнений бюлетень перед опусканням його до скриньки для голосування; дома­гання повідомити про те, за якого конкретно кандидата, партію (блок партій) виборець віддав свій голос чи як саме громадянин заповнив бюлетень для голосування на рефе­рендумі; примушування громадянина до відповідного волевиявлення і фіксації його у бюлетені певною позначкою, за якою потім можна ідентифікувати його волевиявлення; свідоме незабезпечення достатньої кількості кабін або кімнат для таємного голосуван­ня, що суттєво ускладнює або робить неможливим забезпечення таємниці голосування: визначення місця видачі виборчих бюлетенів, бюлетенів для голосування на референ­думі і встановлення скриньок для голосування таким чином, що громадяни при підході до них можуть і не проходити через кабіни чи кімнати для таємного голосування; ство­рення перешкод для таємного голосування в кабінах чи кімнатах для таємного голосу­вання; перебування у таких приміщеннях сторонніх осіб; видача виборцям помічених бюлетенів для голосування, що дає змогу встановити, хто з виборців який бюлетені. заповнював; встановлення спеціальних пристроїв (апаратури), які дають змогу контро­лювати волевиявлення виборців при заповненні ними виборчих бюлетенів, тощо. Такі дії становлять готування до розголошення таємниці голосування і у разі їх вчинення членом виборчої комісії або комісії з референдуму чи іншою службовою особою з ви­користанням свого службового становища (без подальшого розголошення таємниці голосування) потребують кваліфікації за ч. 1 ст. 14 та ч. 2 ст. 159 (готування до злочи­ну, передбаченого ч. 1 ст. 159, відповідно до ст. 12 і ч. 2 ст. 14 не тягне за собою кримі­нальної відповідальності). Якщо спосіб отримання відомостей про зміст голосування утворює самостійний склад злочину (наприклад, якщо це було поєднано із застосуваи ням насильства до громадянина або незаконним використанням спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації), вчинене потребує додаткової кваліфікації чи відповідною статтею Особливої частини КК.

Склад злочину, передбаченого ст. 159, утворює також розголошення змісту голосу-

іиішя, про який особа довідалася випадково (наприклад, була присутньою при запов­ненні громадянином бюлетеня в приміщенні для голосування, але поза кабіною чи кім­натоюдля таємного голосування; побачила як заповнений бюлетень при опусканні його упрозору скриньку для голосування чи переносну скриньку). Натомість не містить Складуцього злочину розголошення відомостей про зміст волевиявлення громадянина, про який цей громадянин сам добровільно повідомив того, хто його розголосив, чи піших осіб, оскільки у даному разі таємниця голосування спеціально розкрита самим єктом голосування - виборчі закони та закон про референдуми не містять заборони і подо розголошення змісту голосування особою, яка здійснила голосування на виборах •їм референдумі. Однак це не стосується випадків, коли особа довідалася про вибір (іміст голосування) конкретного виборця у результаті надання йому у встановленому і.іконом порядку допомоги при заповненні виборчого бюлетеня. Виборчий закон пе-

іоачає, що виборець, який внаслідок фізичних вад не може самостійно заповнити иміюрчий бюлетень, має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої і - >місії скористатися допомогою іншого виборця для заповнення виборчого бюлетеня в

■іні для таємного голосування. Якщо останній, надаючи таку допомогу, довідався про зміст волевиявлення виборця із зазначеними фізичними вадами і розголосив їх, йо-ГО ДІЇутворюють склад порушення таємниці голосування. Це також не стосується ви­падківповідомлення громадянином про зміст здійсненого ним голосування особам, які проводять так званий екзит-пол, оскільки, по-перше, повідомлення про зміст свого го-мч-ування громадянин здійснює з ініціативи сторонніх осіб, по-друге, таке повідомлен­им має чітко визначене призначення і може бути використане лише для узагальненого показника (в абсолютних цифрах чи відсотках) результатів голосування.

Закон не встановлює як обов'язкову ознаку об'єктивної сторони цього злочину час ікн овчинення. Разом з тим, виходячи з його характеру, порушення таємниці голосування пі'іяхом розголошення змісту голосування може бути вчинене після здійснення голосу-іі.пііія - після заповнення бюлетеня для голосування та опускання його до скриньки для 111 юсування. Тобто, цей злочин може бути вчинений як у день голосування, так і пізніше. Злочин вважається закінченим з моменту розголошення таємниці голосування.

3. Суб'єктзлочину загальний.

4. Суб'єктивна стороназлочину характеризується прямим умислом: винний усві-
Юмлює,що порушує таємницю голосування, нехтуючи встановленими законом вимо-
і ІММдля забезпечення таємниці голосування, і бажає вчинити такі дії.

5. Кваліфікуючими ознакамипорушення таємниці голосування є вчинення його:
11 членом виборчої комісії або комісії з референдуму; 2) іншою службовою особою з
иикористанням свого службового становища (ч. 2 ст. 159).

І Іро поняття члена виборчої комісії пив. коментар до ст. 157. Членом комісії з рефе-

гчніуму визнається особа, яка відповідно до законодавства про референдуми включена

їм складу такої комісії: Центральної комісії з всеукраїнського референдуму (її функції

виконуєЦВК); комісії Автономної Республіки Крим з референдуму; обласної, районної,

і.кої, районної в місті, селищної, сільської комісії з референдуму; дільничної комісії з

і" 'Крендуму. Під іншою службовою особою слід розуміти будь-яку іншу, крім члена

к ірчоїкомісії та комісії з референдуму, службову особу. Про поняття службової особи

Розділ V

('таття 159-1

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Конституція України (статті 38, 69, 71, 76, 103, 141).

Закон України «Про вибори Президента України» в редакції від 18 березня 2004 р. (статті 1,

Закон України «Про вибори народних депутатів України» в редакції від 7 липня 2005 р. (статті 1, 7, 24-38, 83).

Закон України «Про Центральну виборчу комісію» від ЗО червня 2004 р. (статті 6, 8, 20,

26-29).

Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місце­вих рад та сільських, селищних, міських голів» від 6 квітня 2004 р. (статті?, 19-28).

Закон України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» від 3 липня 1991 р. (статті 1, 2, 7, 10, 24-30, 36, 38-40).

Конституція Автономної Республіки Крим (статті І, 6). Затверджена Законом України «Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим» від 23 грудня 1998 р.

Стаття 159-1. Порушення порядку фінансування виборчої кампанії кан­дидата, політичної партії (блоку)

1. Надання фінансової (матеріальної) підтримки у великому розмірі для
здійснення виборчої кампанії кандидату, політичній партії (блоку), з порушен­
ням встановленого законом порядку, шляхом передачі грошових коштів або
матеріальних цінностей на безоплатній основі чи за необгрунтовано заниже­
ними розцінками, виготовлення або поширення агітаційних матеріалів, не
оплачених з виборчого фонду чи оплачених з виборчого фонду за необгрун­
товано заниженими розцінками, або оплати виготовлення чи поширення та­
ких матеріалів -