Про поняття несумлінне ставлення до своїх обов'язків див. коментар до ст. 367. 12 часть

карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обме­женням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий

строк.

2. Умисне використання у великому розмірі фінансової (матеріальної) під­
тримки у здійсненні виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) ка­
ндидатом, його уповноваженим представником, довіреною особою кандида­
та чи уповноваженою особою з порушенням встановленого законом порядку -

карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обме­женням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий

Строк.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені за
попередньою змовою групою осіб, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

Примітка. Великим розміром у цій статті визнається розмір суми грошей, вартість майна чи вигод майнового характеру, що перевищує чотириста міні­мальних розмірів заробітної плати.

(Кодекс доповнено статтею 159-1 згідно з Законом № 3504-IV від 23.02.2006 р.)

1. Основним безпосереднім об'єктомцього злочину є встановлений законом по­рядок фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку), яким за­безпечується рівність виборчого права. Відповідно до Конституції та виборчих законів України вибори є рівними: громадяни України беруть участь у виборах на рівних заса­дах Рівність прав і можливостей участі у виборчому процесі (рівність пасивного вибор чого права) забезпечується, зокрема, забороною використання для фінансування вибор чої кампанії у передбаченому законом порядку інших коштів, крім коштів Державного

пюджету України, місцевих бюджетів, виділених на підготовку та проведення виборів, і а коштів виборчих фондів відповідних суб'єктів виборчого процесу.

Предметом цього злочину єфінансова (матеріальна) підтримка, яка може мати ви-иіяд грошових коштів, матеріальних цінностей (оргтехніки, комп'ютерів, меблів, пала-іок для здійснення передвиборної агітації тощо), послуг з виготовлення та поширення ІГІтаційнихматеріалів. Агітаційні матеріали можуть бути спрямовані на спонукання іпіборців голосувати як за, так і проти певного кандидата, партії (блоку). До таких матеріалів відносяться, зокрема: виборчі листівки, плакати, інші друковані видання та носії зовнішньої реклами, в яких/на яких розміщено матеріали передвиборної агітації, шдеофільми, аудіо- та відеокліпи з політичною рекламою тощо.

2. Об'єктивна сторонапорушення порядку фінансування виборчої кампанії канди-II і а, політичної партії (блоку) може виражатись у двох формах:

1) надання незаконної фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення виборчої
кампанії кандидата, політичної партії (блоку) (ч. 1 ст. 159-1);

2) використання незаконної фінансової (матеріальної) підтримки у здійсненні вибор­
чої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) (ч. 2 ст. 159-1).

Надання незаконної фінансової (матеріальної) підтримки та її використання утво­рюють склад злочину, передбаченого цією статтею, якщо: а) вони стосуються здійснен­им виборчої кампанії; б) йдеться про виборчу кампанію кандидата, політичної партії (б юку).

Виборче законодавство не містить визначення поняття «виборча кампанія». Нато-

гь воно використовує та визначає зміст такого поняття як «виборчий процес». Сто-

I опію положень ст. 159-1 виборчу кампанію можна визначити як складову виборчого

процесу, яка полягає у здійсненні відповідними суб'єктами (кандидатами, політичними

м іртіями (блоками)), визначених виборчим законодавством виборчих процедур з відпо-

ного виду виборів - президентських, парламентських, місцевих. Під кандидатами у

ти статті розуміються особи, які в установленому виборчим законодавством порядку

иріхстровані кандидатами на пост Президента України, кандидатами у народні депута-

іи України, кандидатами у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим,

і іьських,селищних, міських, районних у містах, районних, обласних, Київської та се-

юпольської міських рад, кандидатами на посаду сільського, селищного, міського

юви.Тобто, під категорію «кандидати» у цьому разі попадають кандидати, які бало-

ться як по одномандатних (мажоритарна система), так і багатомандатних виборчих

мах (пропорційна система). Склад розглядуваного злочину утворює надання/ви-

'іістання фінансової (матеріальної) підтримки політичній партії (блоку), яка бере

и и, у виборчому процесі як його суб'єкт (на місцевих виборах - це місцева органі-

пя партії чи блок таких організацій). Разом з тим, об'єктивну сторону порушення

рядкуфінансування виборчої кампанії можуть утворювати дії щодо надан-

імікористання фінансової (матеріальної) підтримки політичній партії (блоку) й поза

імивиборчого процесу. Зокрема, це може мати місце тоді, коли така підтримка на

Порушеннявизначеного законом порядку фінансування діяльності політичних партій

н і ься політичній партії для здійснення виборчої кампанії ще до початку виборчого

оцесу.Тобто для наявності складу злочину, передбаченого ст. 159-1, момент надання

і.шої підтримки не є важливим, основне - це її незаконний характер та спрямова-

ИІі11. - для здійснення відповідним суб'єктом виборчої кампанії.

Надання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення виборчої кампанії кан­ну, політичній партії (блоку) утворює склад цього злочину, якщо вона здійсню-і і порушенням встановленого законом порядку в один із способів,вказаних у ч. 1 і 159-1,а саме шляхом: 1) передачі грошових коштів або матеріальних цінностей на ііатній основі чи за необгрунтовано заниженими розцінками; 2) виготовлення або іренняагітаційних матеріалів, не оплачених з виборчого фонду чи оплачених з ви­но фонду за необгрунтовано заниженими розцінками; 3) оплати виготовлення чи прения таких матеріалів.

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ V

і шиття 159-1

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Усі три способи вчинення цього злочину передбачають порушення виборчого зако­нодавства в частині визначеного ним порядку фінансового та матеріально-технічного забезпечення підготовки та проведення виборів. За встановленим таким законодав­ством порядком витрати на підготовку та проведення виборів здійснюються виключно за рахунок коштів Державного бюджету України (президентські та парламентські ви­бори), місцевих бюджетів (місцеві вибори) та коштів виборчих фондів партій (блоків) і кандидатів. Формування виборчих фондів партій (блоків) і кандидатів здійснюється в порядку, строки, із джерел та у розмірах, визначених виборчим законодавством. Лише з цих фондів здійснюється передвиборна агітація кандидатів, партій (блоків).

Передача грошових коштів або матеріальних цінностей на безоплатній основі чи за необгрунтовано заниженими розцінками передбачає надання кандидату, партії (блоку), по-перше, грошових коштів поза виборчим фондом, по-друге, матеріальних цінностей без будь-якої оплати збоку кандидата, партії (блоку) чи за оплату, яка необ­грунтовано занижена. Питання про те, яка оплата за матеріальні цінності є необгрунто­вано заниженою, є питанням факту і потребує свого вирішення з урахуванням визна­чення середньостатистичних розрахунків у конкретному регіоні, які стосуються пере­дачі таких цінностей на умовах договорів купівлі-продажу, оренди чи на інших умовах.

Виготовлення або поширення агітаційних матеріалів, не оплачених з виборчого фонду чи оплачених з виборчого фонду за необгрунтовано заниженими розцінками,полягає у здійсненні вказаних виборчих процедур без оплати з виборчого фонду взагалі або з оплатою з такого фонду, яка провадилася за необгрунтовано заниженими розцінка­ми. Особливістю цього способу злочинного порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) є те, що фінансова (матеріальна) підтрим­ка вказаним суб'єктам виборчого процесу надається шляхом вчинення дій, спрямова­них на забезпечення проведення передвиборної агітації,- суб'єкт злочину безпосеред­ньо забезпечує виготовлення або поширення агітаційних матеріалів. Наприклад, суб'єкт виготовляє та/або розповсюджує виборчі листівки, плакати або інші агітаційні матеріали. Вирішення питання про обгрунтованість розцінок за виготовлення або по­ширення агітаційних матеріалів має здійснюватися у кожному конкретному випадку з урахуванням, зокрема, виду агітаційних матеріалів, способу їх виготовлення та поши­рення, існуючих в регіоні цін на такого роду послуги тощо. При цьому слід враховува­ти той факт, що виборче законодавство регламентує порядок встановлення розцінок вартості одиниці друкованої площі та одиниці ефірного часу для проведення передви­борної агітації за рахунок виборчих фондів кандидатів, партій (блоків) на президент­ських, парламентських та місцевих виборах. Так, на парламентських та місцевих виборах такі розцінки встановлюються відповідним ЗМІ і не можуть перевищувати розміру се­редньоарифметичного значення ціни за комерційну рекламу (рекламу, розповсюдження якої має на меті отримання прибутку) за перші три квартали року, що передує року проведення виборів. При цьому ЗМІ можуть розраховувати такі розцінки вартості оди­ниці друкованої площі та одиниці ефірного часу окремо для робочих днів окремо для вихідних та святкових днів, а також окремо для різних за кількістю потенційної ауди­торії періодів ефірного часу чи друкованої площі.

Натомість при вчиненні цього злочину шляхом оплати виготовлення чи поши­рення агітаційних матеріалів суб'єкт злочину самостійно не здійснює виготовлення чи поширення таких матеріалів, а лише оплачує їх, діючи всупереч встановленому ви­борчим законодавством порядку фінансування передвиборних агітаційних заходів чи матеріалів. Згідно з таким порядком фінансування передвиборних агітаційних заході и чи матеріалів з інших джерел ніж за рахунок коштів Державного бюджету України тімісцевих бюджетів, спеціально виділених для підготовки та проведення виборів, та кош­тів виборчих фондів кандидатів, партій (блоків), незалежно від наявності погодження ч партіями(блоками) чи кандидатами, забороняється. Оплата виготовлення та поширення агітаційних матеріалів може здійснюватися лише із зазначених джерел і у спосіб і;і суб'єктами, визначеними виборчим законодавством.

Використання незаконної фінансової (матеріальної) підтримки у здійсненні ви-борчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) передбачає використання у М іначенихцілях грошових коштів або матеріальних цінностей, наданих для здійснення Виборчоїкампанії кандидатом, партією (блоком), з порушенням встановленого законом порядку.Таке використання може включати у себе будь-які витрати, які несе кандидат, Партія(блок) при здійсненні своєї виборчої кампанії. Це можуть бути витрати, зокрема, 11.і ідійснєння передвиборної агітації, придбання та використання транспортних засо-"ін і засобів зв'язку, обладнання, інвентарю, оргтехніки, оплати праці осіб, залучених

шдатом, партією (блоком) до здійснення їх виборчої кампанії.

Вживання у ч. 2 ст. 159-1 поняття з порушенням встановленого законом порядку Оіначає,що складом цього злочину охоплюється використання у виборчій кампанії як і ротових коштів та матеріальних цінностей, що надаються поза виборчим фондом від-ипііідного суб'єкта виборчого процесу, так і грошових коштів звиборчого фонду такого

«ста,але з порушенням встановленого законом порядку використання таких кош­ті Зазначений порядок передбачає, зокрема, відповідні процедури відкриття рахунків шіоорчого фонду кандидата, партії (блоку), призначення розпорядників виборчого фон-і\. формування виборчого фонду, витрачання коштів такого фонду.

Надання та використання незаконної фінансової (матеріальної) підтримки для здій-( иеннявиборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) утворюють склад злочи-

передбаченого ст. 159-1, лише у разі, якщо така підтримка надається або використо-іу< м.ся у великому розмірі. Згідно з приміткою до ст. 159-1 великим розміром у цій

і її визнається розмір суми грошей, вартість майна чи вигод майнового характеру, ЩО перевищує чотириста мінімальних розмірів заробітної плати.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з описаних у дис­позиціяхчастин 1 та 2 ст. 159-1 дій.

3. Суб'єкт злочину, передбаченого ч. 1 ст. 159-1,- загальний, а злочину, передбаче­
ною ч. 2 цієї статті,- спеціальний (кандидат, уповноважений представник кандидата,

Ювіренаособа кандидата, уповноважена особа). Порядок набуття та втрати статусу цих • низначається виборчим законодавством.

4.З суб'єктивної сторонизлочин може бути вчинений лише з прямим умислом.
¹ '"піГязковою ознакою суб'єктивної сторони є відповідна спрямованість надання фі-
И інсової(матеріальної) підтримки - для здійснення виборчої кампанії кандидату, полі-
Гичнійпартії (блоку).

5. Кваліфікуючою ознакоюзлочину єйого вчинення за попередньою змовою гру­
пі но осіб. Про вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб див. ст. 28 та ко-
чгшар до неї.

6. Порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії
і" юку),яке тягне за собою кримінальну відповідальність за ст. 159-1, слід відмежову-
ИТИвід такого адміністративного правопорушення, як порушення порядку надання
фінансової(матеріальної) підтримки для здійснення виборчої кампанії, передбаченого

.'12-15 КАП. Останнє полягає у порушенні порядку надання фінансової (матеріаль-

) підтримки для здійснення виборчої кампанії, якщо у зазначених діях відсутній

і злочину. Таким чином, вказане адміністративне правопорушення може мати міс-

шше у разі, по-перше, коли воно вчинене у формі надання фінансової (матеріальної)

..... римки,по-друге, коли така підтримка надається не увеликому розмірі, по-третє,

її відсутні інші ознаки складу злочину, передбаченого ст. 159-1.

Ічкон України «Про вибори Президента України» від 5 березня 2005 року.

І, ікон України «Про вибори народних депутатів України» в редакції від 7 липня 2005 року пиштті 11, 68, 69).

Іакон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місце­вих/нк) та сільських, селищних, міських голів» від 6 квітня 2004року (розділ XII).

Іакон України «Про політичні партії» від 5 квітня 2001 року (розділ IV).

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Роздіч V

І іп,ііііііі>і 160

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Стаття 160. Порушення законодавства про референдум

1. Перешкоджання насильством, обманом, погрозою, підкупом або іншим
чином вільному здійсненню громадянином права брати або не брати участь у
референдумі, вести агітацію до дня проведення референдуму -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавлен­ням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені членом комісії з проведення референдуму або іншою
службовою особою, або за попередньою змовою групою осіб,-

караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавлен­ням волі на строк до п'яти років.

3. Підроблення документів референдуму, приписування, завідомо непра­
вильний підрахунок голосів, порушення таємниці голосування, вчинені чле­
ном комісії з проведення референдуму або іншою службовою особою,-

караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавлен­ням волі на строк від одного до п'яти років.

1. Положення цієї статті конкурують з відповідними положеннями статей 157, 158
та 159. її збереження у КК після прийняття нової редакції цих статей є помилкою, яка
сталася в результаті безсистемних змін кримінального закону у цій частині. Наявність
такої конкуренції ускладнює застосування положень кримінального закону, які визна­
чені статтями 157-160. Така ситуація вимагає невідкладного законодавчого узгодження
положень цих статей (передбачення відповідальності за злочини, пов'язані з порушен­
нями референдумного законодавства, лише статтею 160 або виключення цієї статті із
КК). До таких законодавчих змін ця конкуренція на практиці має вирішуватися за пра­
вилами вирішення конкуренції кримінально-правових норм з урахуванням при цьому
положень ст. 5 про зворотну силу кримінального закону, який частково пом'якшує кри­
мінальну відповідальність, а частково її посилює.

2. Суспільна небезпеказлочину полягає у тому, що його вчинення перешкоджає
громадянам вільно здійснити своє право на участь у всеукраїнському та місцевих рефе­
рендумах, порушує порядок їх проведення, може вплинути на результати голосування і
на вирішення питання, з якого проводиться референдум.

3. Об'єктомйого є право громадян на участь у всеукраїнському та місцевих рефе­
рендумах, а також встановлений порядок організації та проведення всеукраїнського або
місцевого референдумів.

4. Предметомзлочину в окремих його формах є документи референдуму; до яких,
зокрема, належать: список учасників зборів по створенню ініціативної групи з прове­
дення референдуму; протокол зборів; свідоцтво про реєстрацію ініціативної групи ре­
ферендуму; посвідчення членів ініціативної групи; підписні листи для збирання підпи­
сів громадян під вимогою про проведення референдуму; підсумковий протокол щодо
загальної кількості підписів громадян; списки громадян, які мають право брати участь у
референдумі; протокол засідань комісії з референдуму; бюлетень для голосування.

5. З об'єктивної стороницей злочин може бути вчинений у формі:

1) перешкоджання вільному здійсненню громадянином права брати або не братії
участь у референдумі;

2) перешкоджання веденню агітації до дня проведення референдуму;

3) підроблення документів референдуму;

4) приписування голосів;

5) неправильного підрахунку голосів;

6) порушення таємниці голосування.

Нчинення цього злочину у формі підроблення документів референдуму, припису-м.ііши чи неправильного підрахунку голосів та порушення таємниці голосування підля-і н кваліфікаціїза ч. З ст. 160.

Поняття перешкоджання вільному здійсненню громадянином права брати участь і референдумі за своїм змістом є ідентичним такому поняттю, передбаченому у ст. 157. Цс може виразитись, зокрема, у невключенні громадянина, який досяг 18 років і пі пювідно до чинного законодавства має право брати участь у референдумі, до списків громадян,які мають право брати участь у референдумі, незабезпеченні можливості очнайомитися із такими списками і перевірити правильність їх складення, перешко-іііні явці громадянина чи, навпаки, примушуванні його до явки на дільницю для го-нкування, примушуванні голосувати певним чином (причому у такому разі для квалі­фікації діяння за ст. 160 не має значення, чи збігається позиція громадянина щодо вине-н о на референдум питання з позицією, до якої його примушують). Перешкоджання вести агітацію може полягати у прямій забороні вести агітацію ■ чи «проти» прийняття рішення, що виноситься на референдум, або створенні умов, \ неможливлюють чи суттєво ускладнюють проведення такої агітації. При цьому для ііфікації діяння за ст. 160 не має значення, перешкоджав винний проведенню агіта­ції членами ініціативної групи по референдуму чи будь-яким іншим громадянам, які пронодять таку агітацію. Перешкоджання вести агітацію з питань референдуму утво­рює склад розглядуваного злочину, якщо воно вчинено у певний час- до дня прове-іняреферендуму. Днем проведення референдуму визнається день, у який прово-іи і і.ся голосування з питання (питань), винесених на цей референдум.

І і казані діяння можуть бути вчинені одним із способів, названих у ч. 1 ст. 160,- шля-ІОМнасильства, обману, погрози, підкупу. Про їх поняття див. коментар до ст. 157. Що і тсусться вчинення вказаних діянь іншим чином, то це поняття охоплює будь-які, крім НІ і на 11 их вище, способи перешкоджання вільному здійсненню громадянином права брати їсть у референдумі або вести агітацію до дня проведення референдуму (наприклад, її імова забезпечити належні умови для проведення референдуму чи проведення агітації). Під приписуванням голосів слід розуміти таке, що не відповідає дійсності визна-■нііия (у бік збільшення): загальної кількості виборців, які взяли участь у голосуванні; ■ і 11.кості громадян, які проголосували за схвалення поставленого на референдум проек-ікону, рішення; кількості громадян, які проголосували проти його схвалення. Приписування голосів можливе як у процесі підрахунку голосів на дільниці для і" іосування, так і в процесі встановлення результатів референдуму сільською, селищ­ною, районною, міською, районною в місті, обласною комісією з референдуму, комі-. и ю Автономної Республіки Крим із всеукраїнського референдуму, Центральною комі-и ю із всеукраїнського референдуму.

І Іе може розглядатися як приписування голосів неправильне визначення кількості бю-

іг і снів, визнаних недійсними, оскільки: по-перше, на підставі таких бюлетенів неможливо

и. і.іновити дійсне волевиявлення громадян, по-друге, в результаті таких дій не відбуваєть-

ібільшення голосів, поданих «за» чи «проти» поставленого на референдум проекту рі-

Шення,а також збільшення загальної кількості виборців, які взяли участь у голосуванні.

І Іоняття підроблення за своїм змістом є аналогічним поняттю підробка, яке вжива-

і гьсяу ст. 158 (див. коментар до ст. 158).

іавідомо неправильний підрахунок голосів означає порушення встановленого порядку підрахунку голосів (недотримання послідовності, непогашення невикориста­них бюлетенів тощо), неправильне встановлення загальної кількості виборців (на

..... кретній виборчій дільниці, у конкретному окрузі, в Україні загалом), безпідставне

інаннядійсного бюлетеня для голосування на референдумі недійсним чи, навпаки, ііісного - дійсним, умисне зменшення або збільшення кількості громадян, які го-\ вали за схвалення поставленого на референдумі рішення, або кількості громадян, і олосували проти його схвалення. Про поняття порушення таємниці голосування коментар до ст. 159. І (сіл злочин у перших його двох формах вважається закінченим з моменту, коли в

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ V

( шиття 161

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

результаті насильства, обману, погроз, підкупу або інших дій відбулося фактичне пе­решкоджання здійсненню громадянином права брати або не брати участь у референду­мі, вести агітацію до дня проведення референдуму. В інших формах він є закінченим з моменту фактичного вчинення дій, які їх утворюють.

6. Суб'єкт злочину у перших його двох формах - загальний, а в останніх чотирьох -
спеціальний (член комісії з проведення референдуму або інша службова особа).

Вчинення злочину у перших його двох формах членом комісії з проведення рефе­рендуму або іншою службовою особою є кваліфікуючою ознакою цього злочину і по­требує кваліфікації за ч. 2 ст. 160.

До членів комісії з проведення референдуму належать: члени Центральної комісії з всеукраїнського референдуму, комісії Автономної Республіки Крим із всеукраїнського референдуму, обласних, районних, міських, районних у містах, селищних, сільських комісій з референдуму, дільничних комісій з референдуму. Про поняття службової особи див. примітки 1 і 2 до ст. 364 та коментар, викладений у Загальних положеннях до розділу XVII Особливої частини КК.

7. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Конституція України (статті 19, 38).

Закон України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» від З липня 1991 р.

Стаття 161. Порушення рівноправності громадян залежно від їх расо­вої, національної належності або ставлення до релігії

1. Умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релі­
гійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності
або образа почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями, а
також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи не­
прямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, ре­
лігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження,
майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками,-

караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

2. Ті самі дії, поєднані з насильством, обманом чи погрозами, а також вчи­
нені службовою особою,-

караються виправними роботами на строк до двох років або позбавлен­ням волі на строк до п'яти років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, які були вчи­
нені організованою групою осіб або спричинили загибель людей чи інші тяжкі
наслідки,-

караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є рівність громадян у їх конституцій­
них правах та рівність їх перед законом як принцип конституційно-правового статусу
людини і громадянина. Факультативним додатковим об'єктом можуть бути честь і гід­
ність особи, її життя, здоров'я, власність, встановлений порядок виконання службови­
ми особами своїх повноважень.

2. Потерпілим від цього злочину може бути як громадянин України, так і іноземець
або особа без громадянства.

3. З об'єктивної сторони злочин може проявлятися у формі:

1) дій, спрямованих на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі і гідності;

2) образи почуттів громадян у зв'язку з їх релігійними переконаннями;

3) прямого чи непрямого обмеження прав громадян за ознаками раси, кольору шкі­
ри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального похо-

пня, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;

4) встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за зазначеними вище
ознаками.

Під діями, спрямованими на розпалювання національної, расової чи релігійної во­рожнечі та ненависті, на приниження національної честі і гідності слід розуміти будь-які дії, метою яких є значне посилення серед певних груп населення настроїв неприязні, почуття сильної ворожнечі та огиди до інших етнічних або расових груп чи конфесій, при­ниження позитивних якостей тієї чи іншої нації порівняно з іншими. Це можуть бути: пуб-пчпі підбурювання до вигнання за межі України або переселення в інші її регіони предста-ІНИКІввідповідних етнічних чи расових груп, розповсюдження матеріалів із завідомо не­правдивими вигадками щодо таких груп, пропаганда расової, національної, релігійної ипііятковості або нетерпимості, наруга над певними історичними та культурними реліквія­ми національних меншин або титульної нації, заборона відзначення національних свят чи підправлення релігійних культів, знищення або пошкодження пам'ятників чи споруд, які пиляють собою релігійну або культурну цінність якої-небудь групи населення, примушу-иапня до відмови від своєї національності тощо. Діяння, умисно вчинені з метою повного ібочасткового знищення будь-якої національної, етнічної, расової чи релігійної групи, а Гакож публічні заклики, виготовлення матеріалів із закликами до вчинення таких діянь з Метою їх розповсюдження або розповсюдження таких матеріалів утворюють склад геноци-I) і потребують кваліфікації за відповідною частиною ст. 442.